ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2020Справа № 910/2971/20
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська,154, ідентифікаційний номер 38358377)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІНЖИНІРИНГ" (04112, м. Київ, вул. Ризька,8/А, ідентифікаційний номер 21539772)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Смігунов В.В.
Представники учасників:
від заявника- Квітін Р.В.
від боржника- не з'явилися
від розпорядника майна- не з'явилися
від ГУ ДПС у м. Києві- не з'явилися
від ОСОБА_1 - Кубрак Ж.Б.
ОСОБА_1
На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2971/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІНЖИНІРИНГ" (ідентифікаційний номер 21539772).
07.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ""Факторингова Компанія "Паритет" про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності та накладення арешту на майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 призначено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності та накладення арешту на майно у судовому засіданні на 21.10.2020.
До Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 в порядку ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства.
12.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ОСОБА_1 на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності та накладення арешту на майно.
16.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.
Судове засідання, призначене на 21.10.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Мандичева Д.В на лікарняному.
Після виходу судді Мандичева Д.В. з лікарняного, суд ухвалою від 23.10.2020 призначив розгляд розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності та накладення арешту на майно, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 в порядку ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства у судовому засіданні на 25.11.2020.
У судовому засіданні, що відбулось 25.11.2020, судом розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності та встановлено наступне.
В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/3630/19 встановлено, що відповідачем у справі (Боржником) було отримано товар на загальну суму 148902,00 дол. США, відповідно до Контракту №141029-12 від 29.10.2014, проте протягом визначеного договором строку - 90 днів, зобов'язання щодо оплати поставленого товару не були виконані належним чином, у зв'язку із чим, в Боржника виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 138902,00 дол. США
Після прийняття Кодексу України з процедур банкрутства (вступив в силу 21.10.2019 року) на керівників боржників було покладено обов'язок, у випадку загрози неплатоспроможності, самим порушувати справу про банкрутство, інакше вони нестимуть солідарну відповідальність перед кредиторами.
Згідно відомостей інформаційної системи Opendatabot до кінця січня 2020 року керівником, засновником і бенефіціаром ТОВ «МЕДІНЖИНІРИНГ» була громадянка ОСОБА_1 .
Із змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/3630/19, Боржнику був поставлений товар, визначений Контрактом - 04.02.2015 року, тому час виконання зобов'язання за Контрактом настав.
З огляду на те, що Контрактом визначено строк для виконання зобов'язання в 90 днів з моменту поставки товару - з 06.05.2015 року у Боржника виникло не виконане грошове зобов'язання.
Після набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 не було вжито жодних заходів для порушення провадження у справі про банкрутство, а отже, остання має нести солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
Не можливість виконати рішення суду та стягнути заборгованість з ТОВ «Медінжиніринг», у зв'язку із відсутністю в Боржника майна та коштів, на які можливо звернути стягнення підтверджується довідкою, виданою Приватним виконавцем Гненним Д.А. за вих. № 803 від 24.02.2020 року.
Відповідно до частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - «Кодекс»), Боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Таким чином, заявник вважає, що наявні підстави для притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності за невиконання приписів частини 6 статті 34 Кодексу з процедур банкрутства.
ОСОБА_1 , заперечуючи проти вказаного клопотання, зазначила, що остання виконувала повноваження керівника боржника з 08.02.2014 по 24.01.2020 (включно) та термін звернення її до Господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства слід відраховувати з 14.01.2020( дати постанови Північного апеляційного господарського суду ) по 13.02.2020, а відтак, не вбачає в своїх діях порушення норм ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що останній не було відомо про подання апеляційної скарги, як і про судове засідання, призначене Північним апеляційний господарським судом на 14.01.2020.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів; питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі №910/3630/19 задоволено позовні вимоги ТОВ "Факторингова Компанія "Паритет" до ТОВ «МЕДІНЖИНІРИНГ» про стягнення 138 902,00 доларів США. Отже, з 14.01.2020 вимоги ТОВ "Факторингова Компанія "Паритет" до ТОВ «МЕДІНЖИНІРИНГ» стали безспірними.
Також слід зазначити, що ОСОБА_1 не була присутня на судовому засіданні 14.01.2020, та, як остання зазначає, не була обізнана про наявність ані апеляційної скарги, ані самої постанови Північного апеляційного господарського суду.
Також заслуговує на увагу той факт, що з 25.01.2020 року керівником Товариства був ОСОБА_2 , що відображено в наявному у матеріалах справи витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006438905 від 10.03.2020.
Таким чином, суд критично відноситься до твердження заявника, що керівником боржника - ОСОБА_1 порушено норми ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства та в місячний строк не прийнято рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Крім того, умовою солідарної відповідальності керівника є доведення обставин про те, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), тобто суд має установити усіх кредиторів, усі зобов'язання, неможливість їх задоволення, наявність майна, грошових коштів та інших активів, а також їх вартості на момент виникнення кредиторських вимог, порушення керівником боржника строків подання відповідної заяви.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Заявником не доведено жодними доказами, чи є вина у діях керівника боржника- ОСОБА_1 , наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями керівника і незадоволенням вимог кредиторів, а також завдання ним будь-яких збитків.
Щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" про накладення арешту на майно та клопотання №б/н від 22.09.2020 про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 в порядку ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, як встановлено судом, в обгрунтування поданих вимог, заяви заявник, в тому числі, посилається на приписи ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частинами 1, 3 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд відзначає, що заявником не обґрунтовано належним чином підстав для вжиття судом заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1.
Крім того, суд зазначає, що вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів в порядку ст. 40 КУзПБ чи застосування заходів забезпечення позову в порядку ст. 136,137 ГПК не підлягає розгляду на стадії встановлення наявності/відсутності факту порушення керівником боржника вимог ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 232,234 Господарського процесуального кодексу України,суд-
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" в задоволенні клопотання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності та накладення арешту на майно від 03.07.2020 №б/н.
2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Паритет" у задоволенні клопотання №б/н від 22.09.2020 про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 в порядку ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства .
2. Копію ухвали направити сторонам, учасникам провадження у справі, у тому числі ліквідатору та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство
Повний текст ухвали складено 15.12.2020
Суддя Д.В. Мандичев