Справа № 2-1147/10
Провадження № 6/638/615/20
02 грудня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.,
секретаря Рижикової В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у цивільній справі 2-1147/10.
Свою заяву обґрунтовує тим, що 16.07.2020 року укладений договір про відступлення прав вимоги між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» та 03.09.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Морган капітал» укладений договір комісії за умовами якого кредитор передає у власність набувачу права вимоги до ОСОБА_4 за договором іпотеки від 17.06.2008 року.
У судове засідання сторони не з'явились, заявник надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав. Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали заяви та справи, прийшов до наступного.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.07.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №19-0061009/ФКВ-08 від 17.06.2008 року на загальну суму 590287,91 грн - задоволені. За іпотечним договором №19-0061009/Zфквіп-08 від 17.06.2008 року іпотека забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №19-0061009/ФКВ-08 від 17.06.2008 року та №20-0061009/ФК-08 від 17.06.2008 року, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . Договором від 30.06.2010 року ТОВ «Український промисловий банк» перевело ПАТ «Дельта Банк» борг за кредитними зобов'язаннями Укрпромбанку перед Національним банком, передало права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. За договором про відступлення прав вимоги №2289/К від 16.07.2020 року ПАТ «Дельта Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» належні банку права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів зазначених у додатку №1 до цього договору. За договором комісії №60-К від 03.09.2020 року укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «морган Кепітал» комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за комісійну винагороду вчинити за рахунок комітента від свого імені правочин щодо набуття прав вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення. За договором №116 від 03.09.2020 року укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» кредитор зобов'язується передати у власність набувачу права вимоги до позичальника за кредитним договором.
Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Статтею 1012 ЦК України передбачено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Згідно статей 1018, 1022 ЦК України, майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента; після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).
Отже, невжиття заходів щодо заміни сторони у виконавчому провадженні призведе до порушення прав нового кредитора.
За таких обставин заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.
Разом з тим, вимога про видачу нового виконавчого листа не підлягає задоволенню, оскільки у випадку втрати виконавчого листу суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 512, 514, 1077 ЦК України, ст. ст. 258, 260, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у виконавчому листі №2-1147/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий