справа№380/8305/20
17 грудня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/8305/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка про визнання протиправними дій розпорядника інформації та зобов'язання вчинити дії ,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (79005, м. Львів, вул. Нижанківського, 5), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення вимог чинного законодавства у сфері інформаційних відносин (не оприлюднення інформації відповідно до ст. 15 Закону, несвоєчасне надання відповіді на запит та ненадання інформації на запит від 21.09.2020 року та повторний запит від 30.09.2020 року;
- зобов'язати відповідача надати запитувану інформацію: надати для ознайомлення у приміщенні Академії акти виконаних робіт, накладні та договори на виконання робіт, надання послуг та поставку товарів, укладених Львівською національною музичною академією ім. М.В. Лисенка у січні - грудні 2018 року;
- стягнути з відповідача на його користь судові витрати, понесені ним, як позивачем.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка у встановленому Законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію» порядку з запитами про надання інформації від 21.09.2020 та від 30.09.2020. Розпорядник інформації не надав запитуваної інформації на запити в повному обсязі. При цьому, відповідь на запит від 21.09.2020 надана з порушенням встановленого чинним законодавством 5-денного строку. Крім того позивачем зазначено, що відповідачем порушено норми ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Вважає, що журналістські запити позивача від 21.09.2020 та від 30.09.2020 не були належними чином розглянуті розпорядником інформації, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.
16 жовтня 2020 року позивачем на адресу суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та надано суду квитанцію № ПН 1689426 від 15 жовтня 2020 року про сплату судового збору в розмірі 840, 80 грн., на виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів, який обчислюються з дати отримання позивачем даної ухвали.
28 жовтня 2020 року позивачем на адресу суду (вх.9634 ел.) подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій заявлено відвід судді Карп'як О.О.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року вказану заяву визнано необґрунтованою та передано вирішення питання про відвід іншому судді, визначеному в порядку встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020, цю заяву передано на розгляд судді Потабенко В.А.
Ухвалою суду з питань відводу від 02.11.2020 (суддя Потабенко В.А.) відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді Карп'як О.О. у справі № 380/8305/20.
Ухвалою від 03.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та докази, якщо такі є у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Копію вказаної ухвали від 03.11.2020 позивачем отримано 11.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №7901828645679, а відповідачем отримано 11.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №7901828645660.
Станом на 17.12.2020 відзиву від відповідача не надходило. Клопотань про продовження строку подання відзиву від відповідача не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка із журналістський запитом за вих. № ВСП001/21/09/20 від 21.09.2020 на надання наступної інформації :
1. «Прошу надати для ознайомлення у приміщенні Академії акти виконаних робіт, накладні та договори на виконання робіт, надання послуг та поставку товарів, укладених Львівською національною музичною академією ім. М.В. Лисенка у січні - грудні 2018 року.
Листом Львівська національна музична академія за вих. № 445 від 28.09.2020 повідомлено позивача: «Відповідно до Вашого отриманого журналістського запиту ВСП001/21/09/20 від 21.09.2020 року (отримано 22.09.2020 року) повідомляємо, що у зв'язку із відпусткою проректора з адміністративно - господарської роботи ОСОБА_2 (копія наказу № 45-К/в від 09.09.2020 р. про надання відпустки надається) відповідь на Ваш запит буде надано після виходу ОСОБА_2 , оскільки запитувана Вами інформація відповідно до посадових обов'язків відноситься до компетенції проректора з АГР.»
Позивач повторно звернувся до Львівської національної музичної академії із журналістський запитом за вих. № ВСП001/30/09/20-1 від 30.09.2020 а якому повідомив наступне:
« 21.09.2020 року мною на Вашу електронну адресу скеровано журналістський запит № ВСП001/21/09/20 від 21/09/2020 року щодо надання можливості ознайомитись у приміщенні Академії із актами виконаних робіт, накладними та договорами на виконання робіт, надання послуг та поставку товарів, укладених Львівською національною музичною академією ім. Лисенка у січні - грудні 2018 року. Станом на 30.09.2020 року мій запит не розглянуто і інформації про можливість ознайомлення із запитуваними документами розпорядником інформації не надано, що є порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію» На підставі викладеного повторно звертаюсь до розпорядника інформації з проханням невідкладно розглянути мій запит ВСП001/21/09/20 та повідомити телефоном про можливість ознайомлення із запитуваними документами. Одночасно, прошу письмово повідомити причини порушення вимог ст. 20 Закону України щодо ненадання відповіді на запит у встановлений строк».
Предметом позову у справі є дії відповідача щодо неналежного надання відповіді на журналістські запити позивача від 21.09.2020 та від 30.09.2020.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Завданням адміністративного судочинна відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Згідно з ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Згідно з ст.12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст. 13 вказаного Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей зазначеного Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в вказаній статті, у порядку, передбаченому вказаним Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій вказаної статті, вимоги зазначеного Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Згідно з ч.4 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися вказаним Законом.
