Рішення від 17.12.2020 по справі 640/3574/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Київ №640/3574/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»

до Антимонопольного комітету України

провизнання протиправним та скасування рішення

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона»;

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства від 17.01.2020 №865-р/пк-пз.

Ухвалою суду від 02.03.2020 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 31.03.2020 задоволено клопотання представника Антимонопольного комітету України та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона».

Позовні вимоги вмотивовані доводами позивача про протиправність оскаржуваного рішення, в якому Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель дійшла необґрунтованого висновку про порушення ДП «Поліграфічний комбінат «Україна по виготовленню цінних паперів» законодавства у сфері публічних закупівель у зв'язку із встановленням дискримінаційних кваліфікаційних умов до учасників закупівлі, що вбачається у встановленні позивачем в тендерній документації конкретних показників фінансової звітності учасників.

Встановлення таких вимог обумовлене необхідністю об'єктивного підтвердження надійності, стабільності та фінансової спроможності учасників надати необхідні послуги медичного страхування після укладення договору про закупівлю, яка підтверджується фінансовою звітністю, тому немає дискримінаційного характеру. На ринку страхових послуг України зазначеним у тендерній документації критеріям відповідають показники низки компаній. Зокрема, за показником «валюта балансу» - рядок 1300 (форма №1) - 16 страхових компаній України; за показником «розмір страхових резервів» - рядок 1530 (форма 31) - 12 страхових компаній України; за показником «розмір страхових платежів» - рядок 2011 (форма №2) - 16 страхових компаній. Тендерна документація оприлюднена англійською мовою, що дає змогу також іноземним компаніям прийняти участь у закупівлі.

Відповідно до нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка набрала чинності 19.04.2020, частиною другою статті 16 цього Закону (в редакції від 19.09.2019) передбачено можливість встановлення замовником такого кваліфікаційного критерію до учасника процедури закупівель як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Колегія належним чином не обґрунтувала в оскаржуваному рішенні свого висновку про дискримінаційний характер тендерної документації в частині встановлення вимог до конкретних показників фінансової звітності учасників, не проаналізувала показники фінансової звітності вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, які надають страхові послуги.

Згідно з доводами позивача виконання позивачем оскаржуваного рішення Колегії призведе до необхідності внесення змін до тендерної документації, видаливши усі вимоги до потенційних учасників, що стосуються фінансових показників балансу, звіту про фінансові результати суб'єктів господарювання, і як наслідок - до можливості визначення переможцем закупівлі учасника, фінансова спроможність якого (наявність активів, вільних обігових коштів, прибутків тощо) не зможе забезпечити належне виконання зобов'язань за договором страхування, що в подальшому може призвести до претензійно-позовної роботи, що в свою чергу потребуватиме додаткових витрат позивача.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, зазначив про їх необґрунтованість. Зокрема вказав, що встановлені позивачем вимоги до конкретних показників фінансової звітності учасників обмежують коло потенційних учасників процедури закупівлі, фактичні показники діяльності яких відповідають вимогам Закону України «Про страхування», однак не відповідають значенням, встановленим замовником. Вимоги замовника не підтверджені будь-якими розрахунками та не ґрунтуються на положеннях нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері страхування в Україні. Оскільки позивачем не доведено необхідності встановлення вищевказаних умов тендерної документації, то такі умови є дискримінаційними стосовно суб'єктів господарювання, у яких баланс, звіт про фінансові результати не мають показників, визначених позивачем в тендерній документації, зокрема й скаржника - ПрАТ «Страхова компанія «Крона».

Прийняття оскаржуваного рішення про зобов'язання позивача внести зміни до тендерної документації є належним способом усунення виявленого порушення.

Третя особа своїм правом щодо надання до суду пояснень не скористалася.

Розглянувши документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету по виготовленню цінних паперів» від 29.11.2019 №509 ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» розпочато процедуру закупівлі «Добровільне медичне страхування працівників», код Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015:66510000-8 «Страхові послуги», за процедурою «відкриті торги» (далі - закупівля). Оголошення про проведення закупівлі (відкритих торгів №UA-2019-11-29-001991-b) та тендерну документацію на закупівлю оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (www.prozorro.gov.ua).

