Справа № 638/12903/20 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/3706/20 Доповідач: ОСОБА_2
14 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно дострокове звільнення на підставі ст. 81 КК України, відбуваючого покарання у ДУ «Олексіївська виправна колонія №25».
Суд посилався на те, що До ОСОБА_7 раніше застосовувалось умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, але засуджений ОСОБА_7 вчинив новий умисний злочин в період не відбутої частини покарання, а також за останнім вироком засуджений ОСОБА_7 був звільнений від відбування покарання призначеного вироком з іспитовим строком, але не з'являвся без поважних причин до територіального органу пробації, не мешкав за місцем реєстрації, не мав визначеного місця мешкання, зловживав спиртними напоями за що було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та засуджений був направлений в місця позбавлення волі. За період відбування покарання характеризується посередньо, дотримується вимог режиму відбування покарання лише під наглядом, потребує постійного контролю та корекції поведінки, не бачить доцільності у дотриманні режимних вимог, але намагається пристосовуватись до умов відбування покарання та виконувати режимні вимоги в мінімальній необхідній кількості для того, щоб не мати дисциплінарних стягнень, дисциплінарних стягнень не має, з метою стимулювання право слухняної поведінки два рази заохочений адміністрацією установи.
Засуджений, не погоджуючись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року скасувати. Зазначає, що характеристика на нього складена 26.04.2020 року, а клопотання судом розглядалося 04.11.2020 року. Особи, які складали цю характеристику були звільнені. В матеріалах особової справи не має даних про проведення профілактичних бесід з приводу недобросовісної роботи. За роботу отримував грошові кошти.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
При цьому, застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Встановлено, що ОСОБА_7 засуджено Сумським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлені волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Згідно ухвали Сумського районного суду Сумської області від 10.12.2018 року на підставі ч. 2 ст. 78 КК України скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеним вироком Сумського районного суду Сумської області від 18.07.2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі у відповідності з ст. 75 КК України. Направлено в місця позбавлення волі для відбування призначеного судом покарання, рахується строк відбування покарання з моменту фактичного затримання.
Початок строку відбування покарання рахується з 28.12.2018 року, кінець строку відбування покарання - 28.12.2020 року.
Відповідно до характеристики від 27.05.2020 року ОСОБА_7 за період відбування покарання характеризується посередньо, дотримується вимог режиму відбування покарання лише під наглядом, потребує постійного контролю та корекції поведінки, не бачить доцільності у дотриманні режимних вимог, але намагається пристосовуватись до умов відбування покарання та виконувати режимні вимоги в мінімальній необхідній кількості для того, щоб не мати дисциплінарних стягнень, дисциплінарних стягнень не маж, з метою стимулювання право слухняної поведінки два рази заохочений адміністрацією установи. До праці ставиться посередньо, лише періодично виконував у повній мірі свої трудові обов'язки, здебільшого не прагнув до сумлінного виконання поставлених трудових завдань та до покращення кількісних та якісних показників виконуваних робіт.
До засудженого раніше застосовувалося умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, за останнім вироком засуджений був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком. Проте, покладені на нього обов'язки засуджений не виконував та звільнення від відбування покарання було скасовано. З матеріалів особової справи вбачається, що 01.09.2020 року засуджений ОСОБА_7 допустив невиконання обов'язків, на зауваження інспекторів не реагував, у зв'язку з чим 09.09.2020 року дисциплінарною комісією було прийнято рішення про проведення «профілактичної бесіди» з засудженим.
Враховуючи викладене, зміст характеристики на засудженого, його негативну поведінку, що підтверджується актом від 01.09.2020 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення. Апеляційні вимоги засудженого з наведених вище підстав задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покараннязалишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: