Постанова
Іменем України
09 грудня 2020 року
м. Харків
справа № 641/6053/18
провадження № 22-ц/818/4229/20
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Плахотнікової І.О.,
учасники справи:
позивач : ПАТ «УкрсоцБанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за
заявою боржників про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрсоцБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
з апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 07 липня 2020 року, постановлену у складі судді Колодяжним І.М., в залі суду в місті Харкові,
Боржникик ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про визнання виконавчих листів по справі №641/ 6053/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрсоцБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором такими, що не підлягають виконанню.
В обґрунтування заяви зазначили, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.02.2017р. у справі № 641/6053/16-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (поручителя) на користь ПАТ «Укрсоцбанк» (далі - Банк) 488054,01 грн боргу за кредитом та в рівних частинах 7380,81 грн судового збору. За заявами Банку 28.03.2017р. було видано чотири виконавчих листа № 641/6053/16-ц про стягнення з кожного по 488054,01грн. кредитного боргу та 7380.81 грн в рівних частинах судового збору. До відкриття виконавчих проваджень Тимофєєва В.Б. самостійно виконала рішення суду квитанціями від 26.05.2017р на суму 402033,05 грн та від 10.07.2017р. на суму 39815,14 грн, загалом 441848,19 грн (90% суми боргу, стягнутої за рішенням суду), і залишок заборгованості на 10.07.2017р. складав 46205,82 грн. та 7380,81 грн судового збору.30.10.2017р. Банк пред'явив до Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській окремо до кожного солідарного боржника два виконавчих листа № 641/6053/16-ц про стягнення по 488054,01грн. кредитного боргу та № 641/6053/16-ц (також 2 листа) про стягнення з кожного судового збору, подавши відповідні заяви. 09.02.2018р. ОСОБА_1 самостійно повністю погасила борг, переказавши Банку залишок кредитного боргу в розмірі 46206,04 грн та 7380,81 грн судового збору, що підтверджується відповідними квитанціями, виконавши рішення суду в повному обсязі. Листом № 04.3-02/96-6363 від 27.06.2018р. Банк підтвердив ОСОБА_1 проведення повних розрахунків у повній відповідності до рішення суду: 26.05.2017р. в розмірі 15300 доларів США, що складає 402033.05грн.. 10.07.2017р. 1530 доларів США (39815.14 грн). 09.02.2018р. 1703,51 долар США (46206.04грн) - усього 488054.23грн за договором кредиту, та 09.02.2018р. зі сплати судового збору, що підтверджується вищезазначеними квитанціями . Цим же листом Банк повідомив, що направив до Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області заяви про повернення без виконання виконавчих листів № 641/6053/16-ц по виконавчим провадженням № 55257380 та № 55257838, а також запропонував звертатись стосовно будь-яких продуктів та послуг до Контакт-Центу за телефоном 0 800 3000 90. Будь-яких претензій щодо наявності заборгованості за рішенням суду у зазначеному листі Банку не містилось. 02.07.2018р. до Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області надійшли заяви Банка від 21.06.2018р. про повернення без виконання усіх виконавчих листів щодо боржників. Але державний виконавець Ковалевська М.М. не повернула Банку виконавчі листи, продовжуючи їх утримання у своєму провадженні, і через 4 місяці постановами від 19.11.2018р. наклала арешт на кошти боржників у банківських установах в межах 536859,41 грн, не маючи на те жодних підстав. Дії державного виконавця з накладення арешту на кошти-постановами від 19.11.2018р. були оскаржені боржниками до суду, і визнані незаконними, скарга була подана 17 січня 2019р., справа № 641/315/19, під час розгляду якої було встановлено, що Банк в січні 2019р. вдруге подав заяви про повернення виконавчих листів, які через 4 місяці постановами від 10.05.2019р. виконання рішення суду з відповідним підтвердженням стягувача, наслідком чого є повернення виконавчих документів не стягувачу, а до суду, що їх видав відповідно до ч.3 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження». В результаті, не зважаючи на повне фактичне виконання ОСОБА_1 рішення суду, виконавчі провадження за вказаними виконавчими листами стосовно солідарних боржників залишаються не закінченими, а виконавчі листи незаконно повернуті стягувачу і безпідставно знаходяться у нього. Дії державного виконавця Ковалевської М.М. з повернення Банку виконавчих листів після повного виконання рішення суду були оскаржені до суду. Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 24 вересня 2019 року по справі № 641/5078/19 скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області та скасування постанов - задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Ковалевської М.