29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" грудня 2020 р. Справа № 924/455/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали
за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", с. Колодіївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
- ОСОБА_1 , м.Хмельницький
- ОСОБА_2 , м.Київ
- ТОВ "Форк", м.Київ
про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", м. Київ та товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", с.Колодіївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0444, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 13.10.2017 року №22-20386-СГ ОСОБА_1 .
Представники сторін:
Від позивача: Сторчай Н.П. - за довіреністю №0-220.6-6/62-20 від 09.01.2020р.;
Від відповідачів: не з'явилися;
Від третіх осіб: не з'явилися;
Від прокуратури: Рибачук О.Г. прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури (наказ №289к від 12.10.2020р.);
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Суть:
Ухвалою суду від 22.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для її розгляду за правилами загального позовного провадження.
Зупинено провадження у справі №924/455/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18.
На адресу суду 05.08.2020р. від заступника прокурора Хмельницької області надійшло клопотання про поновлення провадження у даній справі, оскільки усунені обставини, що спричинили зупинення провадження у справі №924/455/20, а саме Великою Палатою Верховного Суду 26.05.2020р. розглянуто справу №912/2385/18 та оприлюдненою 20.07.2020р. повний текст постанови у справі № 912/2385/18.
Ухвалою суду від 06.08.2020р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05.11.2020р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
В обгрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0444 вибула з власності держави поза її волею, з грубим порушенням вимог чинного законодавства, насамперед через її набуття у приватну власність гр. ОСОБА_1 , який приховав факт попередньої приватизації ним земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також з огляду на те, що на даний час право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за ТОВ "Зарус-Інвест", яка перебуває у оренді ТзОВ "Агро-Еко-Граунд", тому, на думку прокурора, така земельна ділянка підлягає витребуванню в останніх на користь держави.
05.10.2020р. на адресу суду через службу діловодства від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує у повному обсязі. Вимога про витребування у добросовісного власника ТзОВ "Зарус-Інвест" та ТзОВ ""Агро-Еко-Граунд" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0444 порушує право особи на мирне володіння майном, передбачене та гарантоване ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод, зокрема, статтею передбачено, що "будь-яка фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном". У поясненнях звертає увагу суду на те, що втручання держави у право відповідача на мирне володіння майном - спірною земельною ділянкою, зважаючи на тривале добросовісне користування земельною ділянкою відповідачем, який протиправних дій для заволодіння земельною ділянкою у певному розмірі не вчиняв, має ознаки непропорційного втручання у право відповідача на мирне володіння майном.
Також, у поданому суду 04.11.2020р. доповненні до відзиву представник відповідача ТОВ "Агро-Еко-Граунд" вважає, що вимога про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0444 є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки без вимог щодо скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності ТзОВ «Зарус-Інвест» земельної ділянки 6822484100:02:003:0530 не може бути відповідно скасований запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди ТзОВ «Агро-Еко-Граунд» на відповідну земельну ділянку, яке є похідним правом, а відповідно не може бути і витребувана сама земельна ділянка 6822484100;02:003:0444.
Представники Хмельницької обласної прокуратури та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.
Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017р. № 22-20386-СГ (згідно заяви гр. ОСОБА_1 ) було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822484100:02:003:0444). Змінено вид цільового призначення земельної ділянки з "для ведення фермерського господарства" на "для ведення особистого селянського господарства". Надано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0444) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об'єднана територіальна громада).
На підставі зазначеного наказу державним реєстратором Комунального підприємства «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області 22.10.2017р. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.10.2017р. № 5439 право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 припинено та зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРК» (код ЄДРПОУ:41675466).
Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (додаються до позовної заяви).
Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру в Кам'янець -Подільському районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та даних публічної кадастрової карти України шляхом об'єднання земельних ділянок з кадастровим номером, в тому числі 6822484100:02:003:0444 утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0530 площею 76 га, яке здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок від 01.11.2017р., розробленої ТОВ «Інститут землеустрою «Право на землю» за заявою представника ТОВ «ФОРК».
07.03.2018р. на підставі договору купівлі-продажу право власності на земельну ділянку 6822484100:02:003:0530 за ТзОВ «ФОРК» припинено та зареєстровано за ОСОБА_2 .
