Справа №639/6228/20
Провадження № 1-в/639/827/20
14 грудня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення призначеного йому покарання у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VІІІ, -
На розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VІІІ.
Засуджений ОСОБА_4 та представник ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)» подали до суду заяви про розгляд клопотання засудженого без їх участі.
Вислухавши думку прокурора, який вважав, що підстави задоволення клопотання ОСОБА_4 відсутні, дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_4 , суд приходить до таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)», що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Харкова.
Остаточне покарання ОСОБА_4 призначене за сукупністю злочинів за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.
Так, Попаснянського районного суду Луганської області від 12.05.2017р. ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі. Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, зобов'язавши його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Крім того, вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 22.06.2017р., з урахуванням ухвали цього ж суду від 03.07.2017р., ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, яке призначене ОСОБА_4 вироком Попаснянського районного суду від 12 травня 2017 року, більш суворим покаранням, призначено покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 3 роки.
Ухвалою Попаснянського районного суду Луганської області від 12.02.2018р. скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 .. Направлено ОСОБА_4 до кримінально-виконавчої установи для відбування покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області 22 червня 2017 року, яким засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі.
01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VІІІ, яким окрім іншого внесені зміни до санкцій ряду статей КК України (далі за текстом - Закон від 22 листопада 2018 року №2617-VІІІ).
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Приписами ч. 1, ч. 3 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно з ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання засудженого ОСОБА_4 , суд відзначає, що в редакції, чинній станом на час розгляду клопотання, передбачено покарання:
-за ч. 1 ст. 309 КК України за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту - у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
-за ч. 3 ст. 185 КК України за крадіжку, поєднану з проникненням у сховище - у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Законом від 22 листопада 2018 року №2617-VІІІ зміни до ч. 3 ст. 185 КК України не вносились, частина 3 статті 185 КК України діє в редакції Закону від 5 квітня 2001 року № 2341-III.
Щодо частини 1 статті 309 КК України, то, як зазначалось вище, вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 12.05.2017р. ОСОБА_4 призначено за нею покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, тобто в розмірі, який не перевищує максимальної межі даного виду покарання, встановленої санкцією нового закону. Крім того, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів вказане покарання було поглинено більш суворим у виді позбавлення волі.
З огляду на викладене, враховуючи, що призначене ОСОБА_4 вироками Попаснянського районного суду Луганської області від 12.05.2017р. та від 22.06.2017р. покарання за ч. 1 ст. 309 та ч. 3 ст. 185 КК України передбачене відповідними санкціями та не перевищує максимальних меж відповідних видів покарання після набрання чинності Законом від 22 листопада 2018 року №2617-VІІІ, в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про приведення призначеного йому покарання у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VІІІ - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1