Справа №403/323/20
провадження №1-кп/403/62/20
15 грудня 2020 року смт.Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020125290000012 від 20.07.2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
смт.Устинівка Кіровоградської області,
адреса місця проживання, зареєстрована у
встановленому законом порядку та
фактичного місця проживання:
АДРЕСА_1 , не працюючого, освіта повна
загальна середня, не одруженого,
громадянина України, перебуваючого на
військовому обліку запасу
військовозобов'язаних, згідно ст.89 КК
України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України
19 липня 2020 року близько 10 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на території подвір'я біля житлового будинку потерпілого ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та маючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю потерпілого та сторонніх осіб, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії ніким не будуть помічені, діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з порогу вхідних дверей до приміщення вказаного вище будинку викрав мобільний телефон марки «HUAWEI PI SMART+», після чого з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 4674 грн.15 коп..
Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю. Суду показав, що в липні 2020 року, точної дати не пам'ятає, близько 10 год. 00 хв., він прийшов до подвір'я за місцем проживання свого знайомого - потерпілого ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 . В подальшому, побачивши на порозі біля вхідних дверей до будинку мобільний телефон марки «HUAWEI», він за відсутності потерпілого та інших осіб, вирішив його викрасти. З цією метою підійшов до порогу, взяв телефон та вийшов з подвір'я. В подальшому видав телефон працівникам поліції. В скоєному щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання по розгляду кримінального провадження не з'явився. Про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся у встановленому законом порядку. Згідно поданої до суду письмової заяви прохав розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України без його участі. Цивільний позов пред'являти не буде, оскільки претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Права потерпілого, передбачені ст.56 КПК України, йому зрозумілі. Вид та розмір покарання залишає на розсуд суду (а.п.19).
З огляду на викладене, відповідно до положень ст.325 КПК України судом, після заслуховування думки учасників судового провадження щодо можливості за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини, передбачені ч.1 ст.91 КПК України, та, враховуючи, що згідно п.2 ч.3 ст.56 КПК України брати участь у судовому провадженні є правом потерпілого, судовий розгляд кримінального провадження проведено без участі потерпілого ОСОБА_5 ..
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, з урахуванням думки учасників судового провадження: прокурора та обвинуваченого, які не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ними визнаються та не оспорюються, зокрема, події кримінального правопорушення (часу, місця, способу вчинення), винуватості обвинуваченого у його вчиненні, виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; переконавшись, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позицій; роз'яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, характеризуючих особу обвинуваченого, та необхідних для вирішення судом відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України питань щодо речових доказів та судових витрат.
На підставі викладеного, враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо обставин вчинення ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, які є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння змісту цих обставин обвинуваченим, суд приходить до висновку, щомало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ; це діяння містить склад кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); його вина у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, є встановленою та доведеною і він підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, класифікується як кримінальний проступок.
За змістом п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення відповідно до положень ст.89 КК України являвся особою раніше не судимою. Засуджувався 13.09.2017 року за вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області за ч.1 ст.289 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на один рік. Знятий з обліку по ухвалі Устинівського районного суду від 04.10.2018 року на підставі ч.1 ст.78 КК України по закінченню іспитового строку (а.п.72, 73-74, 75).
Обвинувачений ОСОБА_4 не працюючий. Не одружений, проживає разом з батьками. По місцю проживання характеризується задовільно (а.п.77, 78).
Згідно відповіді КНП «Устинівська центральна районна лікарня» Устинівської районної ради Кіровоградської області обвинувачений ОСОБА_4 на «Д» обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п.79).
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття з огляду на критичну оцінку обвинуваченим вчиненого ним протиправного діяння, його осуді та визнанні ним своєї вини у вчиненні крадіжки належного потерпілому ОСОБА_5 мобільного телефону.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує також вимоги ст.65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Бакланов проти Російської Федерації» (п.39 рішення від 09 червня 2005 року заява №68443/01) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмаїлов проти Російської Федерації» (п.38 рішення від 06 листопада 2008 року, заява №30352/03) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до санкції ч.1 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Судом враховується, що обвинувачений на дату здійснення судового розгляду обвинувального акту не працевлаштований офіційно та не має постійного місця роботи, що виключає можливість призначення йому покарання у виді виправних робіт з відрахуванням в дохід держави відповідної частини його заробітку, а призначення покарання у виді штрафу, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, може призвести до неможливості його сплати останнім.
На підставі викладеного, суд, відповідно до положень ст.65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 вважає, що йому слід призначити покарання у виді обмеження волі, призначене в межах санкції ч.1 ст.185 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинене ним кримінальне правопорушення, що, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації юридичної відповідальності буде відповідним характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його небезпечності, даним про особу обвинуваченого, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, відповідно до положень ст.75 КК України, з урахуванням: ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке являється кримінальним проступком; особи обвинуваченого, який згідно положень ст.89 КК України являється особою раніше не судимою, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання і по місцю проживання характеризується задовільно, його щирого каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні; відсутності тяжких наслідків вчиненого обвинуваченим кримінального проступку та обставин, які обтяжують його покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним покарання та приймає рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся. Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України. Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні, а саме: витрати, пов'язані із залученням експерта (за проведення судової товарознавчої експертизи №3113/20-27 від 23.07.2020 року) в сумі 326 грн. 88 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 368, 369, 371, 373-376, 392, 394, 395, 532 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не пред'являвся.
Після набрання вироком законної сили речові доказм у кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «HUAWEI PI SMART+» та коробку від мобільного телефону марки «HUAWEI» моделі «PI SMART+» із зазначеними ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , які під час досудового розслідування були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), повернути останньому як власнику, анулювавши розписку про зберігання.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Устинівка Кіровоградської області (паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 19 жовтня 2010 року Устинівським РС УДМС України в Кіровоградській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у даному кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи №3113/20-27 від 23.07.2020 року в розмірі 326 грн.88 коп. (триста двадцять шість гривень вісімдесят вісім копійок).
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1