Постанова
Іменем України
09 грудня 2020 року
м. Харків
справа № 645/7429/19
провадження № 22-ц/818/5318/20
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Плахотнікової І.О.
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 вересня 2020 року, постановлену у складі судді Горпинич О.В.,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що позовна заява залишена без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України з підстав повторної неявки позивача. Однак, позивач вказує, що причини неявки позивача в судові засідання були поважними, викликані об'єктивними обставинами, незалежними від нього, офіційними зверненнями та державними установами щодо порядку карантину та самоізоляції. Зазначає, що під час розгляду справи в Україні було продовжено строк карантину та оскільки позивач є пенсіонером і знаходиться на самоізоляції, про що також повідомляв суд. У зв'язку з викладеним просив суд першої інстанції розгляд справи перенести для чого подавав відповідні заяви із зазначенням вищевказаного.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин (причини не підтверджені належними доказами), а тому наявні передбачені процесуальним законом підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду виходячи з наступного.
Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.
Судом встановлено, що 24.03.2020 року, 27.04.2020 року, 25.05.2020 року, 24.06.2020 року, 15.07.2020 року судові засідання було відкладено за заявою сторони позивача про відкладення розгляду справи в зв*язку з оголошенням карантину.
Так, з матеріалів справи вбачається, що про судове засідання, призначене на 24.03.2020 року позивач ОСОБА_1 був повідомлений, про що свідчить розписка про вручення повістки (а.с. 145).
20.03.2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення справи у зв'язку з оголошенням карантину.
З довідки секретаря (а.с. 151) вбачається, що судове засідання, призначене на 24.03.2020 року не відбулось у зв'язку із знаходженням судді Горпинич О.В. у нарадчій кімнаті та було перенесено на 27.04.2020 року на 14.40 год.
23.03.2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення справи у зв'язку з оголошенням карантину.
Згідно повідомлення, яке повернулося на адресу суду, позивач ОСОБА_3 про слухання справи, призначене на 27.04.2020 року повідомлений не був (а.с. 165-166).
Згідно довідки секретаря, судове засідання, призначене на 27.04.2020 року не відбулось, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи перенесено на 25.05.2020 року (а.с. 155).
З матеріалів справи вбачається, що у про судове засідання, призначене на 26.05.2020 року на 14.00 позивач ОСОБА_1 був повідомлений, про що свідчить розписка про вручення повістки (а.с. 168).
25.05.2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення справи у зв'язку з оголошенням карантину.
Згідно довідки секретаря, судове засідання, призначене на 26.05.2020 року не відбулось, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи перенесено на 24.06.2020 року (а.с. 187в).
23.06.2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення справи у зв'язку з оголошенням карантину.
З протоколу судового засідання від 24.06.2020 року вбачається, що в судове засідання з'явилися: представник відповідача Корольчук Ю.Ю., свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та згідно довідки секретаря судового засідання подальше слухання вказаної справи призначеної на 25.06.2020 року на 14.00 год не відбулось через несправність звукозаписувального пристрою, тому розгляд справи було перенесено на 15.07.2020 року на 10.40 год. (а.с. 187-187-б, 195).
03.07.2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення справи у зв'язку з оголошенням карантину.
Згідно довідки секретаря, судове засідання, призначене на 15.07.2020 року не відбулось, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи перенесено на 10.09.2020 року (а.с. 236).
07.09.2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення справи у зв'язку з оголошенням карантину.
За правилами, встановленими 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1).
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні, зокрема, з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (ч. 2 п.п. 1, 2); якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч. 2 п. 5); у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5).
Цивільним процесуальним законом можливість залишення позову без розгляду внаслідок неявки позивача в судове засідання пов'язується передусім із належним повідомленням позивача про час і місце розгляду справи та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності, що є обов'язковими умовами законності відповідного судового рішення. При цьому, у разі надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення в судове засідання розгляд справи по суті може мати місце лише, якщо остання обставина не перешкоджає розгляду справи.
Поряд із цим, цивільний процесуальний закон вказує на необхідність врахування й такої обставини, як повідомлення чи неповідомлення позивачем суду про причини неявки в судове засідання, а також не виключає врахування за наявності для того підстав поважності чи неповажності причини неявки відповідача в судове засідання (ст. 223 ч. 5, ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України).
Ухвалою від 10 вересня 2020 року позов було залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача без поважних причин.
Проте згідно протоколу судового засідання (а.с. 250-251) позивач в судовому засіданні присутнім не був, доказів повідомлення позивача належним чином про слухання справи, призначене на 10.09.2020 року та заяви про слухання справи за його відсутності, матеріали справи не містять, тому неявка позивача у судове засідання не є повторною.
Ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).
Окрім іншого, апеляційний суд також враховує необхідність забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, встановлене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є передчасними.
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 вересня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.Ю. Тичкова
С.С. Кругова