Стверджуючи про намір взяти участь у вказаній процедурі закупівлі, ПрАТ «Страхова компанія «Крона» звернулося до Колегії зі скаргою на дії позивача щодо встановлення в тендерній документації дискримінаційних вимог з вимогою зобов'язати замовника виключити конкретний перелік таких дискримінаційних вимог з тендерної документації замовника.

Рішенням Колегії від 28.12.2019 №19544-р/пк-пзт скаргу прийнято до розгляду.

Листом від 28.12.2019 №20-29/04-12140-пз (на сайті https://prozorro.gov.ua) Колегію запропоновано замовнику надати пояснення по суті скарги.

Листом від 10.01.2020 №50/33 замовник надав пояснення по суті скарги засобами електронного зв'язку, заперечуючи доводи скаржника.

Пояснення позивача Колегія до уваги не взяла та за наслідками розгляду скарги ПрАТ «Страхова компанія «Крона» Колегією, прийняла рішення від 17.01.2020 №965р/пк-пз, відповідно до якого скаргу визнала частково обґрунтованою та зобов'язала ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі ДК 021:2015:66510000-8 «Страхові послуги», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2019-11-29-001991-b), з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Не погоджуючись із таким рішенням позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (стаття 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Відповідно до статті 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Статтею 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Частиною третьою статті 7 Закону визначено, що Антимонопольний комітет України здійснює контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

За змістом частини третьої статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до приписів статті 12-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет» рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України.

Формою роботи Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України є їх засідання.

Засідання Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України є правоможним за умови присутності більшості від їх встановленого складу.

Розпорядження та рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймаються шляхом голосування більшістю голосів присутніх на їх засіданнях членів.

Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.

Так, зокрема, згідно з частинами 9, 10, 11 статті 10 Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються:

- висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

- висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

- підстави та обґрунтування прийняття рішення;

- у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Позовна заява не містить доводів позивача про порушення Колегією порядку прийняття до розгляду скарги ПП «Страхова компанія «Крона» та процедури розгляду цієї скарги. Не заперечуються також і повноваження Колегії щодо розгляду скарги та щодо прийняття оскаржуваного рішення.

Оскільки позовні вимоги позивач обґрунтовує лише доводами про протиправність оскаржуваного рішення по суті у зв'язку з необґрунтованістю висновків Колегії про невідповідність умов тендерної документації вимогам законодавства, то, перевіряючи правомірність цього рішення, суд бере до уваги наступне.

Статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами:

- добросовісна конкуренція серед учасників;

- максимальна економія та ефективність;

- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

- недискримінація учасників;

- об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

- запобігання корупційним діям і зловживанням.

Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частина третя статті 5 Закону).

Відтак, принцип недискримінації учасників закупівель є одним із принципів захисту конкуренції у процесі публічних закупівель, визначених статтею 3 Закону.

За змістом статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною першою статті 10 Закону визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію.

Вимоги до тендерної документації визначені частиною другою статті 22 Закону, відповідно до яких тендерна документація, поміж іншого, повинна містити, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Частиною третьої цієї ж статті Закону передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Частиною четвертою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Верховний Суд в постанові від 09.10.2020 у справі №826/14098/16 зауважив, що суть принципу недискримінації полягає в тому, що замовник зобов'язаний установити рівні умови участі у процедурах закупівель для вітчизняних та іноземних учасників усіх форм власності та організаційно-правових форм. Водночас, дії, що можуть дискримінувати потенційних учасників закупівлі вчиняти замовнику заборонено.

Згідно з приписами статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

- наявність обладнання та матеріально-технічної бази;

- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Таким чином, замовник наділений правом самостійно визначати у тендерній документації один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників процедури закупівлі і не обмежений у можливості встановлювати інші вимоги, які спрямовані на забезпечення отримання послуги, яка є предметом закупівлі.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.06.2020 у справі №826/16606/18, у якій Верховний Суд вказав, що Закон України «Про публічні закупівлі» не надає вичерпного переліку документів, які можуть вимагатися замовником на підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого статтею 16 цього Закону. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №640/5949/19 і від 13.05.2020 у справі №826/7832/18.

