Провадження № 2/641/26/2020 Справа № 641/1079/17
16 грудня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Колодяжної І.М.,
при секретарях- - Ягодіній М.С., Гішян А.В.,
справа № 641/1079/17
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Харківська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,визнання права власності ,як співзабудовника на частину об.єкту незавершеного будівництва ,
Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за ним, як співзабудовником право на частину збудованого ним у шлюбі із ОСОБА_2 , але не прийнятого в експлуатацію, двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що він перебував у шлюбі із ОСОБА_2 . Від шлюбу мають доньку ОСОБА_6 , яка проживає разом з матір'ю. 18.01.2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Під час шлюбу, відповідно до договору купівлі-продажу від 07.11.2009 року, р.№ 10756, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гібадуловою Л.А. ними було придбано 15/100 частин житлового домоволодіння із надвірними будівлями, яке розташоване в АДРЕСА_2 , які були зареєстровані на ім'я відповідача ОСОБА_2 .. У 2009 році для поліпшення житлових умов ними було зруйновано старий будинок, площа якого складала 23 м2, який знаходився у складі домоволодіння та збудовано новий будинок. Вся технічна документація та первісний договір купівлі продажу залишився у відповідача і остання перешкоджає подальшому оформленню правовстановлюючих документів на будинок. Під час перебування в шлюбі за сумісні кошти було збудовано перший поверх житлового будинку, а після припинення шлюбних відносин особисто позивачем було відбудовано другий поверх. На теперішні час будівництво жилого будинку закінчено, але будинок не може бути прийнятий до експлуатації, бо цьому перешкоджає відповідач ОСОБА_2 , право власності на нього не оформлюється з вини відповідача
Ухвалою суду від 20.02.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду в провадження судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Чайка І.В., відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та в цей же день копія ухвали направлена учасникам справи.
14.03.2017 року до суду надійшли заперечення від представника Харківської міської ради, в яких зазначено, що Харківська міська рада заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки доводи викладені в позовній заяві є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або істотними порушеннями будівельних норм і правил. Передумовою для виникнення права власності,а отже і його визнання є прийняття майна в експлуатацію. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт дозволяється після реєстрації повідомлення або декларації про початок виконання будівельних робіт чи видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно ст. 39 цього Закону датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих ( якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію забороняється. Інформація про наявність у позивача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об'єкта та вводу його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку відсутня. Статтею 26 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування. Право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи. Всупереч вимогам діючого законодавства, яким передбачений певний порядок набуття права власності, право на виконання будівельних робіт, введення об'єкта в експлуатацію у встановленому законом порядку, позивач звернувся до суду з позовом ,який направлений не на визнання права власності як такого, а на незаконне,в обхід встановленого порядку, узаконення самочинно збудованого майна. Самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу,у зв'язку з чим просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.04.2017 року задоволено клопотання позивача по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, на час проведення експертизи провадження зупинено.
Ухвалою суду від 26.04.2017 року провадження по справі відновлено з метою вирішення питання щодо виправлення помилки допущеної в ухвалі суду від 18.04.2017 року.
Ухвалою суду від 26.04.2017 року виправлено помилку ,допущену в ухвалі суду від 18.04.2017 року.
Ухвалою суду від 26.04.2017 року цивільну справу направлено для проведення судової будівельно-технічної експертизи, на час проведення експертизи провадження зупинено.
Ухвалою суду від 11.10.2017 року провадження по справі відновлено.
Ухвалою суду від 11.10.2017 року по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, на час проведення експертизи провадження зупинено.
Ухвалою суду від 28.02.2018 року провадження по справі відновлено.
Ухвалою суду від 02.04.2018 року продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 07.05.2018 року вирішено провести процедуру врегулювання спору по справі за участю суді, провадження у справі зупинено до припинення врегулювання спору за участю судді.
Ухвалою суду від 31.05.2018 року припинено процедуру врегулювання спору по справі за участю суді, поновлено провадження, справу передано до канцелярії суду для визначення іншого судді, в порядку передбаченому ст. 33 ЦПК України та в цей же день копія ухвали направлена учасникам справи.
31.05.2018 року відповідно до проколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями було розподілено в провадження судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Колодяжної І.М..
Ухвалою суду від 04.06.2018 року справа прийнята до провадження судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Колодяжної І.М.,призначена до судового засідання та в цей же день копія ухвали направлена учасникам справи.
11.10.2018 року позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій просив визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя житловий будинок літ. К-2, розташований в АДРЕСА_2 . Визнати за позивачем як співзабудовником право на частину збудованого останнім у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , але не прийнятого в експлуатацію, двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 24.10.2018 року задоволено клопотання позивача ,по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, на час проведення експертизи провадження зупинено та в цей же день копія ухвали направлена учасникам справи.
Ухвалою суду від 01.03.2019 року провадження по справі відновлено та в цей же день копія ухвали направлена учасникам справи.
Ухвалою суду від 24.07.2019 року задоволено клопотання позивача ,по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, на час проведення експертизи провадження зупинено та в цей же день копія ухвали направлена учасникам справи.