Згідно із статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою визначені обов'язки розпорядників інформації, розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Перелік та види інформації яку розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати визначений в ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб'єктів владних повноважень, підлягають обов'язковій реєстрації в системі обліку, що має містити: 1) назву документа; 2) дату створення документа; 3) дату надходження документа; 4) джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); 5) передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом; 6) строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом; 7) галузь; 8) ключові слова; 9) тип, носій (текстовий документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо); 10) вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи); 11) проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо); 12) форму та місце зберігання документа тощо.
Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб'єкта владних повноважень, забезпечується шляхом: 1) оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб'єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності - в інший прийнятний спосіб; 2) надання доступу до системи за запитами.
Система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом. Розпорядники інформації несуть відповідальність за забезпечення доступу до системи обліку відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2. ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 вказаного Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 вказаного Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 зазначеного Закону.
Як передбачено ч.2 ст. 22 вказаного Закону відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Аналіз вищенаведених норм свідчить, що розпорядник інформації зобов'язаний надати інформацію за відповідними запитами протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого запиту. При цьому, такий обов'язок виникає у розпорядника інформації, якщо така інформація є відкритою та розпорядник інформації володіє такою інформацією.
Відповідно до положень ст.ст.23, 24 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 24 цього ж Закону встановлена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації згідно якої відповідальність несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
Судом встановлено з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом № ВСП001/21/09/20 від 21.09.2020, в якому просив надати для ознайомлення у приміщенні Академії акти виконаних робіт, накладні та договори на виконання робіт, надання послуг та поставку товарів, укладених Львівською національною музичною академією ім. М.В. Лисенка у січні - грудні 2018 року.
З матеріалів справи судом встановлено, що такий запит 21.09.2020 надіслано на електронну адресу Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка 21.09.2020 року, що підтверджується скріншот відправка запиту від 21.09.2020 року.
Пункт 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначає, що відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Суд звертає увагу, що право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не лише право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.
Оскільки 26.09.2020 було суботою (вихідним днем), а відтак відповідачем надано відповідь на запит ОСОБА_1 від 21.09.2020 листом від 28.09.2020 № вих.№445, тобто протягом 5 робочих днів.
Щодо надання відповідачем відповіді на журналістський запит ОСОБА_1 від 21.09.2020, суд зазначає таке.
Львівська національна музична академія надала відповідь за вих. № 445 від 28.09.2020 року, якою повідомила позивача: «Відповідно до Вашого отриманого журналістського запиту ВСП001/21/09/20 від 21.09.2020 року (отримано 22.09.2020 року) повідомляємо, що у зв'язку із відпусткою проректора з адміністративно - господарської роботи ОСОБА_2 (копія наказу № 45-К/в від 09.09.2020 р. про надання відпустки надається) відповідь на Ваш запит буде надано після виходу ОСОБА_2 , оскільки запитувана Вами інформація відповідно до посадових обов'язків відноситься до компетенції проректора з АГР».
Суд звертає увагу у відповіді від 28.09.2020 за № 445 не зазначено відповідачем, що у позивача є можливість для ознайомлення із запитуваними документами в приміщенні Академії.
Щодо запиту позивача № ВСП001/30/09/20-1 від 30.09.2020 року зі змістом « 21.09.2020 року мною на Вашу електронну адресу скеровано журналістський запит № ВСП001/21/09/20 від 21/09/2020 року щодо надання можливості ознайомитись у приміщенні Академії із актами виконаних робіт, накладними та договорами на виконання робіт, надання послуг та поставку товарів, укладених Львівською національною музичною академією ім. Лисенка у січні - грудні 2018 року. Станом на 30.09.2020 року мій запит не розглянуто і інформації про можливість ознайомлення із запитуваними документами розпорядником інформації не надано, що є порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію» На підставі викладеного повторно звертаюсь до розпорядника інформації з проханням невідкладно розглянути мій запит ВСП001/21/09/20 та повідомити телефоном про можливість ознайомлення із запитуваними документами. Одночасно, прошу письмово повідомити причини порушення вимог ст. 20 Закону України щодо ненадання відповіді на запит у встановлений строк».
З матеріалів справи судом встановлено, що такий запит 30.09.2020 надіслано на електронну адресу Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка 30.09.2020 року, що підтверджується скріншот відправки запиту від 30.09.2020 року.
Проте, відповідачем станом на час розгляду даної справи відповіді на запит №ВСП001/30/09/20-1 від 30.09.2020 року до матеріалів справи не долучено.
З огляду на наведене, суд зазначає, що в діях відповідача вбачається неналежний розгляд запитів ОСОБА_1 , а саме на запит № ВСП001/21/09/20 від 21.09.2020 року відповідачем листом від 28.09.2020 року вих. 445, надана відповідь відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» у строк, тобто протягом 5 робочих днів. Проте, відповідач у відповіді, не вказує про можливість ознайомлення з актами виконаних робіт, накладними та договорами на виконання робіт, надання послуг та поставку товарів, укладених Львівською національною музичною академією ім. Лисенка у січні - грудні 2018 року. А саме, відповідач не повідомив позивача про дату, час, місце, ознайомлення із запитуваними документами.