В подальшому, ОСОБА_2 передано вказану земельну ділянку до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест» (акт приймання-передачі майна від 13.03.2018р.), право власності ТзОВ «Зарус-Інвест» зареєстровано 17.03.2018р.
На даний час право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0530, зареєстровано за ТзОВ «Зарус-Інвест», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що долучається до позовної заяви.
Користувачем земельної ділянки із кадастровим номером 6822484100:02:003:0530 є ТзОВ «Агро-Еко-Граунд» на підставі договору оренди землі від 20.03.2018р., укладеного з ТзОВ «Зарус-Інвест», (номер запису про інше речове право 25374783), що підтверджується інформаційною довідкою з ДРП, що долучається до позовної заяви.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29.10.2019р. справа №676/76/19 (набрало законної сили 05.12.2019р.) задоволено позов прокуратури Хмельницької області, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-203 86-СГ від 13.10.2017р., яким ОСОБА_1 передано у власність для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 2га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0444), яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об'єднана територіальна громада).
Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 , всупереч вимог ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 13.10.2017р. №22-20386-СГ), при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області приховав, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію та отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.
Земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0444), що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об'єднана територіальна громада), вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну, приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею, власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Предметом позову у даній справі є вимога про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", с.Колодіївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0444, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 13.10.2017 року №22-20386-СГ ОСОБА_1 .
В обгрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822484100:02:003:0444 вибула з власності держави поза її волею, з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18).
Питання представництва прокурором інтересів держави в суді (функція, підстави, повноваження, порядок тощо) регулюються Конституцією України, Цивільним процесуальним кодексом України, Законом України «Про прокуратуру», наказом Генерального прокурора України №186 від 21.09.2018 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень».
Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 6 статті 23 зазначеного Закону визначені форми представництва, зокрема, звернення до суду з позовом.
Положення аналогічного змісту міститься в частині 3 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За пунктом 6.1 наказу Генерального прокурора України №186 від 21.09.2018 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» (який відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про прокуратуру» є обов'язковим до виконання всіма прокурорами) позови (заяви) надсилати до суду за підписом Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, їхніх перших заступників та заступників.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про прокуратуру» керівник окружної прокуратури, зокрема, представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. У разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури ( ч.4 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру».
За частинами 3 та 4 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
За таких обставин суд доходить висновку щодо дотримання Прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький.
Аналогічна позиція міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №819/198/17.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За змістом підп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. № 308, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Хмельницької області.
За змістом ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
До позовів про права на нерухоме майно у контексті частини третьої статті 16 ГПК України, відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, як то: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 того ж Кодексу) тощо.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.
Зміст приписів ст. 388 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як ст. 387 так і ст. 388 ЦК України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем, відтак до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу на праві власності або володінні, за законом чи договором, спірного нерухомого майна.
Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено в рішенні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29.10.2019р. №676/76/19, яке набрало законної сили, гр. ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, надав недостовірну інформацію про те, що не використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Отже, земельна ділянка 2,00га, кадастровий номер 6822484100:02:003:0444 , що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об'єднана територіальна громада), вибула із земель запасу державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017р. № 22-20386-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822484100:02:003:0444).
На підставі зазначеного наказу державним реєстратором Комунального підприємства «Подільський реєстраційний центр» Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області 22.10.2017р. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.10.2017р. № 5439 право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 припинено та зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРК» (код ЄДРПОУ:41675466).
Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру в Кам'янець -Подільському районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області та даних публічної кадастрової карти України шляхом об'єднання земельних ділянок з кадастровим номером, в тому числі 6822484100:02:003:0444 утворено земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0530 площею 76 га, яке здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок від 01.11.2017р., розробленої ТОВ «Інститут землеустрою «Право на землю» за заявою представника ТОВ «ФОРК».
07.03.2018р. на підставі договору купівлі-продажу право власності на земельну ділянку 6822484100:02:003:0530 за ТзОВ «ФОРК» припинено та зареєстровано за ОСОБА_2 .
В подальшому, ОСОБА_2 передано вказану земельну ділянку до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест» (акт приймання-передачі майна від 13.03.2018р.), право власності ТзОВ «Зарус-Інвест» зареєстровано 17.03.2018р.
