Постанова
Іменем України
09 грудня 2020 року
м. Харків
справа № 646/7596/19
провадження № 22-ц/818/4139/20
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С., Тичкової О.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловими будинками та надвірними будівлями, за зустрічою позовною заявою представника ОСОБА_2 , адвоката Авілової Олени Михайлівни, до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, встановлення порядку користування нерухомим майном
з апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 червня 2020 року, постановлену суддею Тесліковою І.І., в залі суду в місті Харків,
Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 червня 2020 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення експерта поставити питання:
-За наявності на це технічної можливості, які можливі варіанти користування домоволодінням та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до вимог нормативно-правових актів та часток співвласників: позивача ОСОБА_1 , якій належить на праві власності 1/ 3 частки в домоволодінні та відповідача ОСОБА_2 , якому належить 2 / 3 частки в домоволодінні?
-Який можливий варіант користування домоволодінням та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , з урахуванням наявності або відсутності технічної можливості облаштування житлового будинка літ. А-1 окремим входом, переобладнавши сарай літ. Б; надвірні будівлі і споруди сарай літ. "Б", льох літ. "В", вбиральня літ. "Е", ворота №1,паркани №2,8 №3 - колодязь, №4,5 - вигрібні ями, хвіртка №7,1 - вимощення?
-Чи можливо встановити наступний порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без припинення спільної часткової власності таким чином: ОСОБА_1 - окремий житловий будинок літ. «Г-1» з прибудовами; зливну яму № 4: ОСОБА_2 -окремий житловий будинок літ. А-1 з прибудовами, із надвірних будівель: сарай літ. «Б», льох літ. «В», зливну яму № 5, залишити в спільному користуванні колодязь № 3.
В іншій частині клопотання відмовлено.
Проведення експертизи доручено експертам ХНДІСЕ імені професора Бокаріуса М.С., попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
В розпорядження експертів направлено матеріали цивільної справи № 646/7596/19.
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в долевому порядку в рівних частинах з кожного. Роз'яснено особам, які беруть участь у справі положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Авілової О.М. про витребування доказів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції змінити, поставивши на вирішення експертів питання ОСОБА_2 без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що за змістом позовних вимог та поставлених питань вбачається, що фактично первісний позивач бажає фактично поділити домоволодіння під видом встановлення порядку користування, чого категорично не бажає ОСОБА_2 , оскільки при таких умовах будуть істотно порушені його права щодо відповідності його частці. Вказує, що окрім того, в разі виділення окремого житлового будинка Літ. Г-1 ОСОБА_1 , доступ ОСОБА_2 до горища будинка Літ. А-1 буде відсутній, що порушуватиме його права на вільне користування майном, в тому числі і щодо виділу йому сарая Літ. Б-1, який необхідно переобладнати в окремий вхід, без врахування такої зміни у вартості майна. Судом не враховано було, що ОСОБА_2 за змістом вимог зустрічного позову бажає отримати в особисту приватну власність окремий житловий будинок Літ. Г-1 та встановити порядок щодо надвірних побудов та окремого житлового будинка Літ. А-1, посилаючись на те, що фактично ОСОБА_2 займає житловий будинок Літ. Г-1 після смерті матері та цей факт визнається ОСОБА_1 , яка в свою чергу в межах судового спору просила вселити її саме в житловий будинок Літ. А-1, чим підтверджується фактичне володіння будинком Літ. Г-1 ОСОБА_2
ОСОБА_1 надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін. Вказує, що ухвала суду про призначення судової будівельно-технічної експертизи є законною, обґрунтованою, питання експерту поставлені з урахуванням і в межах позовних вимог сторін по справі. Так, суд обґрунтовано виклав питання експерту № 1 без посилання на те, що між сторонами фактично склався певний порядок користування домоволодінням. ОСОБА_2 став співвласником 2\3 частин домоволодіння тільки у 29.01.2019 р., а вона співвласником 1\3 частини - з 21.08.2019 року. Вказує, що з 2016 року вона у домоволодінні не мешкає, що безумовно визнається сторонами по справі. Також суд зробив вірний висновок , що оскільки питання № 3 та № 4 про можливі варіанти поділу домоволодіння по АДРЕСА_1 виходять за межі позовних вимог ОСОБА_2 , який ставить в своєму позові питання тільки про встановлення порядку користування житловим будинком з надвірними будівлями, вони не підлягають поставленню перед експертом.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Червонозаводского районного суду м.Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловими будинками та надвірними будівлями, у якій позивач, з урахуванням уточнень, просить встановити порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності таким чином: ОСОБА_1 - окремий житловий будинок літ. «Г-1» з прибудовами загальною площею 45,9 кв.м, житловою площею 17,7 кв.м; зливну яму № 4; ОСОБА_2 -окремий житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами загальною площею 69,1 кв.м, житловою площею 44,4 кв.м. Із надвірних будівель: сарай літ. «Б» площею 17,6 кв.м, льох літ. «В» площею 17, 4 кв.м; зливну яму № 5.
Представник ОСОБА_2 , адвокат Авілова Олена Михайлівна, в рамках вказаної цивільної справи подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, встановлення порядку користування нерухомим майном.
