15 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2735/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на роботі та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Чорноморської митниці Держмитслужби Олександра Щуцького від 25.08.2020 року №538-0 Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 із займаної посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби;
- зобов'язати відповідача поновити позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Крим» Чорноморської митниці Держмитслужби (яка є рівнозначною посадою, тій посаді з якої його було звільнено) з 28.08.2020р.;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач пропрацював на державній службі в митних органах з 26 лютого 2016 року по 27 серпня 2020 року. Наказом в.о. начальника Чорноморської митниці Держмитслужби від 25.08.2020 року № 538-0 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з займаної посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби.
Вказаний наказ позивач вважає протиправним, а своє звільнення незаконним з огляду на наступне.
В попередженні позивача про наступне вивільнення від 20.07.2020 року вказано, що посада старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби, яку займав позивач, скорочена, без скорочення чисельності або штату державних службовців. При цьому, скорочена дана посада відповідно до затверджених структури Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік та Переліку № 1 змін до штатного розпису на 2020 рік Чорноморської митниці Держмитслужби.
Формулювання «посада скорочена, без скорочення чисельності або штату державних службовців», на думку позивача, разом з іншими доказами по справі підтверджують, що позивача звільнено з посади незаконно, оскільки, посада старшого державного інспектора була в штатному розписі Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік затвердженому 28.01.2020 року та залишилася в штатному розписі і після введення в дію Переліку № 1.
Позивач вказує на те, що підстава для звільнення зазначена в наказі вже є іншою ніж в попередженні позивача про наступне вивільнення. Оскільки, в наказі про припинення державної служби йдеться про зміни у штатному розписі, тобто, скорочення штатів, а в повідомленні про наступне вивільнення вказується про те, що скорочена посада без скорочення штатів. Але, як вбачається з Переліку № 1, жодних змін у штатному розписі, саме щодо посади старшого державного інспектора не було.
У вищевказаному наказі про припинення державної служби та звільнення, підставою для звільнення вказано наказ Чорноморської митниці Держмитслужби від 08.05.2020 року № 90 «Про введення в дію структури Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік» та наказ Чорноморської митниці Держмитслужби від 18.05.2020 року № 100 «Про введення в дію переліку № 1 змін до штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік».
Позивач зазначає, що із структури Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік та переліку № 1 змін до штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік, ні скорочення чисельності, ні скорочення штатів в Чорноморській митниці Держмитслужби не було. Навпаки, згідно переліку №1 змін до штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби вбачається, що до змін було шість одиниць посад старшого державного інспектора (виведено із штатного розпису), а введено до штатного розпису вісім одиниць старшого державного інспектора. Тобто, стало більше на дві штатні одиниці даної посади.
Позивача було звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби. Після введення в дію Переліку № 1, відділ митного оформлення № 4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби було перейменовано на відділ митного оформлення №3 митного поста «Крим». Цей відділ митного оформлення розташований на тому ж місці, де і до зміни назви, а саме, на адміністративному кордоні вільної економічної зони «Крим», територіальна автомобільна дорога Т-22-02 «Нова Каховка-Армянськ». Що ще раз підтверджує, що відділ митного оформлення № 4 митного поста «Херсон» та відділ митного оформлення №3 митного поста «Крим» є одним і тим самим структурним підрозділом Чорноморської митниці Держмитслужби, одним і тим самим відділом митного оформлення.
Також позивач звертає увагу на те, що посада старшого державного інспектора не була скорочена, як стверджує відповідач, бо, в розумінні саме посади державної служби, така посада, як старший державний інспектор існувала і залишилася існувати після внесення змін Переліком № 1 до штатного розпису. Позивач вказує, що посадові інструкції, і старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Крим», і старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Херсон» містять однакові положення.
Крім того, позивач зауважує, що наказом від 27.07.2020 року № 162 «Про забезпечення організаційних заходів» відповідач визначив приміщення відділу митного оформлення № 3 митного поста «Крим» робочим місцем старшого державного інспектора ОСОБА_1 .