На даний час право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822484100:02:003:0530, зареєстровано за ТзОВ «Зарус-Інвест», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що долучається до позовної заяви.
Користувачем земельної ділянки із кадастровим номером 6822484100:02:003:0530 є ТзОВ «Агро-Еко-Граунд» на підставі договору оренди землі від 20.03.2018р., укладеного з ТзОВ «Зарус-Інвест», (номер запису про інше речове право 25374783), що підтверджується інформаційною довідкою з ДРП, що долучається до позовної заяви.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29.10.2019р. справа №676/76/19 (набрало законної сили 05.12.2019р.) задоволено позов прокуратури Хмельницької області, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-203 86-СГ від 13.10.2017р., яким ОСОБА_1 передано у власність для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки площею 2га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0444), яка розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об'єднана територіальна громада).
Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 , всупереч вимог ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 13.10.2017р. №22-20386-СГ), при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області приховав, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію та отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.
Земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6822484100:02:003:0444), що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (Китайгородська об'єднана територіальна громада), вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну, приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею, власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
У ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).
Суд зауважує, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника ( пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).
Судом також враховується, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. (правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №367/2022/15-ц від 29.05.2019р.).
Оскільки спірна земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.10.2017р. № 22-20386-СГ, скасованого у судовому порядку згідно рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29.10.2019р. №676/76/19 через його незаконність, суд приходить до висновку, що волі держави на таке вибуття не було.
Щодо доводів відповідача 2 про те, що позовними вимогами про витребування у відповідачів земельної ділянки порушуються права особи на мирне володіння майном судом враховується таке.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.
Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
Суспільний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки до державної власності спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права власності народу на землю,
Зважаючи на особливості принципів диспозитивності та змагальності у цивільному процесі України, у цій справі неможливо вирішити питання щодо належної компенсації кінцевим набувачам з огляду на те, що останні розпорядилися їхніми процесуальними правами, не заявили відповідні зустрічні позови, а суд не має можливості розглянути не ініційовані сторонами питання та самостійно збирати докази для встановлення розміру означеної компенсації.
Окремо суд зазначає, що ЦК України визначає механізм повного відшкодування заподіяних кінцевим набувачам збитків. Так, з урахуванням приписів частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України кінцеві набувачі, які не заявили зустрічні позови у справі №924/455/20, можуть заявити до власника земельних ділянок позов про відшкодування здійснених з часу, з якого власникові належить право на їх повернення, необхідних витрат на утримання та збереження витребуваних земельних ділянок, а у разі здійснення поліпшень цих ділянок, які не можна відокремити від них без завдання їм шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельних ділянок. Крім того, кінцевий набувач, із власності якого витребовується земельна ділянка, також не позбавлений можливості відновити свої права на підставі частини першої статті 661 ЦК України, пред'явивши вимогу до осіб, в яких вони придбали ці ділянки, про відшкодування збитків.
(Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 367/2022/15-ц від 29.05.2019р.)
Враховуючи викладене, встановлені судом обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави на вибуття з її володіння спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки від кінцевих набувачів є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно позовним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 231, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест", м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд", с.Колодіївка, Кам'янець-Подільського району на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822484100:02:003:0444, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, в координатах, межах та конфігурації, що була передана відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 13.10.2017 року №22-20386-СГ ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-Інвест" (м. Київ, вул. Мала Житомирська, 9-Б, код ЄДРПОУ 41108081) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 1 051,00 грн. (одну тисячу п"ятдесят одну гривню 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Еко-Граунд" (с. Колодіївка, вул. Центральна, 7 Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40738781) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 1 051,00 грн. (одну тисячу п"ятдесят одну гривню 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 18.12.2020р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук. у 8 прим.:
1 - до справи;
2 - прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3);
3 - позивачу (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1);
4 - відповідачу 1 (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 9Б);
5 - відповідачу 2 (32398, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Колодіївка, вул. Центральна, 7);
6 - третій особі ТОВ "Форк" (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2 "А");
7 - третій особі ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 );
8 - третій особі Вітенко В.А., ( АДРЕСА_2 ).
Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 18.12.2020 р.