вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
16 грудня 2020 року Справа №480/8111/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8111/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.07.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оформлене листом від 31.07.2020;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України на підставі поданої заяви у липні 2020 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у липні 2020 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком па пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ). Однак, рішенням відповідача від 28.07.2020 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 54 років.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки зверталась за призначенням пенсії на підставі ст. 13 Закону №1788-ХІІ. Зазначає, що рішенням Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
На переконання позивача, оскільки вона з 24.03.1987 по 28.02.2010 працювала на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку, що постійно працює з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією на підприємстві, яка визначена п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ, має пільговий стаж складає 21 рік 9 місяців 24 дні, а загальний страховий стаж - понад 33 роки 4 місяці, та приймаючи до уваги, що за призначенням пенсії позивач звернулася до пенсійного органу у віці 51 рік, вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ.
Ухвалою суду від 24.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14.12.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, просить відмовити у їх задоволенні та зазначає, що на момент звернення позивачу виповнилося повний 51 рік, її страховий стаж складав 33 роки 4 місяці, пільговий - 21 рік 9 місяців 24 дні. Зауважує, що дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо відмови у призначенні пенсії були правомірними, оскільки позивач не набула право на пенсію у зв'язку з недосягненням 54 років.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.07.2020 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 68).
Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області №12387 від 28.07.2020 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 №1058-IV у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 54 років. Наявний стаж складає 33 роки 4 місяці, пільговий стаж - 21 рік 9 місяців 24 дні (а.с.70).
Не погодившись із таким рішенням, позивач звернулася до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до преамбули Закону №1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 54 років 6 місяців - з 1 квітня 1969 по 30 вересня 1969 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до вищезазначеної норми, позивач набуде право виходу на пенсію за Списком № 2, за наданими документами, у віці 54 роки 6 місяців.
Суд погоджується з висновком відповідача про те, що на момент звернення позивача до Пенсійного фонду вона не досягла віку, передбаченого ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2 (54 роки 6 місяців).
Представник відповідача вказує у відзиві про те, що позивач звернулася до Головного управління з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 №1058-IV (а.с. 41).
Разом з тим, як вбачається з копії заяви позивача про призначення пенсії від 21.07.2020, ОСОБА_1 просила призначити їй пенсію за віком без посилання на будь який нормативний акт (а.с.68).
Рішенням №12387 від 28.07.2020 ГУ ПФУ в Сумській області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 №1058-IV у зв'язку з недосягненням 54 років. При цьому, у даному рішенні відповідачем не надано оцінку наявності права позивача на призначення пенсії за віком за Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Крім того, варто зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII: визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII.
Зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".
У своєму позові позивач зазначає про можливість застосування до спірних правовідносин приписів ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням абсолютної ідентичності цієї норми приписам ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що відповідачем у оскарженому рішенні не надано оцінку наявності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 та поширення на позивача висновків Конституційного Суду України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №12387 від 28.07.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України на підставі поданої заяви у липні 2020 року, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду витікає: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Крім того у даному спорі суд не обраховує стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального та спеціального трудового стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.
Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом, а також рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15), а відтак позовні вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України на підставі поданої заяви у липні 2020 року, не підлягають задоволенню.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №12387 від 28.07.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.07.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька