17 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11625/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
перевіривши у м. Дніпрі заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління державного бюро розслідувань
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року в адміністративній справі № 160/11625/20.
Одночасно апелянт подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку до остаточного вирішення справи судом вищої інстанції - Вищим адміністративним судом України.
При перевірці заяви про забезпечення позову судом встановлено, що заяву подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 152 КАС України встановлені вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 цієї статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.
В порушення вказаних норм права заявником в заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (або його відсутність) або номер і серію паспорта, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти або відсутність останніх.
Також частиною 4 цієї статті визначено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Судом встановлено, що заявником до заяви про забезпечення позову додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання остання зазначає, що перебуває у важкому матеріальному становищі.
Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд доходить висновку, що клопотання заявника не підлягає задоволенню, адже останньою на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, надано лише довідку Дніпровського міського центру зайнятості № 914 від 18.11.2020 про те, що ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна в Дніпровському міському центрі зайнятості з 22.06.2020, дата припинення реєстрації - 16.11.2020. При цьому зазначено, що дохід ОСОБА_1 за період з 22.06.2020 по 31.10.2020 становить 4300,00 грн.
Суд зазначає, що надані докази не дають можливість визначити річний дохід ОСОБА_1 за попередній календарний рік, як того вимагає закон для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Крім того заявником жодним чином не спростовано можливості сплати судового збору з інших джерел. Отримання будь-якої інформації та встановлення обставин щодо матеріального становища позивача шляхом направлення запитів тощо не є обов'язком суду.
Вказана правова позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 215/3553/17.
Зазначені обставини вказують на невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до частини 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову відмовити.
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/11625/20 повернути заявнику без розгляду.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з 17 грудня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова