16 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1770/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернівецькій області”, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (далі - позивач), просить суд:- визнати протиправними дії Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернівецькій області” щодо відмови ОСОБА_1 в наданні довідки про те, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС за віком та маю право на пільги; - зобов'язати Державну установу “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернівецькій області” видати ОСОБА_1 довідку про те, що він є пенсіонером МВС за віком та маю право на пільги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому з 01.01.1997 року призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ». 18.02.2020 року позивач звернувся до ГУНП в Чернівецькій області з заявою про видачу йому довідки, про те, що він є пенсіонером МВС за віком та має право на пільги. ГУНП в Чернівецькій області вказану заяву пере направило за належністю до ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області». 12.03.2020 року ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» відмовило позивач в задоволенні його заяви. Вважає відмову відповідача незаконною, протиправною і такою, що порушує його права.
З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.
09.11.2020 року до суду надійшов відзив Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернівецькій області” на позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що підрозділи з соціально-гуманітарних питань системи МВС України не наділені відповідними владними повноваженнями видавати довідки особам, про те, що такі особи мають право на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію».
Ухвалою суду від 16.10.2020 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
З урахуванням заявлених вимог, заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з'ясування обставин справи, зобов'язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог.
Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов'язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно, повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Пенсійного фонду України, як одержувач пенсії за вислугу років "довічно", що підтверджується пенсійним посвідченням виданим 28.05.2008 року Пенсійним фондом України Серії НОМЕР_2 . (а. с.7-8).
Згідно з витягу з наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області від 31.12.1996 року № 122 о/с видно, що майора міліції ОСОБА_1 звільнено із органів внутрішніх справ у запис збройних сил за пунктом 64 «а» (за віком) з посади оперуповноваженого відділення ДСБЕЗ Хотинського РВ УМВС з 01.01.1997 року. (а. с. 9).
18.02.2020 року позивач звернувся з заявою до ГУНП в Чернівецькій області про видачу йому довідки, про те, що він є пенсіонером МВС за віком та має право на пільги. (а.с.13).
03.03.2020 року ГУНП в Чернівецькій області листом вказану заяву пере направило за належністю до ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області». (а. с. 14).
12.03.2020 року ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» листом № 33/46284 відмовило позивачу в задоволенні його заяви. Зазначило, що оскільки розділом IX Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено пільги по сплаті за комунальні послуги, тому правових підстав для видачі довідки відсутні. За отриманням довідки рекомендовано звернутися до ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. (а. с. 15).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали, письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 22 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.
Жила площа працівникам міліції надається місцевими радами, відповідними міністерствами та відомствами у першочерговому порядку.
Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.
Працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.
За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.
Установити, що пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Працівники міліції мають право на одержання кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво в розстрочку на 20 років з погашенням 50 процентів наданої позики за рахунок відповідних фондів Міністерства внутрішніх справ України і місцевих бюджетів.
Місцеві ради можуть продавати на пільгових умовах житло працівникам міліції із знижкою до 50 процентів його вартості.
Міліція може мати службовий житловий фонд.
Працівникам міліції, які використовують у службових цілях особистий транспорт, виплачується грошова компенсація у встановлених розмірах.
Для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.
Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.
Працівники органів внутрішніх справ та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються безплатним медичним обслуговуванням у закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України. За працівниками органів внутрішніх справ, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на обслуговування цими ж закладами.
Зміна підпорядкування закладів охорони здоров'я, у тому числі санаторно-курортних, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ України, не допускається.
Місцеві ради можуть встановлювати й інші не передбачені цим Законом гарантії соціальної захищеності працівників міліції.
З 07.11.2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
Пунктом 5 Прикінцевих положень вказаного закону визнано таким, що втратив чинність Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII.
В рамках реформування міліції Кабінетом Міністрів України 16.09.2015 року винесено Постанову №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», відповідно до якої утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2. Згідно додатку до Постанови № 730, ліквідовано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області і. Згідно додатку 1 до Постанови № 730 утворено Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області як юридичну особу публічного права.
Законодавством встановлено, що Національна поліція утворюється як новий орган, а міліція повністю ліквідовується. Таким чином органи та підрозділи Національної поліції не є правонаступниками міліції, що чітко зазначено у вищевказаній постанові КМУ.
Згідно п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
З аналізу розділу IX Закону України «Про Національну поліцію» який визначає соціальний захист поліцейських видно, що вказаним розділом не передбачено пільги по сплаті за комунальні послуги.
Таким чином з 07.11.2015 року особи, які мали право на пільги згідно ст. 22 Закону України «Про міліцію» втратили право на пільги.
Процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи з: 1) оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; 2) оформлення, обліку та видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» (далі - нагрудні знаки) та листів талонів на право одержання ветераном війни проїзних документів (квитків) із 50-відсотковою знижкою їх вартості визначено Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніхсправ України від 17 вересня 2018 року № 760 (далі - Інструкція).
Згідно п. 3 розділу І Інструкції уповноважені структурні підрозділи - визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів.
Відповідно п. 1 розділу ІІ Інструкції уповноважені структурні підрозділи:
1) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства;
2) розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань;
3) приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій;
4) готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій;
5) формують облікові справи та зберігають їх згідно з порядковими номерами, присвоєними в книзі обліку документів для призначення пенсій (додаток 1);
6) повідомляють органи, які призначають пенсії, про судові рішення, які набрали законної сили, про позбавлення пенсіонерів військового (спеціального) звання та про видання наказів про прийняття (поновлення) на службу в 10-денний строк з дня отримання відповідного рішення суду;
7) ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону;
8) взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення;
9) зберігають та видають (замінюють) посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ», «Ветеран військової служби», «Ветеран служби цивільного захисту» та нагрудні знаки відповідно до чинного законодавства;
10) видають довідки про право на пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (додаток 2).
Таким чином Державна установа “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернівецькій області”, як уповноважений структурний підрозділ видає виключно довідки про право на пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Згідно ст. 12 Закону № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом; б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту; в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;
г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;
е) особи, зазначені у статтях 3 і 4 цього Закону;
є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках;
ж) державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п'яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
Відповідно до ст. 10 Закону № 2262-XII Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно ст. 49 Закону № 2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Судом встановлено, що позивачу Пенсійним фондом України 28.05.2008 року видано пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 про те, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, вид пенсії: за вислугу років МВС України, "довічно", номер особового рахунку № НОМЕР_1 . (а. с. 8).
Позивач не надав суду належних доказів про те, що його з пенсії за вислугу років відповідним Управлінням Пенсійного фонду України по місцю призначення - проживання переведено на пенсію за віком.
Таким чином належним органом, який може надати довідку про те, що позивач є пенсіонером - відповідно до якого Закону, є територіальне управління Пенсійного фонду України по місцю призначення - проживання пенсіонера.
Тобто позивач звернувся до неналежного відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: - Державна установа “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Чернівецькій області” (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 228, код ЄДРПОУ 08734606).
Суддя П.Д. Дембіцький