Справа № 320/4662/20
17 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Кондрат Л.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року, суддя Пащенко К.С., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якій просила зобов'язати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 8 000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року адміністративну справу № 320/4662/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року позовну заяву та додані до неї документи повернуто ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовною заяви, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляд апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачці п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Також повідомлено позивачку, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки, встановлені судом можуть бути поновлені за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а тому підстави для прийняття позовної заяви в електронній формі відсутні. Крім того, до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто позивачці на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної позовної заяви, яку було залишено без руху.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу приписів частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною 10 цієї статті встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, учиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Підпунктом 15.1 підпункту 15 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було опубліковано Державною судовою адміністрацією України в газеті "Голос України" №229(6984) від 01.12.2018. Згодом у газеті "Голос України" №42(7048) від 01.03.2019 опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким, ураховуючи рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 року №624/0/15-19 і результати обговорення із судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оголошення, опубліковане в газеті "Голос України" №229 (6984) від 01.12.2018 слід вважати відкликаним.
Разом з тим, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 12.04.2018 року №16, далі - Положення №30), передбачає можливість до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема "Електронний суд".
У пункті 2.3 даного рішення визначено, що окремі норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду, які стосуються використання підсистеми "Електронний суд", набирають чинності та можуть використовуватися у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними, згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.
Пунктами 1-2 наказу Державної судової адміністрації України "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" від 22.12.2018 №628 запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих і апеляційних судах України (пілотних судах) та зобов'язано місцеві та апеляціи?ні суди у ході тестового режиму експлуатації? підсистеми "Електронний суд" керуватися вимогами Положення №30 у частині функціонування підсистеми електронного суду.
За змістом Положення №30, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства (пункт 14 розділу XI). Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 розділу XI). Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 розділу ІІ). Обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
Отже, надсилання процесуальних документів в електронній формі передбачає використання сервісу підсистеми "Електронний суд", розміщеному за посиланням у мережі Інтернет: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно до попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного цифрового підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до місцевих та апеляційних судів із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи чи його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №2340/4648/18, від 10 вересня 2019 року у справі №640/1374/19 та від 15 жовтня 2020 року у справі №520/2863/19.
Як свідчать матеріалів справи, позовна заява подана ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Київського окружного адміністративного суду, сформована в системі "Електронний суд" та скріплена електронним цифровим підписом, що свідчить про використання визначеного чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду та про відсутність підстав вважати, що позивачкою були порушені вимоги частини 2 статті 160 КАС України, а тому повернення позовної заяви в даному випадку є передчасним.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що позивачкою не було сплачено судовий збір, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки остання звільнена від сплати судового на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується копіє посвідчення серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2016 року, долученого до позовної заяви (а.с. 14.)
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовна заява була неправомірно повернута позивачці, тому ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Наведене свідчить про відсутність передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України обставин, за яких суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви позивачу.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції порушив норми процесуального права, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.