Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову в відстроченні виконання рішення суду
"15" грудня 2020 р.м. Харків Справа № 922/1352/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши заяву ТОВ "АВ ІНВЕСТ ГРУП" про відстрочення виконання судового рішення по справі
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ІНВЕСТ ГРУП"
про стягнення 2.260.299,47грн.
за участю представників:
не з'явились.
26.11.2020 ТОВ "АВ ІНВЕСТ ГРУП" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про відстрочення виконання судового рішення (вх. №27602), в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі №922/1352/20 строком на 1 рік до 06.08.2021.
В судове засідання 15.12.2020 учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені відповідно до положень статті 120 ГПК України. Від ТОВ "АВ ІНВЕСТ ГРУП" надійшло клопотання про розгляд заяви без участі заявника (вх. №28955 від 10.12.2020).
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками справи докази, суд прийшов до висновку про відмову у задоволення заяви боржника, у зв'язку з таким.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі №922/1352/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020, позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "АВ ІНВЕСТ ГРУП" на користь ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 2.103.975,27 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 31.559,63 грн.
04.12.2020 на примусове виконання вищевказаного рішення Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду боржник посилається на те, що підприємство перебуває у важкому фінансовому стані, має істотну заборгованість перед іншими контрагентами. Зазначає, що вини боржника у виникненні спору у справі №922/1352/20 не має.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про розстрочки виконання рішення і заперечень проти неї, суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Положеннями статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки виконання рішення суду є суб'єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Складне фінансове становище ТОВ "АВ ІНВЕСТ ГРУП", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Суд зазначає, що наведені ТОВ "АВ ІНВЕСТ ГРУП" обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність боржника, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Негативні наслідки, що викликані неспроможністю боржника до беззбиткового господарювання, незадовільним станом планування власної економічної діяльності, неналежним станом претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторської заборгованості тощо, не можуть бути перекладені на стягувача, оскільки це суперечило б принципам справедливості, добросовісності, розумності цивільного законодавства (п. 6 ст.3 ЦК України).
При цьому, саме лише посилання на запровадження карантину суд не бере до уваги, оскільки просто існування такої обставини саме по собі не свідчить про наявність у боржника труднощів у погашенні заборгованості перед стягувачем. Натомість, боржник мав би довести належними доказами ускладнення чи неможливість виконання судового рішення саме через запровадження карантину, чого у даному випадку останнім здійснено не було.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що боржником у порушення статей 73, 74 ГПК України не доведено суду належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочки виконання рішення суду.
Разом з цим суд також приймає до уваги, що заявником не надано й доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища ТОВ "АВ ІНВЕСТ ГРУП" у вказаний у заяві про відстрочку термін, а отже і про наявність реальної можливість виконання рішення через 8 місяців.
Крім того, суд бере до уваги, що боржником не вчинялися дії щодо самостійного виконання рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2020 у справі №922/1352/20. Будь яких спроб щодо погашення заборгованості боржником не було здійснено до цього часу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, на які посилається боржник, не є винятковими у розумінні статті 331 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, неможливості перекладати комерційні ризики боржника та його недбалістю у веденні власних справ на стягувача, суд вважає, що заява ТОВ "АВ ІНВЕСТ ГРУП" про відстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 86, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви ТОВ "АВ ІНВЕСТ ГРУП" відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повну ухвалу підписано 17.12.2020.
Суддя О.В. Бринцев
/справа №922/1352/20/