Справа № 639/6950/17
Провадження №11кп/818/532/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.1, 2 ст.190 КК України Доповідач: ОСОБА_2
3 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_3
суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарі - ОСОБА_6 ,
за участю прокурора - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Харківського апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 13 серпня 2019 року у відношенні ОСОБА_9 , -
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старогнатівка Тельманівського району Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, неодруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
Визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, та призначено йому покарання:
за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (тисячу сімсот) гривень
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (тисячу сімсот) гривень.
На підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання.
Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно вироку ОСОБА_9 , 25.12.2015 року, точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 1, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом обману працівників вказаної установи, відповідальних за прийом документів, з метою отримання з державного бюджету грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, умисно, усупереч ст.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, вніс до заяви для призначення вказаного виду допомоги, неправдиві дані про те, що у нього та будь-кого з членів його сім'ї на момент заповнення заяви відсутні на депозитному банківському рахунку кошти у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, хоча станом на 04.06.2015 р. ОСОБА_9 мав відкритий депозитний рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк» на суму 6210,95 доларів США. При цьому, ОСОБА_9 завірив зазначену неправдиву інформацію своїм підписом та надав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради.
За результатами розгляду вказаної заяви, працівниками Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради нараховано та виплачено на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_9 04.03.2016 р. - грошові кошти в сумі 3081,36 грн., 16.03.2016 р. - грошові кошти в сумі 1074,00 грн., 20.04.2016 р. - грошові кошти в сумі 1074,00 грн., 20.05.2016 р. - грошові кошти в сумі 1130,00 грн., 17.06.2016 р. - грошові кошти в сумі 866,33 грн.
ОСОБА_9 виконав всі дії, які вважав за необхідне, для заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману та в період з березня по червень 2016 року включно безпідставно отримав кошти з державного бюджету на загальну суму 4445 гривень 69 копійок.
Крім того, ОСОБА_9 , 30.06.2016 року, точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 1, діючи повторно, відчуваючи безкарність за вчинений попередній злочин, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом обману працівників вказаної установи, відповідальних за прийом документів, з метою отримання з державного бюджету грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, умисно, усупереч ст.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, вніс до заяви для призначення вказаного виду допомоги, неправдиві дані про те, що у нього та будь-кого з членів його сім'ї на момент заповнення заяви відсутні на депозитному банківському рахунку кошти у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, хоча станом на 04.06.2015 р. ОСОБА_9 мав відкритий депозитний рахунок у КБ ПАТ «ПриватБанк» на суму 6210,95 доларів США. При цьому, ОСОБА_9 завірив зазначену неправдиву інформацію своїм підписом та надав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради.
За результатами розгляду вказаної заяви, працівниками Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради нараховано та виплачено на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_9 28.07.2016 р. - грошові кошти в сумі 1167,67 грн., 18.08.2016 р. - грошові кошти в сумі 1130,00 грн., 19.09.2016 р. - грошові кошти в сумі 1130,00 грн., 18.10.2016 р. - грошові кошти в сумі 1130,00 грн., 01.12.2016 р. - грошові кошти в сумі 1130,00 грн., 19.12.2016 р. - грошові кошти в сумі 1166,55 грн.
ОСОБА_9 виконав всі дії, які вважав за необхідне, для заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману та в період з липня по грудень 2016 року включно безпідставно отримав кошти з державного бюджету на загальну суму 6854 гривні 22 копійки.
В апеляційній скарзі з урахуванням доповнень, захисник ОСОБА_8 , просить оскаржуваний вирок скасувати, постановити свою ухвалу, якою закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
Вказує, що суд необґрунтовано не дав оцінку обставинам як продовжуваним.
При оцінці злочину як продовжуваного суд мав би можливість звільнити особу у зв'язку із закінченням строків давності або із зміною обстановки.
Крім того формулювання обвинувачення, на думку захисника, не містить у собі складу будь якого кримінального правопорушення.
Захисник вважає це цивільно-правові зобов'язання із поверненням коштів, які на час повідомлення про підозру були повністю виконані.
Наголошує, що обвинувачений наміру та умислу на отримання незаконної грошової допомоги від держави не мав. Фактично, на думку захисника, обвинувачений помилявся щодо наявності у нього права на отримання допомоги.
При цьому орган державної влади не перевірив відомості про наявність чи відсутність коштів на депозитному рахунку обвинуваченого та призначив грошову допомогу.