Частиною четвертою статті 22 вказаного Закону встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Водночас замовники мають дискрецію у встановленні критеріїв до учасників та предмету закупівлі згідно зі статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі». Аналогічний висновок щодо дискреції замовника стосовно встановлення критеріїв, передбачених статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», викладений у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №826/6820/17.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Колегія вірно встановила, що відповідно до пункту 6 Інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації (в рішенні помилково вказано пункт 1) учасник процедури закупівлі повинен надати (завантажити) в складі тендерної пропозиції нижчезазначені документи у сканованому вигляді, зокрема:

«- скан-копія балансу (звіту про фінансовий стан) в довільній формі на 30 червня 2019 року (форма №1), завірена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки учасника (у разі її використання), який повинен містити такі показники:

Рядок під кодом 1300: більше 500 000 тис.грн.

Сума показників рядків під кодом 1415 та 1420: більше 100 000 тис.грн.

Рядок під кодом 1530: більше 400 000 тис.грн.;

- скан-копія звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за перше півріччя 2019 року (форма №2), завірена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки учасника (у разі її використання), який повинен містити такий показник:

Рядок під кодом 2011: більше 300 000 тис.грн.;

- скан-копія витягу із щорічної звітності страхової компанії на 30 червня 2019 року, а саме розділу 3 Показники діяльності з видів добровільного страхування, інших, ніж страхування життя, який повинен містити такі показники:

Різниця показників рядка під кодом 010 під стовпчиком 5 (медичне страхування): більше 18 000 тис.грн.

Показник рядка під кодом 100 під стовпчиком 5 (медичне страхування(, поділений на різницю показників рядка під кодом 010 під стовпчиком 5 (медичне страхування) та рядка під кодом 020 під стовпчиком 5 (медичне страхування) та помножений на 100, повинен становити більше 40.».

З рішення також вбачається, що Колегія ознайомилася із поясненнями замовника - ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», які до уваги не взяла та дійшла висновку, що замовник не довів необхідності встановлення наведеної вище умови тендерної документації саме у вищевказаній редакції і такі умови дають можливість взяти участь в процедурі закупівлі лише тим суб'єктам господарювання, у яких баланс, звіт про фінансові результати мають показники, зазначені вище, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, в тому числі, скаржника, та порушують статтю 3, частину третю статті 5, частину четверту статті 22 Закону.

З наведеного слідує, що Колегія не заперечує самої можливості встановлення такого кваліфікаційного критерію як наявність фінансової спроможності учасника процедури закупівель, яка підтверджується відповідною фінансовою звітністю, а дискримінаційний характер такого критерію вбачає саме в редакції цього критерію із визначеними в ній показниками фінансової звітності.

Доцільно зауважити, що станом на час виникнення спірних правовідносин перелік кваліфікаційних критеріїв, які відповідно до частини другої статті 16 Закону може встановлювати замовник в тендерній документації, не містив такого критерію як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, що, однак, не виключало можливості його застосування замовниками.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 №114-IX внесено зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» та викладено його в новій редакції, відповідно до якої перелік кваліфікаційних критеріїв, які можуть бути встановлені замовником (стаття 16 Закону), доповнено критерієм «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», що свідчить про закріплення на законодавчому рівні такого кваліфікаційного критерію.

Однак, суд не погоджується з висновком Колегії про дискримінаційний характер вищевказаного кваліфікаційного критерію, уважаючи такий висновок необґрунтованим.

В поясненнях, наданих в установленому порядку Колегії під час розгляду скарги ПрАТ «Страхова компанія «Крона», які Колегія не взяла до уваги, позивач повідомив, що відповідно до тендерної документації вимагалися наступні умови до договору добровільного медичного страхування працівників (і це підтверджується змістом тендерної документації):

- страхова сума на кожну застраховану особу складає 150 000,00 грн.;

- кількість працівників, який планується застрахувати - не більше 500 осіб.

Можливий максимальний розмір виплат (зобов'язань) по договору - 75 000 000,00 грн. (500 чол. х 150 000 грн.).

Зважаючи на викладене:

- валюта балансу, а саме це означає рядок 1300 (форма №1), повинна показати наявність достатності активів у страхової компанії (в тендерній документації цей показник становить «більше 500 000 тис.грн.);

- сума показників рядків 1415 та 1420 (форма №1) означає наявність прибутку та резервного капіталу у страхової компанії та показує прибутковість діяльності страхової компанії (в тендерній документації цей показник становить «більше 100 000 тис.грн.»);

- рядок 1530 (форма №1) - розмір страхових резервів - повинен бути достатнім для виконання страховою компанією прийнятих на себе зобов'язань (в тендерній документації цей показник становить «більше 400 000 тис.грн.);

- рядок 201 (форма №2) показує розмір страхових платежів та діяльність (наявність бізнесу у компанію) та знову таки можливість виконати зобов'язання за укладеними договорами (в тендерній документації цей показник становить «більше 300 000 тис.грн.»).