Ухвалою суду від 18.10.2019 року провадження по справі відновлено та в цей же день копія ухвали направлена учасникам справи.
Ухвалою суду від 21.01.2020 року задоволено клопотання представника позивача, по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, на час проведення експертизи провадження зупинено та в цей же день копія ухвали направлена учасникам справи.
27.07.2020 року до суду надійшов висновок експертів № 2559/9868 від 19.05.2020 року за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, з якого вбачається, що ступінь готовності житлового будинку літ. К-2 з частиною надвірних будівель, розташованих в АДРЕСА_2 , становить 100%. З технічної точки зору, за умови введення в експлуатацію та визнання права власності, можливий варіант розподілу за фактичним користуванням, згідно якого: позивачу виділяється другий поверх в житловому будинку літ. К-2, який розташований в АДРЕСА_2 ; відповідачу виділяється перший поверх в житловому будинку літ. К-2, який розташований в АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 28.07.2020 року провадження по справі відновлено та в цей же день копія ухвали направлена учасникам справи.
30.09.2020 року позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій просив визнати новостворене нерухоме майно, зазначене у технічному паспорті, як житловий будинок літ. К-2, що складається з 2-х квартир: квартири5, площею 41,7 м2 на 1 поверсі (коридор 5-1, площею 9,8 м2, житлове приміщення 5-2, площею 10,2 м.2, санвузол 5-3, площею 4,7 м2, житлове приміщення 5-4, площею 11,0 м2, приміщення кухні 5-5, площею 6,0 м2) та квартири 6, площею 48,1 м2 на 2 поверсі (коридор 6-1, площею 6.1 м2, приміщення кухні 6-2, площею 5,8 м2, приміщення коридору 6-3. площею 7,9 м2, приміщення санвузла 6-4, площею 3,1 м2, житлове приміщення 6-5, площею 11,5 м2, приміщення комори 6-6, площею 2,0 м2, приміщення комори 6-7, площею 1,0 м2, житлове приміщення 6-8, площею 14,4 м2) та надвірні споруди (балкон літ.к1 на другому поверсі, сходи літ. к2 на другий поверх, ганок літ. к на 1 поверсі, льох Л, огорожі №6,10, ворота з хвірткою №7 - об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Також просив, визнати його ОСОБА_1 співзабудовником новоствореного нерухомого майна, зазначеного у технічному паспорті як житловий будинок літ. К-2, що складається з 2-х квартир: квартири5, площею 41,7 м2 на 1 поверсі (коридор 5-1, площею 9,8 м2, житлове приміщення 5-2, площею 10,2 м.2, санвузол 5-3, площею 4,7 м2, житлове приміщення 5-4, площею 11,0 м2, приміщення кухні 5-5, площею 6,0 м2) та квартири 6, площею 48,1 м2 на 2 поверсі (коридор 6-1, площею 6.1 м2, приміщення кухні 6-2, площею 5,8 м2, приміщення коридору 6-3. площею 7,9 м2, приміщення санвузла 6-4, площею 3,1 м2, житлове приміщення 6-5, площею 11,5 м2, приміщення комори 6-6, площею 2,0 м2, приміщення комори 6-7, площею 1,0 м2, житлове приміщення 6-8, площею 14,4 м2) та надвірні споруди (балкон літ.к1 на другому поверсі, сходи літ. к2 на другий поверх, ганок літ. к на 1 поверсі, льох Л, огорожі №6,10, ворота з хвірткою №7 для подальшого прийняття його в експлуатацію та здійснення державної реєстрації в установлено законом порядку.
В судове засідання представник позивача не з,явилася. До суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності , позовні вимоги підтримала в повному обсязі просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з,явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі .
Інші учасники справи в судове засідання не з,явилися.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 06.10.2006 року. Під час перебування у шлюбі, ними придбано 15/100 частин житлового домоволодіння із надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_2 , яке було зареєстровано на ім'я відповідача ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу № 10756, який посвідчений ПН ХМНО Гібадуловою Л.А.
В 2009 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 знесли старий будинок, площа якого складала 23 кв.м., що знаходився у складі домоволодіння та збудували новий будинок літ. «К-2».
Відповідно до технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 власником майна є ОСОБА_2 . З технічного паспорту житлового будинку АДРЕСА_2 виготовленого КП « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 07.02.2014 року, реєстровий № 544, інвентаризаційний № НОМЕР_1 літ. «К-2», що складається з приміщень 5-1-коридор, площею 92, кв.м., 5-2- кухня-їдальня, площею 16,4 кв.м., 5-3-санвузол, площею 4,7 кв.м, 5-4 -житлова кімната, площею 11,0 кв.м., 5-5-хол, площею 11,0 кв.м., 5-6-житлова кімната, площею 13,0 кв.м., 5-7 підсобне приміщення, площею 3,1 кв.м., 5-8 підсобне приміщення, площею 6,0 кв.м., 5-9-санвузол, площею 3,4 кв.м,5-10-житлова кімната, площею 10,2 кв.м., загальною площею 88,0 кв.м. - самочинно побудований. Також самочинно побудовано літ. «б3»-придубова, площею 6,8 кв.м.