М. щодо винесення постанов від 10.05.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчими провадженнями № 55257380, № 55257828, 55258045, 55257905. Скасовано постанови державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області Ковалевської М.М. від 10.05.2019р. про повернення стягувачу без виконання виконавчих листів № 641 /6053/ 16-ц, виданих 28.03.2017р. про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 488054,01 грн кредитного боргу та № 641/6053/16-ц про стягнення в рівних частинах судового збору у ВП № 55257380, 55257828, 55258045, 55257905. Зобов'язано державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області закінчити виконавчі провадження №№ 55257380, 55257828, 55258045, 55257905 з виконання виконавчих листів № 641/6053/16-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 488054,01 грн. кредитного боргу та № 641/6053/16-ц про стягнення в рівних частинах судового збору, у зв'язку з повним та фактичним виконанням рішення суду. Вказана ухвала набрала законної сили 16.10.2019. Знаходження виконавчих листів у стягувача є незаконним, що встановлено судовим рішенням, рішення суду, за яким вони видані, повністю виконано і обов'язок боржників відсутній у зв'язку з його припиненням, отже вони підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 07 липня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким їх заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Також просили до розгляду апеляційної скарги заборонити приймати до виконання виконавчі листи № 641/6053/16-ц видані 28.03.2017 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду про те, що визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню, може застосовуватися лише у тих випадках, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом не ґрунтується на законі і є хибним. Також вказує, що є незрозумілим висновок суду про те, що заявником не надано доказів про закінчення даних виконавчих проваджень державним виконавцем, оскільки такі докази не стосуються предмету доказування і не потрібні для розгляду заяви. У разі закінчення виконавчих проваджень виконавчі листи з відміткою державного виконавця про виконання повертаються до суду, що їх видав, що виключає як можливість так і необхідність визнання їх такими, що не підлягають виконанню.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених ст.432 ЦПК України правових підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, оскільки заявниками не надано доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України, судове рішення у справі є обов'язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом цієї норми закону підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення.
Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
За правилами ч.ч. 1, 5, 6, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2017 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрсоцБанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 488054 (чотириста вісімдесят вісім тисяч п,ятдесят чотири) грн.. 01 коп. та в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 7380 (сім тисяч триста вісімдесят ) грн.. 81 коп.
22 травня 2017 року видані виконавчі листи .
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.06.2019 року скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Ковалевської М.М., що полягає у неповернені стягувачу виконавчих листів та невиконанні вимог ч.3 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження» щодо зняття арешту з майна боржників, накладеного при відкритті виконавчих проваджень за виконавчими листами № 641 /6053/16-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 488054,01грн. кредитного боргу та в рівних частинах судового збору після отримання заяв стягувача про повернення без виконання виконавчих листів.
Скасовано постанови державного виконавця Ковалевської М.М від 19.11.2018р.про арешт коштів боржника в межах суми 545378,30 грн.
В решті задоволення скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - відмовлено.
Вказана ухвала набрала законної сили.
Під час розгляду вказаної скарги судом першої інстанції встановлено, що державний виконавець безпідставно не закінчив виконавче провадження та не повернув виконавчі листи до суду, не зважаючи на повне виконання ОСОБА_1 рішення суду, при цьому після отримання заяви Банку від 18.01.2019р. про повернення виконавчих листів без виконання, повернув їх стягувачу замість суду.
Ухвалою Комінтернівський районний суд міста Харкова від 24 вересня 2019 року скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області та скасування постанов - задоволено.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області Ковалевської М.М. щодо винесення постанов від 10.05.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчими провадженнями № 55257380 , № 55257828, 55258045, 55257905.