Зустрічними позовними вимогами є визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на житловий будинок літ.Г-1, загальною площею 45.8 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м. в домоволодіння АДРЕСА_1 , встановлення порядку користування житловим будинком літ.А-1 з надвірними будівлями та спорудами, розташованими в домоволодінні АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Через канцелярію суду представником позивача за зустрічним позовом подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. На вирішення експерта представник позивача просила поставити наступні запитання: які можливі варіанти встановлення порядку користування домоволодінням та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , з урахуванням фактичного користування ОСОБА_2 житловим будинком Літ. Г-1 та порядку користування, що вже склався між співвласниками, наявності або відсутності технічної можливості облаштування житлового будинка Літ. А-1 окремим входом, переобладнавши сарай Літ. Б; надвірні будівлі і споруди сарай літ. "Б", льох літ. "В", вбиральня літ. "Е", ворота №1,паркани №2,8 №3 - колодязь, №4,5 - вигрібні ями, хвіртка №7, І - вимощення, яка дійсна (ринкова) вартість домоволодіння із зазначенням вартості по кожному об'єкту домоволодіння по АДРЕСА_1 , які можливі варіанти поділу домоволодіння по АДРЕСА_1 між співвласниками із зазначенням необхідних переобладнань, із зазначенням компенсації незначного відступу від часток, чи можна з технічної точки зору поділити домоволодіння АДРЕСА_1 наступним чином: виділити в особисту приватну власність ОСОБА_2 житловий будинок Літ. Г-1 загальною площею 45,9 кв.м, житловою площею 17,7 кв.м, а будинок літ.А-1 загальною площею 69,1 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м. залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 облаштувавши через сарай літ.Б. другий окремий вхід.
Представником позивача за первісним позовом подано заперечення проти поданого клопотання, у якому остання, крім іншого, просить на вирішення експерта поставити додаткове запитання: чи можливо встановити порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без припинення спільної часткової власності таким чином: ОСОБА_1 - окремий житловий будинок літ. «Г-1» з прибудовами загальною площею 45.9 кв.м. житловою площею 17.7 кв.м; зливну яму № 4: ОСОБА_2 -окремий житловий будинок літ. А-1 з прибудовами загальною площею 69,1 кв.м. житловою площею 44.4 кв.м., із надвірних будівель: сарай літ. «Б» площею 17.6 кв.м., льох літ. «В» площею 17,4 кв.м., зливну яму № 5, залишити в спільному користуванні колодязь № 3.
Згідно вимог ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12, частини 1 статті 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто, серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційний суд зважає на неможливість звуження гарантованих законом прав особи в судовому процесі чи створення їй перешкод у виконанні обов'язку доведення своїх вимог та/або заперечень проти позову.
Згідно із частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Призначення судом експертизи визначено приписами статті 103 ЦПК України. Зокрема, експертиза у справі призначається за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справ має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Так, ОСОБА_2 просить про визнання права особистої приватної власності на житловий будинок літ.Г-1, загальною площею 45.8 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м. в домоволодіння АДРЕСА_1 та встановлення порядку користування житловим будинком літ.А-1 з надвірними будівлями та спорудами, розташованими в домоволодінні АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посилаючись на ст. 356, 358 ЦК України.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначена диспозитивність цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Користуючись принципом диспозитивності позивач за зустрічним позовом заявив вищевказані вимоги та бажає на їх обґрунтування надати докази на власний розсуд, в Обмеження ОСОБА_2 у такому праві може позбавити його права на судовий захист та справедливий розгляд даної справи, що є основним завданням цивільного судочинства.
Із змісту позовної заяви та зустрічного позову вбачається, що між сторонами виник спір щодо встановлення порядку користування житловими будинками та надвірними будівлями та визнання права особистої приватної власності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що визначення дійсної (ринкова) вартості домоволодіння із зазначенням вартості по кожному об'єкту домоволодіння та можливих варіантів поділу домоволодіння із виділенням ОСОБА_2 в особисту власність житлового будинку літ.Г-1 - є обґрунтованим для повного, об'єктивного і всебічного встановлення обставин справи та для правильного вирішення спору по суті.
Таким чином, враховуючи предмет позову та обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом, заперечуючи первісні позовні вимоги, перед судовим експертом додатково слід поставити вищевказані питання.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду підлягає відповідній зміні в частині визначення переліку питань.
Згідно із п.4 ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375, 376 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 червня 2020 року - змінити.
Доповнити другий абзац резолютивної частини ухвали наступними питаннями, які поставити на вирішення експерта:
-Яка дійсна (ринкова) вартість домоволодіння із зазначенням вартості по кожному об'єкту домоволодіння по АДРЕСА_1 ?
-Які можливі варіанти поділу домоволодіння по АДРЕСА_1 між співвласниками із зазначенням необхідних переобладнань, із зазначенням компенсації незначного відступу від часток?
-Чи можна з технічної точки зору поділити домоволодіння АДРЕСА_1 наступним чином: виділити в особисту приватну власність ОСОБА_2 житловий будинок Літ, Г-1 загальною площею 45,9 кв.м, житловою площею 17,7 кв.м, а будинок літ.А-1 загальною площею 69,1 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м. залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 облаштувавши через сарай літ.Б. другий окремий вхід?
В іншій частині ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 09 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.Ю. Тичкова