Також позивач інформував Колегію, що:

- за показником «валюта балансу» - рядок 1300 (форма №1) відповідають 16 страхових компаній України (https://forinsurer.com/ratings/nonlife/19/6/3);

- за показником «розмір страхових платежів» - рядок 1530 (форма №1) відповідають 12 страхових компаній України: (https://forinsurer.com/ratings/nonlife/19/6/4;

- за показником «розмір страхових платежів» - рядок 2011 (форма №2) відповідають 16 страхових компаній України(https://forinsurer.com/ratings/nonlife/19/6/1).

Як вказав позивач в поясненні, наданому Колегії, встановлення в тендерній документації вищевказаних показників фінансової звітності, які вимагаються від учасників, дають можливість вийти на закупівлю фінансово стабільним страховим компаніям. Таким вимогам відповідає багато страхових компаній, тобто конкуренція присутня, тому дотримано принципи здійснення закупівель. Вимоги до показника валюти балансу демонструють орієнтовну суму активів, якими володіє організація, наявність нерозподіленого прибутку свідчить про прибутковість діяльності компанії.

Суд погоджується з доводами позивача, що показники фінансової звітності учасників є об'єктивним відображенням фінансової стабільності та спроможності учасника, тому встановлені ним кваліфікаційні вимоги щодо надання таких показників не є дискримінаційними, оскільки спрямовані на убезпечення замовника (позивача) від виникнення можливих несприятливих наслідків, пов'язаних із неможливістю виконання учасником (переможцем торгів) зобов'язань за договором. Крім того, вказана позивачем інформація щодо показників фінансової звітності страхових компаній України, що міститься у відкритих джерелах, свідчить про можливість максимум 12 страховим компаніям України взяти участь у вищевказаній процедурі закупівлі.

В контексті того, що за показниками фінансової звітності 12 страхових компаній України можуть взяти участь в процедурі закупівлі, заслуговує на увагу правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 17.03.2020 у справі №640/20251/18, відповідно до якої, ураховуючи, що продукція щонайменше двох виробників відповідає зазначеній характеристиці, що не заперечується і позивачем, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в спірних правовідносинах відсутнє обмеження конкуренції з боку замовника в частині встановлення указаних вище умов тендерної документації. Верховний Суд зауважив, що Закони України «Про захист економічної конкуренції» та «Про публічні закупівлі» не визначають, що наявність двох і більше виробників певної продукції є доказом відсутності дискримінації, проте відсутність такої норми не є перешкодою для урахування такого критерію під час оцінки доводів скаржника щодо встановлення замовником дискримінаційних умов.

Відтак, Колегія безпідставно не взяла до уваги викладені вище пояснення замовника, внаслідок чого дійшла висновку про те, що «замовник не довів необхідності встановлення наведеної вище умови документації саме у наведеній редакції». На переконання суду, без здійснення аналізу доводів замовника про дотримання законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у його поясненні, та вмотивованого спростування Колегією таких доводів, вищевказаний висновок не може вважатись обґрунтованим та слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача про відсутність в оскаржуваному рішенні достатніх мотивів для визнання Колегією встановлених позивачем кваліфікаційних вимог до учасників процедури закупівлі дискримінаційними. Крім того, надані позивачем доводи та докази спростовують висновок Колегії про дискримінаційний характер встановлених ним кваліфікаційних вимог до учасників закупівель в частині надання відповідних показників фінансової звітності. З огляду на викладене є необґрунтованою вимога Колегії про зобов'язання позивача внести зміни до тендерної документації з метою усунення порушень, зазначених в мотивувальній частині цього рішення.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За загальним правилом невідповідність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень хоча б одному такому критерію є підставою для визнання такого рішення протиправним і його скасування.

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення Колегії є необґрунтованим, у суду наявні підстави для визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.02.2020 №8462, тому на підставі вищевказаної правової норми зазначені кошти підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Антимонопольного комітету України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 17.01.2020 №965-р/пк-пз.

Стягнути на користь Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, ідентифікаційний код 16286441) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко