Шаргородський районний суд
Вінницької області
17 грудня 2020 року
м. Шаргород
справа № 152/1417/20
провадження № 2/152/517/20
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Соколовська Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу,
встановив:
16.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_3 про повернення боргу, у якій просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошові кошти в якості повернення боргу в розмірі 155650 грн., що еквівалентно 5500 доларам США та 1556,50 грн. судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.
Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ЦПК України, вважаю, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір» від 04.08.2011 визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою становить один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102 грн.
Таким чином, за вимогу про стягнення боргу позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі одного відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1556,50 грн.
Відповідно до п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Отже, п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про стягнення боргу.
Вказана вимога позивачем не виконана, до позовної заяви не долучено квитанцію про сплату судового збору або документів, які б підтверджували підстави для звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява вимогам ст.177 ЦПК України не відповідає, а саме позивач не додав документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Судовий збір підлягає сплаті позивачем за наступними платіжними реквізитами:
Отримувач коштів УК у Шаргород.р - ні /Шаргор. р-н/22030101
Код отримувача ЄДРПОУ 37337796
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 748999980313101206000002687
Призначення платежу - судовий збір (Шаргородський районний суд Вінницької області).
Відповідно до ст.185 ч.1, ч.2 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, позовна заява підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків у ній.
Керуючись ст.ст. 177, 185, 260 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу - залишити без руху.
Повідомити позивача ОСОБА_1 про необхідність виправлення недоліків позовної заяви у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання нею копії даної ухвали і роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатися неподаною і повернута їй.
Ухвала про залишення заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала постановлена та підписана суддею 17.12.2020.
Суддя: Т.О. Соколовська