16.12.2020
про закриття провадження у справі
копія
Справа № 401/3178/19 Провадження № 2/401/174/20
16 грудня 2020 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Мельничика Ю.С.,
за участю: секретаря судових засідань Пилипенко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Добробут» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди (збитків), -
Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Добробут» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди (збитків).
В обґрунтуванні позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення в будинку АДРЕСА_1 , орендарем даного приміщення є ОСОБА_2 , де розміщений її магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Зазначений будинок є гуртожитком і обслуговується Комунальним підприємством «Добробут» та має єдину систему водопостачання і водовідведення, а КП «Добробут» є абонентом постачальника - обласного виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград». 22 липня 2019 року адміністрацією КП «Добробут» був виявлений факт витоку значної кількості води внаслідок пориву труби, розташованої в межах приміщення, що належить ОСОБА_1 і використовується ОСОБА_2 під магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У відповіді на відзив позивач зазначає, що акт розмежування балансової належності водопровідних, каналізаційних мереж та споруд та експлуатаційної відповідальності між СВКГ «Дніпро-Кіровоград», КП «Добробут» та ФОП ОСОБА_2 і магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який є додатком №4 до договору від 19 жовтня 2015 року, та на який посилається відповідач ОСОБА_1 , не є належним доказом, оскільки у ньому не вказано, що він є додатком до вказаного договору. При цьому, між ФОП ОСОБА_2 та ОКВП «Дніпро-Кіровоград» було укладено договір №456 від 01.06.2013, без будь-яких додатків. Також наголошує на тому, що до позовної заяви додано копію мирової угоди, у тексті якої відповідачка ОСОБА_1 визнала нанесення нею збитків КП «Добробут» у вигляді витоку води та висловила згоду на добровільне погашення такої заборгованості. Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідачів солідарно в рівних частинах на користь Комунального підприємства «Добробут» міста Світловодська Кіровоградської області 35 878 грн. 68 коп. на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок витоку 1251 кубічного метра води з пориву труби.
10 грудня 2019 року до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтуванні відзиву зазначила, що згідно договору купівлі-продажу вбудованого приміщення від 10.05.2006 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 придбане вбудоване приміщення, розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_1 площею 85,9 кв.м. з існуючим водопостачанням. Відповідно до заяви ФОП ОСОБА_3 від 01.08.2019 р. до КП «Добробут» про відновлення водопостачання в приміщенні по АДРЕСА_1 , з якого вбачається, водопостачання було відключено 22.07.2019 р. і про перевірку представником ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград» мережу з водопостачання в приміщенні, орендованому ФОП ОСОБА_4 та про відсутність експлуатаційних порушень. Також, з повідомлення ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград» від 12.09.2019 вбачається, що згідно п.2.2. акту розмежування КП «Добробут» несе відповідальність за справність внутрішньо-будинкові водопровідні мережі від зовнішнього зрізу будинку до запірної арматури на вводі в приміщення ФОП ОСОБА_4 . Відповідно до повідомлення Світловодського міськвиконкому від 27.09.2019 директору КП «Добробут», відповідальність за нанесені збитки в розмірі 35878,68 грн. несе утримувач гуртожитку - керівник обслуговуючого підприємства КП «Добробут», приєднання магазину «Варна» до мережі з водопостачання виконано у відповідності до акту розмежування, узгодженого з ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та КП «Добробут». У запереченні на відповідь на відзив, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що акт розмежування балансової належності водопровідних мереж передбачений п.11.4 договору №456 від 01.06.2013 року, укладеного між ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та ФОП ОСОБА_2 . Стосовно мирової угоди, на яку посилається позивач, відповідачка ОСОБА_1 зазначає, що остання підготовлена власноруч відстороненим від посади колишнім директором КП «Добробут» ОСОБА_5 , та була підписана нею внаслідок шантажу з боку останнього, пов'язаного з відключенням електро-та водопостачання в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Під час розгляду справи посуті до суду надійшло клопотання від відповідачки ОСОБА_1 про закриття провадження у справ на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідач зазначає, що спір виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності при виконанні правочину, сторонами якого є юридична особа - КП «Добробут» та ФОП ОСОБА_2 . Посилається на те, що згідно договору оренди від 01.07.2014 року ФОП ОСОБА_2 користувалась приміщенням, із яким позивач пов'язує заподіяння шкоди по причині витоку води. Дане приміщення в порядку здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 було повністю передане ФОП ОСОБА_2 для здійснення нею господарської діяльності (торгівлі).
