17 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1796/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (далі - позивач), просить суд: - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 77% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а також щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків, а з січня 2019 р. - 75 відсотків від підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби від 31 березня 2018 року № 11/717;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07 серпня 2020 року № 11/1003;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Чернівецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07 серпня 2020 року № 11/1003 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 04.05.1989 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як одержувач пенсійного забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже з 05.03.2019 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням, пенсійний орган зобов'язаний перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, вважає, ним набуто право на перерахунок пенсії з 01.03.2018 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та виплати перерахованої пенсії в повному обсязі. Крім цього, на переконання позивача, що з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18 норма, що обмежувала складові грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії, а також норма, яка визначала зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 01.01.2018 р. 50 %, а з 01.01.2019 р. 75 % від підвищення пенсії перестала діяти як така, що нечинна.
З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.
17.11.2020 року до суду надійшов відзив ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що останній перерахунок пенсії позивача здійснювався на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, 10.07.2020, скасовано форму довідки, водночас Кабінет Міністрів України не приймав нового порядку подання та оформлення документів для здійснення перерахунку пенсії.
Не надходили також і повідомлення про підстави перерахунку від Мінсоцполітики до Пенсійного фонду України, на підставі чого можливе проведення підготовчої роботи щодо забезпечення проведення таких перерахунків. Отже, підстав для перерахунку пенсії немає. Відповідачем зазначено також про безпідставність вимоги позивача про здійснення виплати пенсії у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, оскільки така суперечить пункту 2 Постанови №103. Остання, в свою чергу, не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Між тим, після визнання вказаного пункту Постанови №103 нечинним, 14.08.2019 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №804, якою передбачено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 р. в розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 р. Враховуючи наведене, відповідач не вбачає протиправних дій по відношенню до позивача, а перерахунок його пенсії проведено згідно чинного законодавства, що діяли на час вчинення таких дій. Розмір пенсії, який отримує позивач станом на час розгляду даної справи не дає підстав для його перерахунку та виплати згідно позовних вимог.
Ухвалою суду від 27.10.2020 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
З урахуванням заявлених вимог, заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з'ясування обставин справи, зобов'язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог.
Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов'язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно, повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. (а. с. 10, 14).
30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103, п. 1 та 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом від 09.04.1992 № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 р. відповідно до Постанови № 704.
На виконання Постанов № 103 Адміністрацією ДПС складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.03.2018, до якої увійшли такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років. (а. с. 15).
На підставі вказаної довідки та на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року з урахуванням 77% розміру грошового забезпечення. (а. с. 15 зворотній бік).
05.03.2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18 від 12.12.2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, яким визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
07.08.2020 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України, видано довідку № 11/1003 про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. (а. с. 16).
28.08.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок її пенсії з 05.03.2019 року, з урахуванням того, що до грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, повинні бути включенні всі види грошового забезпечення. (а. с. 11).
Листом відповідача від 02.09.2020 року № 1664-1531/К-02/8-2400/20 позивача повідомлено, про відсутність підстав для перерахунку пенсії, у зв'язку із тим, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 (05.03.2019) нормативно правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, в тому числі і у зв'язку з уточненням грошового забезпечення, не приймалось. Крім того, зазначено про те, що довідку про розмір грошового забезпечення позивача повернуто на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України. (а. с. 12-13).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали, письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Згідно ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” 17.07.1992 № 393 перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінета Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року) пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом, підставами та механізмом проведення, порядком обчислення грошового забезпечення (складові, періоди які враховуються) та відповідно врегульовані різними нормами законодавства.
При цьому, згідно із ч. 2 ст. 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права, а не на момент призначення пенсії, та регламентовано нормами закону, чинного на час такого перерахунку.
Судом встановлено, що 07.08.2020 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України, видано довідку № 11/1003 про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, яку направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (а. с. 16).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Суд зазначає, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не впливає на результат розгляду справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103. Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.
В свою чергу, пункт 5 Порядку № 45 з 05.03.2019 року продовжує діяти в редакції що діяла до внесення змін Постановою №103 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 497 від 20.06.2018 року).
Оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 від 12.12.2018 року, що 05.03.2019 року набрало законної сили, визнано протиправними та не чинними, в тому числі і внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 зміни до додатку 2 Порядку, тому з 05.03.2019 року діє попередня редакція Додатку 2 до Порядку, що встановлює форму Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, у якій крім окладу за посадою, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років передбачено зазначення і інших додаткових видів грошового забезпечення, які виплачуються відповідній категорії військовослужбовців.