З огляду на викладене та норми чинного законодавства позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 29.09.2020р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Щодо порядку розгляду справи сторонами не висловлено жодного зауваження.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що митний орган позов не визнає. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що підстави та порядок припинення державної служби регулюються главою IX Закону України «Про державну службу». Згідно п.4 ч.1 ст.73 Закону однією з підстав припинення державної служби - це її припинення за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87,87-1 цього Закону). Відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення (ч.3 ст.87 Закону).
Відповідач стверджує, що обов'язок переведення працівника на іншу роботу у випадку скорочення чисельності або штату працівників відсутній і наявне лише право суб'єкта призначення або керівника державної служби пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби. Таким чином, законодавством про працю та спеціальним законом - Законом України «Про державну службу» виключено обов'язок державної установи на працевлаштування державних службовців державного органу у випадку скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.
Відповідно до Організаційної структури та штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік, затвердженого наказом №18 Чорноморської митниці від 28.01.2020 Митний пост «Херсон» зі штатом в кількості 98 осіб і складалося з 4 відділів митного оформлення, серед яких в тому числі: начальник митного поста-1 особа, заступник начальника митного поста - начальник відділу №1 та №2 (2 особи), 2 начальника відділу, головні державні інспектори (30 осіб), старший державний інспектор (32 особи), державні інспектори (31 особа).
Відділ митного оформлення №4 було затверджено зі штатом в 18 осіб серед яких: начальник відділу (1 особа),головні державні інспектори (4 особи), старший державний інспектор (6 осіб), державні інспектори (7 осіб).
Позивач перебував на посаді старшого державного інспектора Відділу митного оформлення №4 Митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби.
Наказом №90 Чорноморської митниці Держмитслужби від 08.05.2020 на 2020 з 08.05.2020 введено в дію нову структуру Чорноморської митниці Держмитслужби на підставі якої Наказом №100 Чорноморської митниці Держмитслужби від 18.05.2020 введено в дію перелік №1 змін до штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби.
Згідно згаданої вище Структури затверджено структуру та штатного розпису затверджено створення окремо Митного поста «Херсон» як окремий структурний підрозділ митниці зі штатом в кількості 21 особа та створено Митний пост «Крим», який складається з 3 відділів митного оформлення зі штатом в кількості 105 осіб серед яких: начальник митного поста - 1 особа, заступник начальника митного поста - начальник відділу №1(1 особа), 2 начальника відділу , головні державні інспектори (51 особа), старший державний інспектор ( 36 осіб), державні інспектори (14 осіб).
Одночасно відповідно до вказаного Переліку №1 виводяться зі штатного розкладу митниці ( скорочуються ) в тому числі всі чотири відділи митного оформлення Митного поста «Херсон» зі штатом в кількості 97 осіб.
20.07.2020 року позивача було особисто під підпис попереджено про наступне вивільнення в зв'язку зі зміною структури та штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби без скорочення чисельності або штату державних службовців та в зв'язку зі скороченням посади старшого державного інспектора Відділу митного оформлення №4 Митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби а Наказом №538-о від 25.08.2020 позивача було звільнено з посади старшого державного інспектора Відділу митного оформлення №4 Митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби, тобто попереджено про наступне вивільнення за 30 днів до звільнення відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про державну службу».
З огляду на вказані обставини відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України усі процесуальні строки у адміністративних справах було продовжено на період дії карантину, який наразі не завершився.
В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-IX (далі Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 року) , пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої встановлені цим Кодексом процесуальні строки поновляються судом лише за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом).
Пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №731-ІХ від 18.06.2020р. також було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на державній службі у митних органах з 12.06.2002р. по 06.03.2003р. та з 26.02.2016 року по 27.08.2020 року. Остання посада ОСОБА_1 старший державний інспектор відділу митного оформлення № 4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби.
