Справа № 529/602/20
Провадження № 2/529/178/20
07 грудня 2020 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Петренко Л.Є.
секретаря Скрипник Р.А.
з участю:
представника позивача - адвоката Тарана Р.Ф.
представника відповідача - адвоката Харченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому, в порядку загального позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Довженка " про розірвання договору оренди земельної ділянки, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою в якій просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений із відповідачем від 01.01.2013 та повернути належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного с/г виробництва у стані придатному для її подальшого використання за цільовим призначенням.
На обґрунтування позову вказує, що строк дії вказаного договору, який був укладений на 5 років, закінчився 01.01.2018, але відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою. На її звернення щодо повернення земельної ділянки відповідач повідомив, що строк дії договору закінчується 15.09.2021, оскільки державна реєстрація права оренди здійснена 15.09.2016. Вказує, що відповідач неналежно виконав обов'язок щодо реєстрації договору оренди лише у 2016 році, тим самим збільшивши строк оренди, у зв'язку з чим вона була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору, тому була змушена звернутися до суду.
Ухвалою судді від 02.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
22.09.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що в договорі оренди від 01.01.2013, який укладений між позивачем та відповідачем передбачено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації, інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення строку дії договору його текст не містить. Тому, враховуючи, що договір оренди землі зареєстрований 15.09.2020, тому строк його дії закінчується 16.09.2021, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Ухвалою суду від 10.11.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча була повідомлена про розгляд справи належним чином.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Таран Р.Ф. позов підтримав з підстав у ньому зазначених. Також вказав, що 01.01.2013 підписаний сторонами, окрім договору оренди, і акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, що вказує на те, що відповідач фактично користується належною позивачці земельною ділянкою саме з 01.01.2013. Позивачку не повідомляли про будь-які перешкоди в державній реєстрації і вона розраховувала, що договір оренди закінчиться 01.01.2018, тому неодноразово зверталась після січня 2018 року до відповідача з вимогою повернути земельну ділянку. Вважає, що відповідач безпідставно не здійснив державну реєстрацію вчасно, перешкод для цього не було, а тому строк дії договору слід рахувати саме з дати його укладення та дати фактичного передання земельної ділянки орендарю.
Представник відповідача - адвокат Харченко О.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову. Зазначила, що договором про оренду землі передбачена умова його державної реєстрації і саме з цією подією пов'язує набрання чинності договору. Посилається на те, що законом не передбачено строків в які повинен бути зареєстрований договір, а зважаючи на те, що зміни у законодавство щодо державної реєстрації набрали чинності 01.01.2013, а самою позивачкою зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку лише у вересні 2015 року та велику кількість договорів оренди, які підлягали реєстрації, тому не мали змоги зареєструвати право оренди в більш стислі строки.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 3,690 га, що розташована на території Надеждинської сільради Диканського району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 30.04.2003.
Відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, державна реєстрації права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку здійснена 03.09.2015.
01.01.2013 орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ «Агрофірма ім.Довженка» уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,6919 га. Строк дії договору - 5 років. Визначено розмір орендної плати та строки її виплати. Також в п.42 зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов'язали з моментом державної реєстрації договору.
Окрім того, сторонами 01.01.2013 підписано і акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду відповідно до якого орендодавець ОСОБА_1 передала орендарю ТОВ «Агрофірма ім.Довженка» у строкове платне користування земельну ділянку, площею 3,6919 га (кадастровий номер 5321084000:00:001:0110), що знаходиться на території Надеждинської сільської ради Диканського району Полтавської області.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 01.01.2013 зареєстровано відповідачем 15.09.2016.
Стаття 627 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору - ст.638 ЦК України.
Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.
На час підписання договору оренди ч.4 ст.124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Стаття 125 ЗК України визначає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 ЗК).
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Так, ст.6 цього Закону визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтею 12 встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 32 Закону № 161-XIV «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до ч.1 ст.32 цього Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно зі статтею ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п.37 Договору про оренду, його дії припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.
Пунктом 38 цього Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Судом встановлено, що орендар ТОВ «Агрофірма ім.Довженка» здійснив реєстрацію договору оренди 15.09.2016.
Разом з тим, за змістом Договору відсутня визначена сторонами дата чи період на протязі якого цей Договір повинен бути зареєстрований орендарем. Таких строків не містить і чинне законодавство. Отже, враховуючи те, що спірний договір оренди землі від 01.01.2013 року зареєстрований 16.09.2016, то строк дії такого закінчиться 16.09.2021.
Окрім того те, що відповідач зареєстрував договір оренди лише у 2016 році не може вважатися істотним порушенням договору, в розумінні ст. 651 ЦК України, оскільки позивачка не була значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору, з огляду на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи позивачка після 01.01.2018 до відповідача з вимогами про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки не зверталась і лише у серпні 2019 року звернулась до ТОВ «Агрофірма ім.Довженка» з вимогою повернення земельної ділянки. Отже до серпня 2019 року Договір оренди виконувався сторонами без будь-яких нарікань. Також, відповідно до відомостей з Державного реєстра фізичних осіб про суми виплачених доходів, ОСОБА_1 отримувала орендну плату на протязі 2013-2020 років. Зауважень з цього приводу позивач відповідачу не висловлював, а також не мала зауважень і щодо розміру орендної плати.
Доказів того, що позивачка була позбавлена певних благ на які вона розраховувала при укладенні договору суду не надано, такого не встановлено і під час судового розгляду.
Отже в судовому засіданні не встановлено підстав для дострокового розірвання договору оренди, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Довженка " про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляійної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Повний текст рішення складено 10.12.2020
Головуючий : Л.Є. Петренко