Також, у Примітці до зазначеного Додатку 2 до Положення визначено, що “У довідці зазначаються найменування, сума і розмір у відсотках усіх щомісячних (які мають постійний характер) додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, що встановлені Кабінетом Міністрів України за відповідною посадою (посадами) на момент перерахунку пенсії та враховуються згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” для обчислення розміру пенсії, а також складові грошового забезпечення, з яких вони обчислюються”.
Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 року по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що “дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача”. Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі №160/8324/19.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у пункті 40 рішення від 17.12.2019 року по справі №160/8324/19 до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії відповідача.
Отже, у зв'язку з отриманням оновленої довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року, у відповідача виник обов'язок проведення перерахунку пенсії позивача саме з 01.04.2019 року.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен здійснювати перерахунок пенсії позивачу із врахуванням положень Порядку № 45 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103.
Суд зазначає, що відмова пенсійного органу у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном, оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8234/19 від 24.06.2020 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачеві у перерахунку пенсії за наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України оновленою довідкою.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, та наведені висновки суду є всі підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача саме з 01.04.2019 року на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України оновленої довідки з урахуванням складових грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії.
Щодо вимог позивача стосовно виплати пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року, ухваленій у справі № 826/3858/18, вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз ст. 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
У наведеній вище справі Верховний Суд надавав оцінку на предмет правомірності п. 2 Постанови №103, якою було передбачено, що виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50 %; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 %; з 01.01.2020 року - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Зазначений пункт визнаний протиправним, оскільки не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Поряд з цим, 14.08.2019 року КМУ прийнято постанову №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності 04.09.2019 р. та якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Тобто, фактично КМУ повторно продубльовано норму, яка була в нечинному пункті 2 Постанови №103 щодо здійснення виплати пенсії у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50 %; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 %; з 01.01.2020 року - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
При цьому, положення ст.ст. 51, 52, 55, 63 Закону №2262-XII в частині наявності у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії, якій не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати не змінювались.
З наведеного вбачається, що постанова КМУ №804 від 14.08.2019 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не відповідає Закону № 2262-XII.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Оскільки постанова КМУ №804 від 14.08.2019 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не відповідає Закону №2262-XII, суд застосовує у спірних правовідносинах норми Закону №2262-XII нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу.
Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає перерахунку для виплати у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Крім цього, Кабінетом Міністрів України 24.12.2019 року прийнято постанову "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" №1088, п.п. 1 п. 1 якої установлено, що: з 01.01.2020 року,. виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Поряд з цим з огляду на положення ч. 2 ст. 265 КАС України, суд не вбачає наявності правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити виплати позивачу пенсії у період до 04.03.2019 року з урахуванням 100% підвищення пенсії, оскільки у цей період діяли і не були визнані нечинними положення пунктів 1, 2 Постанови №103.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший .спосіб (див. Ріш.ення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер'їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Тобто, обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.11.2019 р., ухваленій у справі №826/3858/18 та яку суд відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України застосовує до цих правовідносин.
Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.
Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заява № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі "Кечко проти України" (Заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Таким чином, враховуючи висновки Великої палати Верховного Суду наведені у постанові від 06.08.2019 року по зразковій справі № 160/3586/19, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення розміру пенсії позивачеві та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року, з урахуванням виплачених за цей період сум пенсії.
Отже, відповідач, відмовляючи позивачу в проведенні перерахунку пенсії з 05.03.2019 р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби від 07.08.2020 року №11/1003 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, а також виплати пенсії з указаної дати з урахуванням 100 % суми підвищення, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Водночас, з огляду на наведені вище висновки, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років у період до 04.03.2019 року, обчисленої із застосуванням 77% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 01.01.2018 року - 50 %, а з 01.01.2019 року - 75 % від підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, а також щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року на підставі довідки про грошове забезпечення наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби від 31.03.2018 року № 11/717 та наявних у пенсійній справі ОСОБА_1 документів щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення, а тому, позов в цій частині задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2522,40 грн., що підтверджується квитанціями № 33464331-1 від 16.10.2020 року (а. с. 1) та № 33580616-1 від 23.10.2020 року (а. с. 23).
Оскільки, позов задоволено частково, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1681,60 грн., пропорційно до задоволених вимог, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років з 05 березня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 07.08.2020 року №11/1003, обчисленої із застосуванням 77% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби довідки про розмір грошового забезпечення від 07.08.2020 року №11/1003.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1681,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Статтею 255 КАС України визначено порядок набрання рішенням законної сили. Статтями 293, 295 КАС України визначено порядок оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку повністю або частково.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: - ГУ ПФ України в Чернівецькій області (58000, площа Центральна, 3 , м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя : П.Д. Дембіцький