11.12.2020 ЄУН №331/1909/20
Провадження № 2/337/1525/2020
11.12.2020 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
за участю секретаря - Шаповалової А.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.26), Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, (м.Запоріжжя, бул.Будівельників, 19), Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району ( м.Запоріжжя вул.Сєдова, 5) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,
18.05.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась в Жовтневий районний суд м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Жовтневого районного суду Запорізької області від 09.07.2020 року матеріали цивільної справи надіслані до Хортицького районного суду м.Запоріжжя для розгляду за підсудністю.
Ухвалою судді від 31.07.2020 року справа прийнята до провадження та призначено підготовче судове засідання, до участі в справі залучено в якості третіх осіб: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району.
26.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з уточненою позовною заявою, в якій доповнила позов вимогами про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої доньки.
Ухвалою суду від 10.11.2020 року справа призначена до розгляду у судових засіданнях на 24.11.2020 року та 11.12.2020 року.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, суду пояснила, що з 2009 року припинила шлюбні стосунки ОСОБА_2 , після цього відповідач безпідставно самоусунувся від участі у вихованні та утриманні дитини, аліменти не сплачував, з дитиною не спілкувався. Просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини доходів щомісячно, до повноліття дитини.
Малолітня ОСОБА_3 , 2008 р.н. у відповідності до вимог ст.172 СК України висловила свою думку щодо підтримки заяви своєї матері, зазначивши, що батько ОСОБА_2 з нею не спілкується та приймає ніякої участі в її житті понад 11 років, батька не знає, ніяких стосунків з ані з ним, ані з його рідними не підтримує, не заперечує щодо позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовчі судові засідання та в судові засідання, призначені на 24.11.2020р., 11.12.2020р. не з'явився з невідомих суду причин, про день і час судових засідань повідомлений у встановленому законом порядку. Заперечення на позовну заяву від відповідача не надходили.
У відповідності до ч.8 п.4 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Представник третьої особи - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району в судове засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщений у встановленому порядку, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Хортицькому району просив прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини, враховуючи висновок районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , 2008 року народження.
Представник третьої особи - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району в судове засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщений у встановленому порядку, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю.
Оскільки позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України.
Вислухавши пояснення учасників процесу по справі, пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які пояснили суду, що з 2009 року батько ОСОБА_3 самоусунувшись від виховання дитини не спілкується з нею, її життям не цікавиться взагалі, матеріально не утримує, зі святами не поздоровляє, при цьому жодних перешкод з боку матері не було, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов пред'явлений обгрунтовано і підлягає задоволенню з наступних підстав.
За положеннями ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).
Вказане узгоджується із положеннями ч.1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності зі ст.164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
В абзаці 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю, а відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис № 250, виданий Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 19.06.2008р.
23.02.2008 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб Орджонікідзевським відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 62.
Фактично шлюбні стосунки припинені з грудня 2009 р. Шлюб припиненй на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 25.08.2010 року.
Після розлучення малолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 і навчається у Запорізькій загальноосвітній школі № 28. Згідно акту обстеження умов проживання від 15.10.2020 року, складеного спеціалістами відділу по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, в квартирі створені належні умови для виховання та розвитку дитини.
Відповідно до довідки Запорізької гімназії №28 від 18.09.2020 року, батько ОСОБА_3 не бере участі у вихованні дитини, не спілкується з дитиною та вчителями, не приймає участі у батьківських зборах, не брав участь у шкільному житті доньки. Вихованням та навчанням дитини цікавиться тільки мати.
Суду наданий висновок районної адміністрації по Хортицькому району Запорізької міської ради № 21.01/01-22-1137 від 26.11.2020р., про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначений висновок повністю узгоджується з іншими матеріалами справи та наданими суду доказами.
Відповідно до ч.3 ст.157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частиною 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Згідно ст. 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з якою слід рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 76, 78, 81, 89 ЦПК України, ст.ст.164, 165, 166 СК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 р., Законом України "Про охорону дитинства", постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району (м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.26), Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, (м.Запоріжжя, бул.Будівельників, 19) , Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району ( м.Запоріжжя вул..Сєдова, 5) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18.05.2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь держави (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду надіслати відділу реєстрації актів цивільного стану Жовтневого району м. Запоріжжя.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня з дня виготовлення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Повний текст рішення виготовлено 17.12.2020 року
Суддя: Л.Г. Салтан