Скасовано постанови державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області Ковалевської М.М. від 10.05.2019р. про повернення стягувачу без виконання виконавчих листів № 641/6053/16-ц про стягнення солідарно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 488054,01грн. кредитного боргу та № 641/6053/16-ц про стягнення в рівних частинах судового збору у ВП № 55257380, 55257828, 55258045, 55257905.
Зобов'язано державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області закінчити виконавчі провадження №№ 55257380, 55257828, 55258045, 55257905 з виконання виконавчих листів № 641/6053/16-ц про стягнення солідарно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 488054,01 грн. кредитного боргу та № 641/6053/16-ц про стягнення в рівних частинах судового збору, у зв'язку з повним та фактичним виконанням рішення суду.
Вказана ухвала суду набрала законної сили 16 жовтня 2019 року. (а.с 117- 121)
Так, під час розгляду вказаної справи судом першої інстанції було встановлено, постановою державного виконавця Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області Ковалевської М.М. від 01.12.2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 641/6053/16-ц, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 488054,01 грн.
Постановою державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області Ковалевської М.М. від 01.12.2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 641/6053/16-ц, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укрсоцбанк» сплачений судовий збір у розмірі 7380,81 грн.
18.12.2017р. ОСОБА_1 була подана заява державному виконавцю заяву про часткове виконання рішення суду та надані квитанції від 26.05.2017р на суму 402033,05 грн. та від 10.07.2017р. на суму 39815,14 грн. Також ОСОБА_1 повідомила державного виконавця ВДВС що залишок заборгованості станом на 15.12.2017р.складає 46205,82 грн, та сума судового збору 7380,81, яка буде погашена протягом двох місяців. ( а.с.7-8)
09.02.2018р. ОСОБА_1 сплатила банку на виконання рішення суду залишок боргу 1703,51 доларів США, що складає 46206,04 грн, та судовий збір в розмірі 7380,71 грн., виконавши рішення суду у повному обсязі.( а.с.9)
Листом від 27.06.2018р. стягувач -Банк , підтвердив проведення розрахунків 26.05.2017р., 10.07.2017р., 09.02.2018р. за договором кредиту, та 09.02.2018р. зі сплати судового збору на виконання судового рішення по справі № 641/6053/16-ц. Також Банк повідомив, що направив до Міжрайонного ВДВС по Основ'янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області заяву про повернення без виконання виконавчого документу по виконавчим провадженням № 55257380 та № 55257838. ( а.с. 10)
Статтею 39 ЗУ « Про виконавче провадження» визначено наслідки повного виконання рішення суду:
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч.1 ст. 39);
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ст. 37 Закону не позбавляє його права повторно пред'явити до виконання ( ч.5 цієї статі), тобто повернення стягувачу можливе того виконавчого документу, який не виконано або виконано частково, оскільки виконавчий документ, за яким рішення суду виконано повністю і у якому має бути проставлені відмітка про виконання, подальшому виконанню не підлягає, і не може бути пред'явлений до виконання, оскільки має бути повернутий до суду.
На відміну від наслідків, передбачених положеннями ст. 37 ЗУ « Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документа стягувачу), після закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ « Про виконавче провадження» стягувач не наділяється правом повторного пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції з посиланням на постанову Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц виходив з того, що виконавчі листи вже пред'являлися до виконання, тому немає необхідності звертатися до суду про визнання їх такими, що не підлягають виконанню.
Між тим, обставини у справі № 755/15479/14-ц та у цій справі не є тотожними.
Матеріали цієї справи не містять належних та допустимих доказів того, що виконавчі листи були витребувані державним виконавцем у стягувача та повернуті суду у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.
Встановивши, що рішення виконано у повному обсязі, але виконавчі листи неправильно повернуті стягувачу, залишаються у нього, суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню, ухвала скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими що не підлягають виконанню.
Суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.. 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м.Харкова від 07 липня 2020 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню - задовольнити.
Визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи № 641/6053/16-ц видані 28 березня 2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова на виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2017 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 488 054,01 грн боргу за кредитом та в рівних частинах 7380,81 грн судового збору по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрсоцБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.Ю. Тичкова