20 липня 2020р. у зв'язку із скороченням посади (старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби) державної служби внаслідок, зміни структури та штатного розпису митниці, керуючись вимогами Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIlI та ч.6 ст.49-2 КЗпП України, позивача під розписку попередили про майбутнє звільнення.
Наказом Чорноморської митниці Держмитслужби від 25.08.2020р. «Про припинення державної та звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби, 27.08.2020р. у зв'язку із скороченням займаної посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-V11I «Про державну службу» (зі змінами).
За змістом оскаржуваного наказу, його прийнято відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VlIl «Про державну службу» (зі змінами) та Кодексу Законів про працю України, у зв'язку із змінами структури та штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби.
Підставою прийняття оскаржуваного наказу, як вбачається з його змісту, є письмове попередження про наступне вивільнення ОСОБА_1 , наказ Чорноморської митниці Держмитслужби від 08.05.2020 № 90 «Про введення в дію структури Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік», наказ Чорноморської митниці Держмитслужби від 18.05.2020 №100 «Про введення в дію переліку №1 змін до штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік».
Не погоджуючись з правомірністю вказаного наказу та свого звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Приписами частини першої статті першої Закону № 889-VIII (в редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду, із якої він у подальшому був звільнений) державна служба визначена як публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно із ст. 3 Закону № 889-VIII, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Дія цього Закону поширюється на державних службовців: 1) Секретаріату Кабінету Міністрів України; 2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 3) місцевих державних адміністрацій; 4) органів прокуратури; 5) органів військового управління; 6) закордонних дипломатичних установ України; 7) державних органів, особливості проходження державної служби в яких визначені статтею 91 цього Закону; 8) інших державних органів.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з приписами статті 6 Закону № 889-VIII, посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.
Пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону № 889-VIII визначено, що посада державної служби - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Як встановлено судом, позивача звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби. Отже, посада позивача належить до категорії «В» - інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б».
Підстави для припинення державної служби визначено частиною першою статті 83 Закону України «Про державну службу». Так, згідно пункту 4 частини 1 статті 83 цього Закону, державна служба припиняється, у тому числі, за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Відповідно до пунктів 1, 1-1 частини першої, частин другої, третьої статті 87 Закону №889-VIII, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, зокрема, є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу.
Підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення може бути нез'явлення державного службовця на службу протягом більш як 120 календарних днів підряд або більш як 150 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання. За державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання посадових обов'язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Суб'єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п'ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.
Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб'єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.
Частиною 5 статті 87 Закону № 889-VIII передбачено, що наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб'єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.
Суд враховує, що статті 83, 87 Закону № 889-VIII зазнали змін у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України законів від 19.09.2019р. №117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі - Закон № 117-IX), який набрав чинності 25.09.2019р. та від 14.01.2020р. № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності з 13.02.2020р.
Із системного аналізу доповнень та змін до ст. 87 Закону № 889-VIII слідує, що вони суттєво змінили порядок звільнення особи за ініціативою суб'єкта призначення, зокрема з підстав реорганізації державного органу, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби, зміни структури або штатного розпису державного органу - в сторону звуження гарантій державного службовця на продовження служби.
Так скасований обов'язок суб'єкта призначення пропонувати працівнику іншу рівноцінну посаду державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншу роботу (посади державної служби) у цьому державному органі, а також виключене положення пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, яке передбачало, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.
Відповідні зміни були внесені і у КЗпП України Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» 12 грудня 2019 року № 378-IX, що набрав чинність 02.02.2020р.
Зокрема статтю 49-2 КЗпП України, яка регулює порядок вивільнення працівників, після частини п'ятої доповнено новою частиною такого змісту: «Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:
про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;
у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;
не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень».
Із системного аналізу доповнень та змін до ст. 49-2 КЗпП України також слідує, що такі зміни суттєво змінили порядок звільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу» за ініціативою суб'єкта призначення на підставі пункту 1 частини першої статті 40, а саме: до державних службовців не застосовуються положення частини другої статті 40 КЗпП України «Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу» та положення частини другої статті 49-2 КЗпП України «При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством».