Згідно довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 1700244 від 26.03.2014 року, за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно побудовано ОСОБА_2 житловий будинок літ. «К-2» загальною площею 88,0 кв.м., житловою -34,2 кв.м., ОСОБА_5 прибудову літ. «б3», площею 6,8 кв.м.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.01.2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
На замовлення позивача ОСОБА_1 суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 виготовлено звіт про оцінку майна, а саме жилого будинку літ. К-2 з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що оціночна вартість об'єкту розташованого в АДРЕСА_2 станом на 08.02.2017 року складає 712 800 грн.
Відповідно до висновку експертів № 2559/9868 від 19.05.2020 року за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, ступінь готовності житлового будинку літ. К-2 з частиною надвірних будівель, розташованих в АДРЕСА_2 , становить 100%. З технічної точки зору, за умови введення в експлуатацію та визнання права власності, можливий варіант розподілу за фактичним користуванням, згідно якого: позивачу виділяється другий поверх в житловому будинку літ. К-2, який розташований в АДРЕСА_2 ; відповідачу виділяється перший поверх в житловому будинку літ. К-2, який розташований в АДРЕСА_2 .
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2006 року , який було розірвано на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року .
Під час перебування у шлюбі, відповідно до договору купівлі-продажу № 10756, який посвідчений ПН ХМНО Гібадуловою Л.А. , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 придбано 15/100 частин житлового домоволодіння із надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_2 , яке було зареєстровано на ім'я відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 власником майна є ОСОБА_2 . З технічного паспорту житлового будинку АДРЕСА_2 виготовленого КП « Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 07.02.2014 року, реєстровий № 544, інвентаризаційний № НОМЕР_1 літ. «К-2», що складається з приміщень 5-1-коридор, площею 92, кв.м., 5-2- кухня-їдальня, площею 16,4 кв.м., 5-3-санвузол, площею 4,7 кв.м, 5-4 -житлова кімната, площею 11,0 кв.м., 5-5-хол, площею 11,0 кв.м., 5-6-житлова кімната, площею 13,0 кв.м., 5-7 підсобне приміщення, площею 3,1 кв.м., 5-8 підсобне приміщення, площею 6,0 кв.м., 5-9-санвузол, площею 3,4 кв.м,5-10-житлова кімната, площею 10,2 кв.м., загальною площею 88,0 кв.м. - самочинно побудований. Також самочинно побудовано літ. «б3»-придубова, площею 6,8 кв.м.
Згідно довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 1700244 від 26.03.2014 року, за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно побудовано ОСОБА_2 житловий будинок літ. «К-2» загальною площею 88,0 кв.м., житловою -34,2 кв.м., ОСОБА_5 прибудову літ. «б3», площею 6,8 кв.м.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Положення частини другої статті 331 ЦК України слід розуміти у системному зв'язку з положеннями статті 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає жодних винятків. Як правило, усі об'єкти нерухомого майна в силу своєї специфіки після завершення будівництва підлягають прийняттю в експлуатацію та державній реєстрації.
Отже, для того, щоб новостворене майно стало об'єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.
Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна).
Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не надано суду жодних доказів, які б надавали право проектування та спорудження (будівництво, реконструкція) житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .
Факт порушення законодавства України, що регулює відносини в сфері містобудування при будівництві спірного будинку визнається і самим позивачем. Зокрема, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що ним разом з дружиною самочинно був побудований житловий будинок літ. «К-2 » з надвірними спорудами . Дозвільна документація на початок і закінчення виконання будівельних робіт відсутня, об'єкт не зданий в експлуатацію.
Суд прийшов до висновку , що позивачем не додержано встановленого законом порядку виконання будівельних робіт і введення об'єкта в експлуатацію, жодних доказів про наявність у сторін дозвільних документів на право виконання будівельних робіт із будівництва спірного об'єкта та вводу його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до суду не надано, матеріали справи таких документів не містять.
Натомість, судом встановлено та не заперечувалось і самим позивачем, спірне будівництво здійснювалося без отримання дозвільної документації, відтак є самочинним, відповідно такі правовідносини регулюються статтею 376 ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Звертаючись до суду з уточненою позовною заявою , позивач обґрунтовував свої вимоги, зокрема, й посиланням на ч.3 ст. 331 ЦК України, якою передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
При цьому, вимог щодо визнання права власності на будівельні матеріали, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) ОСОБА_1 заявлено не було.
Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Встановивши, що усі збудовані на земельній ділянці споруди не введені в експлуатацію, на них відсутні правовстановлюючі документи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів отримання дозвільних документів на самочинне будівництво та введення об'єктів нерухомого майна (житлового будинку) в експлуатацію у встановленому порядку і набуття цим майном статусу об'єкта нерухомого майна як об'єкта цивільного права.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись , 10-13,76-81,89,141,264-265ЦПК України,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Харківська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,визнання права власності ,як співзабудовника на частину об.єкту незавершеного будівництва-відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
Треті особи:
Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, пл. Конституції,7
ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , інші відомості невідомі.
ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , інші відомості невідомі.
ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , інші відомості невідомі.
Повний текст судового рішення складено 17 грудня 2020 року.
Суддя: І. М. Колодяжна