Посилається на практику Європейського Суду з прав людини.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_8 , який підтримав свою апеляційну скаргу, прокурора , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, при цьому не заперечувала проти застосування положень ст. 49 КК України за ч.1 ст. 190 КК України, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_9 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190 та ч.2 ст. 190 КК України підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому порядку і безпосередньо досліджених судом, яким дана належна оцінка, зокрема показами представника потерпілого ОСОБА_10 .
Покази зазначеного свідка є логічними, послідовними та несуперечливими, вони повністю узгоджуються з іншими доказами та фактичними обставинами справи..
Представник потерпілого надав покази в суді, в яких повідомив, що 25.12.2015 р. ОСОБА_9 особисто звернувся та заповнив заяву до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг.
У розділі інформації щодо наявності «у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб», зазначив інформацію, як то передбачено бланком заяви про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, про відсутність зазначених рахунків у членів сім'ї.
30.06.2016 р. ОСОБА_9 повторно особисто звернувся та заповнив заяву до вказаного управління та у відповідному розділі знов зазначив про відсутність рахунків у членів сім'ї.
Також судом першої інстанції встановлено, що в ході проведення вибіркової перевірки у 2017 році верифікацією банківських рахунків ОСОБА_9 виявлено наявність станом на 25.12.2015 та 30.06.2016 у останнього грошових коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що суперечить ст.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_9 двічі звертався до управління з відповідною заявою, при цьому вказував що у нього та членів його сім'ї відсутні кошти на депозитних рахунках.
Проте верифікацією банківських рахунків було встановлено, що такі кошти н а депозитному рахунку у обвинуваченого були.
При цьому обвинувачений вчинив дві окремі, умисні дії, тобто виконав об'єктивну сторону інкримінованого йому кримінального правопорушення двічі, а тому доводи захисника про те, що обвинувачений вчинив продовжуваний злочин відкидаються колегією суддів.
Повторність в даному випадку має місце, оскільки після написання першої заяви та отримання на протязі 6 місяців допомоги від держави, об'єктивна сторона ч.1 ст. 190 КК України була виконана обвинуваченим, а умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману був реалізований.
Злочин, передбачений ст. 190 КК України, вважається закінченим з моменту заволодіння майном або придбання права на майно.
Що стосується доводів захисника про відсутність складу злочину, оскільки кошти повернуті а відносини є цивільно-правовими, колегія суддів вказує наступне.
Цивільно правові відносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові і особисті немайнові відносини, що засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
При цьому, якщо в діях особи є ознаки певного складу злочину, передбаченого відповідною статтею КК України, то така особа має нести кримінальну відповідальність.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 мають всі необхідні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, а тому доводи захисника в цій частині відкидаються колегією суддів.
Окрім іншого колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга захисника містить деякі суперечності, оскільки поряд з доводами про невинуватість особи, відсутність умислу, захисник зазначає про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого, що означає, що стороною захисту все ж визнається що дії обвинуваченого були незаконними та мають ознаки диспозиції ст. 190 КК України.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_9 положень ст. 49 КК України стосовно звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минув строк у 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Санкція ч. 1 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу, громадських робіт, виправних робіт або обмеження волі.
Згідно з ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 49 КК України строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
За першим епізодом обвинувачення вчинений ОСОБА_9 злочин фактично був закінчений 17.06.2016 року після отримання останньої виплати за поданою заявою від 25.12.2015 р.
30.06.2016 р. ОСОБА_9 вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України за ознакою повторності, який був закінчений 19.12.2016 р. після отримання останньої виплати за поданою заявою.
Відтак, строк давності за ч. 1 ст. 190 КК України перерваний вчиненням нового злочину середньої тяжкості, після чого розпочав текти 19.12.2016 р.
Таким чином, колегія суддів вважає, що строк давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України, що становить 3 роки, сплинув, а тому належить звільнити його від кримінальної відповідальності з вказаних підстав.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419, КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 13 серпня 2019 року у відношенні ОСОБА_9 - в частині засудження ОСОБА_9 за ч.1 ст. 190 КК України скасувати та закрити кримінальне провадження в цій частині у зв'язку із закінченням строків давності.
Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одну тисячу сімсот) гривень, застосувавши п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання на ст. 70 КК України.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді