16 грудня 2020 року справа № 480/7116/20
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7116/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій незаконними та стягнення державної соціальної допомоги,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнати незаконними дій щодо зменшення виплати соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” незаконними, стягнувши на користь позивача недоплачену державну соціальну допомогу за період з 2011 року по 2019 рік в розмірі 26967 грн. 24 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачка має статус дитини війни та на неї поширюються державні соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому вважає, що має передбачене статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач протиправно виплачує зазначену набавку у меншому розмірі, ніж встановлено законом.
15.12.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” від 28.12.2011 №1381 (далі - постанова №1381) розмір підвищення дітям війни, в тому числі і позивачеві, був встановлений на рівні 7 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплачувалося в наступних розмірах: - за період з 01.01.2012 складала 57,54 грн., за період з 01.04.2012 - складала 58,66 грн., за період з 01.07.2012 - складала 59,08 грн, за період з 01.10.2012 - складала 59,92 грн, - за період з 01.12.2012 - складала 61,88 грн., - за період з 01.01.2013 - складала 62,58 грн., - за період з 01.12.2013 - складала 66,43 грн. Після внесення змін до Постанови № 1381, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення”, а саме, в період з 24.04.2014 та на момент звернення до суду позивача, підвищення дітям війни, в тому числі і позивачу, встановлено та виплачувалося в розмірі 66,43 грн. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог. Згідно з ст. 6 Закону України №2195-ІV (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” прикінцеві положення цього Закону доповнено пунктом 4, та установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовуються в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Такий порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 та встановила відмінний від Закону №2195-ІV розмір надбавки. Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 у справі №20-рп/2011 наведені положення законодавства визнані такими, що відповідають Конституції України. Аналогічні положення містилися в Законі України “Про державний бюджет України на 2012 рік”, Законі України “Про державний бюджет України на 2013 рік”, Законі України “Про державний бюджет України на 2014 рік”. Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”, який набув чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, частину 1 ст. 6 викладено у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
На час виникнення спірних правовідносин постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381, із змінами та доповненнями, є чинною, а тому підлягає застосуванню, в зв'язку з чим, відсутні правові підстави для виплати підвищення до пенсії в іншому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством. Стосовно посилань позивача на те, що зміни в редакції Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, які набули чинності з 01.01.2015, звужують права громадян та суперечать Конституції України, відповідач вважає необґрунтованими, оскільки вказані зміни не скасовані та не визнавалися Конституційним Судом України неконституційними, а тому підлягають застосуванню.
Крім того, на залежність розмірів соціальних виплат і соціальних послуг від фінансових можливостей держави Конституційний Суд України зазначав й у своїх рішеннях від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001 та від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.
Тобто встановлення розміру щомісячної соціальної виплати дітям війни Кабінетом Міністрів України повністю узгоджується з положеннями чинного законодавства.
Ухвалою суду від 22.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с.8).
На звернення ОСОБА_1 про проведення перерахунку соціальної допомоги, листом від 24.09.2020 № 1800-0221-8/8/47139 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило, що соціальна допомога виплачувалася відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 № 2195-ІV (зі змінами, далі - Закон № 2195-ІV) та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (а.с.6).
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Правовий статус дітей війни і основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 (далі - Закон України №2195-IV).
Згідно з ст. 2 Закону України № 2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни та надання дітям війни соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
За приписами ст. 6 Закону України № 2195-ІV (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" виплату підвищення дітям війни визначили у наступних розмірах: з 22 травня 2008 року - 48,10 грн; з 1 липня 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.
У розмірі 49,80 грн. підвищення до пенсії дітям війни виплачувалось упродовж 2009, 2010 та 2011 років.
Пунктом 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік" № 3491-VІ від 14.06.2011 встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вищевказаного Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011, пунктом 6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 49,80 грн. Вказана постанова набрала чинності з 23.07.2011.
З 01.11.2011 надбавка дітям війни проводиться у відповідності до розмірів визначених Кабінетом Міністрів України (з 01.11.2011 по 31.12.2011 - 49,80 грн., з 01.01.2012 - в розмірі 7% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.04.2014 - 66,43 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" № 1381 від 28.12.2011 встановлено, що дітям війни з 01.01.2012 (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і “Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 66,43 грн.
Отже у спірний період виплата підвищення до пенсії особі, яка має статус “дитина війни”, проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 та постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381.
Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”, який набув чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, та частина перша ст. 6 викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавець уповноважив саме Кабінет Міністрів України визначати порядок обчислення та розмір підвищення, яке виплачується дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії.
Реалізація визначеної законом компетенції Кабінету Міністрів України втілилась в абз. 1 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” (в діючий редакції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112), згідно з яким встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, провадиться у розмірі 66 грн. 43 коп.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
На час виникнення спірних правовідносин постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381, із змінами та доповненнями, є чинною та не скасованою, а тому підлягає застосуванню відповідачем як суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, у спірний період відсутні правові підстави для виплати підвищення до пенсії в іншому розмірі, ніж це передбачено діючими нормами законодавства.
Щодо посилань позивача на те, що зміни в редакції Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, які набули чинності з 01.01.2015, звужують права громадян та суперечать Конституції України, суд зазначає, що вказані зміни не визнані Конституційним Судом України неконституційними, а тому підлягають застосуванню.
На залежність розмірів соціальних виплат і соціальних послуг від фінансових можливостей держави Конституційний Суд України зазначав також у своїх рішеннях від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001 та від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.
Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.
Тобто, встановлення розміру щомісячної соціальної виплати дітям війни Кабінетом Міністрів України не суперечить положенням законодавства.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 13.02.2018 у справі №308/12874/16-а, від 20.03.2018 у справі №466/1072/15-а, від 17.07.2018 у справі №602/58/17.
Відтак, з підстав викладених вище, суд дійшов висновку, що у спірний період відсутні правові підстави для виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Отже, відповідач, виплачуючи позивачу пенсію (у спірний період) у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення”, діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення позивачу виплати соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” незаконними, стягнувши на користь позивача недоплачену державну соціальну допомогу за період з 2011 року по 2019 рік в розмірі 26967грн. 24 коп.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій незаконними та стягнення державної соціальної допомоги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар