Справа № 367/4606/20
Провадження №2-а/367/316/2020
Іменем України
15 грудня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючої судді Саранюк Л.П.
за участі секретаря с/з Бабакової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника СРПП № 1 Ірпінського ВП капітана поліції Сирота Руслана Анатолійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до постанови начальника СРПП № 1 Ірпінського ВП, капітана поліції Сирота Руслана Анатолійовича № 663505 від 16.07.2020 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривня.
Вважає накладене стягнення необгрунтованим, а постанову такою, що
підлягає скасуванню.
Вказує, що у даному випадку повідомлення спеціальної служби за телефоном 102 було викликано тим, що працівники поліції, які перед цим прибули за викликом відмовились приймати заяву про викрадення дитини, мотивуючи це тим, що вони отримали та зареєстрували виклик щодо перешкоджання спілкування з дитиною.
Не дивлячись на те, що адвокатом Лебединською Н.С., яка діяла в інтересах ОСОБА_2 , згідно з договором про надання правової допомоги ДП-01/07/2020-Н від 01.07.2020 року, а також договором про надання правової допомоги в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , 2008 року народження, було повідомлено працівникам поліції про зміну обставин виклику, а саме відсутність дитини за місцем проживання та неповідомлення про її місце знаходження особами з якими вона тимчасово мешкає, останні відмовились приймати заяву про викрадення дитини та оголошення її в розшук.
Така відмова була зафіксована у вигляді відеозапису на власний телефон адвоката ОСОБА_1 .
Враховуючи відмову у прийнятті уточненої заяви, адвокат ОСОБА_1 була вимушена зателефонувати до спеціальної служби за телефоном 102 та повідомити про таку відмову.
Вказує, що адвокат ОСОБА_1 була вимушена власноруч вносити до заяви про кримінальне правопорушення уточнення у зв'язку зі зміною обставин, однак працівники поліції завадили їй закінчити внесення уточнень та забрали заяву, мотивуючи це тим, що дана заява вже підписана її клієнтом ОСОБА_2 , і ніяких уточнень чи доповнень вони вносити до неї не будуть.
В подальшому, за викликом адвоката ОСОБА_1 прибув, як в подальшому з'ясувалось з постанови про адміністративне правопорушення, начальник СРПП № 1 Ірпінського ВП, капітан поліції Сирота Р.А., який не представившись запитав про причини виклику, ОСОБА_1 повідомила про вищезазначені обставини.
В подальшому, зазначає про те, що ігноруючи всі доводи та факти, які навела адвокат ОСОБА_1 , а саме відсутність дитини за місцем проживання, відсутність інформації про її теперішнє місце перебування, а також осіб з якими вона знаходиться, згоди батька на таку відсутність за місцем проживання, відповідачем було зазначено, що відносно позивача буде складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Однак, вказує, що відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «102», не вивчивши фактичні обставини справи, а також порушивши процедуру (не роз'яснивши права, не надавши можливості письмово викласти свої пояснення та надати докази), притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Окремо звертає увагу, що заборона ототожнювати адвоката із його клієнтом є однією з найважливіших гарантій здійснення адвокатської діяльності. Ця гарантія закріплена як в національному законодавстві (ст. 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”), так і в міжнародному (Основні положення про роль адвокатів, прийняті 8 Конгресом ООН про запобігання злочинам у серпні 1990 року).
Пункт 18 Основних положень ООН про ролі адвокатів стверджує, що “адвокати не повинні ідентифікуватися з клієнтами та їх справами у зв'язку з виконанням професійних обов'язків”.
В Основних положеннях мова йде про те, що уряди повинні забезпечити адвокатам “можливість виконувати їх професійні функції без залякування, перешкод, переслідувань або неналежного втручання”.
Адвокати не повинні бути піддані “покаранню або погрозі його застосування чи можливості обвинувачення, адміністративних, економічних та інших санкцій за дії, здійснювані відповідно до визнаних професійних обов'язків, стандартів та етичних норм”.
З огляду на вищевикладене, вважає, що постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому має бути скасована.
У зв'язку з вищевикладеним, просить суд скасувати постанову, винесену начальником СРПП № 1 Ірпінського ВП капітаном поліції Сирота Русланом Анатолійовичем № 663505 від 16.07.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися. До суду від представника позивача надійшла заява, за змістом якої позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
В судове засідання відповідач свого представника не направив. Про час, місце та дату судового розгляду повідомлені належним чином, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно постанови № 663505 від 16.07.2020 року, винесеної начальником СРПП № 1 Ірпінського ВП, капітаном поліції Сирота Русланом Анатолійовичем, 16.07.2020 року близько 13 год. 22 хв. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме здійснила дзвінок на спецлінію 102 та повідомила, що працівники поліції не приймають заяву у заявниці, хоча даного факту не було.
Згідно даної постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в розмірі 51 грн.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст. 5 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи доадміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно із ч. 1 ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у вигляді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 4 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
За змістом цієї норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу до якого надійшла заява чи повідомлення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В ході судового розгляду відповідач доказів на спростування позовних вимог не надав, відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився без поважних причин.
Статтею 62 Конституції України вказано, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що під час судового розгляду справи не здобуто безспірних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а тому постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
У відповідності до ч.4 ст. 229 КАС у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст. ст. 2,9,77,90, 122, 123, 241-246, 251 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову, винесену начальником СРПП № 1 Ірпінського ВП капітаном поліції Сирота Русланом Анатолійовичем № 663505 від 16.07.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л.П. Саранюк