Таким чином, наявність чи відсутність вакантних посад, або зміни штатної чисельності в державному органі вже не має правового значення, оскільки з 13.02.2020р. відсутній обов'язок керівника, суб'єкта призначення пропонувати будь-які посади державному службовцю, як відсутній і обов'язок щодо його працевлаштування. Правомірними підставами для припинення державної служби та звільнення державного службовця нині є:
- скорочення чисельності або штату державних службовців;
- скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців;
- реорганізація державного органу;
- ліквідація державного органу.
Тобто, при наявності будь-якої з цих обставин у керівника, суб'єкта призначення виникає право звільнити державного службовця і в тому числі це право не поставлено в залежність від того, чи відбувається реальне зменшення чисельності або штату державних службовців. При цьому з 13.02.2020р. відсутній обов'язок керівника, суб'єкта призначення пропонувати вакантні чи інші посади державному службовцю, як відсутній і обов'язок щодо його працевлаштування.
Враховуючи викладене суд також вважає, що роботодавець має право самостійно визначати, змінювати чисельність працівників і штатний розпис. При цьому, дані обставини не потребують додаткового доведення, тому суд не може вимагати у відповідача обґрунтування доцільності скорочення чисельності або штату.
Як установлено судом, відповідно до Організаційної структури та штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік, затвердженого наказом Чорноморської митниці від 28.01.2020р. №18, до структури Чорноморської митниці входив Митний пост «Херсон» зі штатом в кількості 98 осіб і складався він з 4 відділів митного оформлення, серед яких в тому числі: начальник митного поста-1 особа, заступник начальника митного поста - начальник відділу №1 та №2 (2 особи), 2 начальника відділу, головні державні інспектори (30 осіб), старший державний інспектор (32 особи), державні інспектори (31 особа). У свою чергу, Відділ митного оформлення №4 було затверджено зі штатом в 18 осіб серед яких: начальник відділу (1 особа), головні державні інспектори (4 особи), старший державний інспектор (6 осіб), державні інспектори (7 осіб). Позивач перебував на посаді старшого державного інспектора Відділу митного оформлення №4 Митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби.
З 08.05.2020р. було уведено в дію нову структуру Чорноморської митниці Держмитслужби на 2020 рік відповідно до наказу Чорноморської митниці Держмитслужби від 08.05.2020р. №90. На підставі нової структури митниці наказом Чорноморської митниці Держмитслужби від 18.05.2020р. №100 введено в дію перелік №1 змін до штатного розпису Чорноморської митниці Держмитслужби.
За новою структурою митниці створено окремо Митний пост «Херсон» як окремий структурний підрозділ митниці зі штатом в кількості 21 особа та створено Митний пост «Крим», який складається з 3 відділів митного оформлення зі штатом в кількості 105 осіб серед яких: начальник митного поста - 1 особа, заступник начальника митного поста - начальник відділу №1(1 особа), 2 начальника відділу , головні державні інспектори (51 особа), старший державний інспектор ( 36 осіб), державні інспектори (14 осіб).
Одночасно відповідно до вказаного Переліку №1 виводяться зі штатного розкладу митниці ( скорочуються ) в тому числі всі чотири відділи митного оформлення Митного поста «Херсон» зі штатом в кількості 97 осіб.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що посада, яку займав позивач, скорочена, що є правомірною підставою для його звільнення в силу положень статті 87 Закону №889-VІІІ.
При цьому відповідач дотримався установленого статтею 87 Закону №889-VІІІ та статтею 49-2 КЗпП України порядку звільнення державних службовців, зокрема, завчасно попередивши позивача про наступне вивільнення.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивача звільнено правомірно, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 25.08.2020р. №538-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 із займаної посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Херсон» Чорноморської митниці Держмитслужби» є необґрунтованими і у їх задоволенні слід відмовити.
З огляду на встановлені судом обставини правомірного звільнення позивача, задоволенню не підлягають і позовні вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання поновити на роботі та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
кат. 106030000