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримала своє клопотання.
Представник позивача, адвокат Богданова М.Г., заперечила проти зупинення провадження у справі, та зазначила, що спір між сторонами виник не з приводу здійснення господарської діяльності позивача та відповідачів, а в зв'язку із заподіянням відповідачами збитку позивачу внаслідок самовільного підключення приміщення магазину, який належить відповідачці ОСОБА_1 , до внутрішньобудинкової мережі водопостачання, і як результат таких дій, витоку води.
Дослідивши матеріали справи та зміст клопотання, оцінивши у єдності та в сукупності надані сторонами докази, проаналізувавши норми права, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу вбудованого приміщення від 10.05.2006 року ОСОБА_1 придбане вбудоване приміщення, розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 85,9 кв.м. з існуючим водопостачанням.
Відповідно до довіреності від 19 червня 2014 року ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 розпоряджатися вбудованим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно договору оренди від 01 липня 2014 року ФОП ОСОБА_3 було повністю передане вищезазначене приміщення ФОП ОСОБА_2 для здійснення нею господарської діяльності (торгівлі), з метою розміщення там магазину.
ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 2013 року та здійснює діяльність за видом 86.23 Стоматологічна практика.
ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 2009 року та здійснювала торгівлю в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в приміщенні по АДРЕСА_1 . 20 березня 2020 року ОСОБА_2 припинила підприємницьку діяльність.
Згідно виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, комунальне підприємство «Добробут» здійснює вид діяльності 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».
З позовної заяви слідує, що будинок АДРЕСА_1 , у якому розташоване вбудоване приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та орендарем якого є відповідачка ОСОБА_2 , є гуртожитком і обслуговується КП «Добробут», який є абонентом постачальника послуг з водопостачання та водовідведення - Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград».
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року, спір фізичної особи, яка має статус підприємницької діяльності у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Господарського кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по - перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по - друге, спору про право, що виникає з відповідних правовідносин.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Суд враховує, що позивачем є юридична особа Комунальне підприємство «Добробут» як утримувач будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 у якому розташоване вбудоване приміщення магазину «Варна» та орендарем якого є відповідачка ОСОБА_2 , володільцем за довіреністю вказаного приміщення є ФОП ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 використовувала зазначене приміщення на підставі договору оренди до 20.03.2020 року виключно для здійснення господарської діяльності та була зареєстрована як фізична особа-підприємець на момент виникнення спірних правовідносин, тобто була суб'єктом підприємницької діяльності.
Отже, враховуючи те, що позивачем є юридична особа Комунальне підприємство "Добробут" як утримувач будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 у якому розташоване вбудоване приміщення магазину "Варна" та орендарем якого є відповідачка ОСОБА_2 , володільцем за довіреністю вказаного приміщення є ФОП ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 використовувала зазначене приміщення на підставі договору оренди до 20.03.2020 року виключно для здійснення господарської діяльності та була зареєстрована як фізична особа-підприємець на момент виникнення спірних правовідносин, тобто була суб'єктом підприємницької діяльності, суд вважає, що це зумовлює наслідки у вигляді зміни юрисдикційності такої справи та відповідно закриття провадження у справі, тому що у цьому спорі з іншим суб'єктом господарювання відповідачка ОСОБА_2 виступає як суб'єкт підприємницької діяльності, а не як фізична особа, а також між сторонами наявний спір щодо виконання правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Крім цього, відповідно до укладеного між ОКВП «Дніпро-Кіровоград» та ОСОБА_2 договору №456 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 01 червня 2013 року, споживачем вказаних послуг зазначена ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець, а тому за суб'єктним складом такий спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Позивач при зверненні з даним позовом до суду не сплачував судовий збір, оскільки ухвалою суду від 25 листопада 2019 року йому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Станом на 16 грудня 2020 року доказів на підтвердження понесених судових витрат у справі сторони не надали, у зв'язку з чим, судові витрати у справі необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.255, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Добробут» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди (збитків), на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У відповідності до ч.1 ст.256 ЦПК України, роз'яснити позивачеві, що розгляд справи відноситься до юрисдикції господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області Мельничик Ю.С.
Згідно з оригіналом