Як уже судом було зауважено вище, на повторний запит від 30.09.2020 року № ВСП001/30/09/20-1 відповідачем не надано відповіді позивачу, протилежного відповідачем суду не спростовано.
На переконання суду, відповідач порушив вимоги ч.2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
У розумінні КАС України, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Поряд з цим, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач, розглядаючи заяви позивача, допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання інформації на його запити.
Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (79005, м. Львів, вул. Нижанківського, 5) щодо ненадання запитуваної інформації на запити ОСОБА_1 від 21.09.2020 року, від 30.09.2020 року є обґрунтованими та підставними, а позов в цій частині підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача щодо змісту відповіді, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
В свою чергу дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Таке право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати Львівську національну музичну академію імені М.В. Лисенка (79005, м. Львів, вул. Нижанківського, 5) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) запитувану інформацію на запити від 21.09.2020 року та від 30.09.2020 року.
Стосовно позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо порушення вимог чинного законодавства у сфері інформаційних відносин (не оприлюднення інформації відповідно до ст. 15 Закону «Про доступ до публічної інформації», судом встановлено наступне.
Перелік та види інформації яку розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати визначений в статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до ч.1,2 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: 1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо), а також інформацію, зазначену в частині п'ятій статті 6 цього Закону; 2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; 3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення; 4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності; 5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник; 5-1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних; 6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації; 7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань; 8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи; 9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку; 10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; 11) інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім'я та по батькові, службові номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; розклад роботи та графік прийому громадян; вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад; перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення; перелік і службові номери засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень; 12) іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Позивач вказує про порушення відповідачем вимог ст.15 вказаного Закону у зв'язку з неоприлюдненням на офіційному сайті копій актів виконаних робіт, накладних та договорів на виконання робіт, надання послуг та поставку товарів, укладених Львівською національною музичною академією ім. М.В. Лисенка у січні - грудні 2018 року.
Відповідно до ст.10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
Згідно з ч.4 цієї статті Закону перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов'язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №835 затверджено «Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», яке визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.
Розпорядники інформації згідно з цим Положенням оприлюднюють у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком, та будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних (пункт 3 Положення).
Набори даних оприлюднюються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
У разі внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядник інформації у тримісячний строк з дати набрання чинності такими змінами здійснює їх оприлюднення та подальше оновлення на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Механізм адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів, створення та функціонування якого передбачено Законом України “Про відкритість використання публічних коштів” (далі - Закон) визначено Порядком адміністрування єдиного веб - порталу використання публічних коштів, затверджений Постановою КМ України від 14 вересня 2015 р. № 694 (далі - Порядок 694). Доступ до інформації, оприлюдненої на єдиному веб-порталі використання публічних коштів (далі - веб-портал), є вільним та безоплатним. Веб-портал ведеться з метою забезпечення доступу користувачів до інформації про використання публічних коштів з використанням Інтернету і є офіційним державним інформаційним ресурсом в Інтернеті, на якому оприлюднюється інформація згідно із Законом.
Механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі - портал) з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних передбачено Порядком ведення Єдиного державного веб - порталу відкритих даних, затвердженого Постановою КМ України № від 30.11.2016 №867 (далі - Порядок 867).
Отже, для оприлюднення інформації про використання публічних коштів та публічної інформації у формі відкритих даних створено два веб-портали: Є-data (spending.gov.ua) та data.gov.ua, кожен з яких створено з певною метою та законодавчо визначено їх функціональні можливості.
Як вбачається з веб - ресурсу https://spending.gov.ua/new/disposers/02214225/acts?page=87, відповідачем розміщено інформацію про акти виконаних робіт, накладні та договори на виконання робіт, надання послуг та поставку товарів, укладених Львівською національною музичною академією ім. М.В. Лисенка у січні - грудні 2018 року.
Жодних доказів порушення відповідачем ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у зв'язку з неоприлюдненням на офіційному сайті копій актів виконаних робіт, накладних та договорів на виконання робіт, надання послуг та поставку товарів, укладених Львівською національною музичною академією ім. М.В. Лисенка у січні - грудні 2018 року, позивачем не подано. Натомість, така інформація оприлюднюється на веб-порталі: Є-data (spending.gov.ua).
Відтак, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними, до задоволення не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
З огляду на висновки суду про часткове задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (79005, м. Львів, вул. Нижанківського, 5) щодо ненадання запитуваної інформації на запити ОСОБА_1 від 21.09.2020 року, від 30.09.2020 року.
Зобов'язати Львівську національну музичну академію імені М.В. Лисенка (79005, м. Львів, вул. Нижанківського, 5, ЄДРПОУ 02214225) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) запитувану інформацію на запити від 21.09.2020 року та від 30.09.2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка (79005, м. Львів, вул. Нижанківського, 5) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 420,40 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17 грудня 2020 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна