ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.12.2020Справа № 910/6814/17
За позовом заступника генерального прокурора України - головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Публічного акціонерного товариства "Айбокс Банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вог Аеро Джет"
про стягнення 4642987,50 грн.
Суддя Сташків Р. Б.
Секретар судового засідання Лук'янчук Д. Ю.
Представники сторін:
від прокуратури - Толстореброва О.О.,
від позивача - Кривошея Д.А.,
від відповідача - Кіндрась Я.І.,
від третьої особи - Григор'яєва Н.В.
Заступник Генерального прокурора України - головний військовий прокурор в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (далі - відповідач) про стягнення 4642987,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вог Аеро Джет" (далі - третя особа) порушило взяті на себе зобов'язання щодо повної поставки товару відповідно до умов договору про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 15.12.2016 № 286/1/16/36, виконання умов якого було забезпечено виданою відповідачем банківською гарантією від 14.12.2016 № 2594-1216/WOGv на суму 4.642 987,50 грн. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Вог Аеро Джет" умови договору не виконало, позивач на підставі ст. 560 Цивільного кодексу України, ст. 200 Господарського кодексу України та п. 11.1 зазначеного договору направив відповідачу письмову вимогу від 12.01.2017 №286/8/166 щодо сплати грошового забезпечення в розмірі 4.642 987,50 грн. згідно з умовами вказаної банківської гарантії. Проте, відповідач відмовив позивачу у виплаті гарантійних коштів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/6814/17 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2018 вказані рішення та постанову скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами нового розгляду, ухвалою від 14.03.2019 Господарський суд міста Києва відмовив в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про закриття провадження у справі № 910/6814/17, та вирішив залишити без розгляду позов заступника генерального прокурора України - головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Публічного акціонерного товариства "Айбокс Банк" про стягнення 4642987,50 грн.
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не виконано імперативних вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (в чинній на момент подання позовної заяви редакції) про намір здійснювати представництво в суді інтересів держави та прокурором не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивач не вживає заходів щодо захисту порушених державних інтересів, також судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Міністерством оборони України своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, а сама по собі обставина незвернення позивача з позовом впродовж певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
Постановою від 16.05.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 13.08.2020 скасував вищевказані рішення та постанову, а справу № 910/6814/17 передав до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
У постанові від 13.08.2020 Верховний Суд зазначив, що залишаючи без розгляду позов прокурора, який уже при новому розгляді позовної заяви 25.04.2017 був прийнятий до розгляду по суті з відкриттям підготовчого засідання, суди не виконали в повному обсязі вказівок Верховного Суду про необхідність дослідження обставин чи повідомляв прокурор уповноважений державою орган (Міністерство оборони України) про звернення з цим позовом до суду, а зокрема за наявності в матеріалах справи листа від 23.02.2017 №10/2/3-210вих17, про повідомлення Міністерства оборони України про наявність підстав для захисту державних інтересів (том 1, а.с. 32) та за систематичної участі в судових засіданнях представника Міністерства оборони України не вислухали його пояснень, не витребували у позивача письмові пояснення щодо отримання (неотримання) ним зазначеного листа, які відповідно до частини першої статті 75 ГПК України мають значення таких, що не потребують доказування, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом.
Ухвалою суду від 03.09.2020 справу №910/6814/17 було прийнято до розгляду суддею Сташківим Р.Б., призначено підготовче судове засідання на 05.10.2020 та запропоновано учасникам справи надани свої письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 13.08.2020 у даній справі.
02.10.2020 від прокуратури надійшли письмові пояснення згідно яких прокурор позовні вимоги підтримує повністю, просив суд звернути увагу на те, що на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, наказом Генерального прокурора від 27.12.2019 №358 перейменовано юридичну особу «Генеральна прокуратура України» на «Офіс Генерального прокурора» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідачем та третьою особою 05.10.2020 були подані до суду клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/18503/19 за позовом Міністерства оборони України до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" про стягнення 4642987,50 грн.
Представником Міністерства оборони України 02.11.2020 були подані пояснення, у яких зазначаено, що лист Генеральної прокуратури України №10/2/3-210вих-17 від 23.02.2017, про який згадується у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №910/6814/17, був переданий до Мінстерства оборони України нарочно у лютому 2017 року.
У судовому засіданні протокольною ухвалою 04.11.2020 за наслідком розгляду клопотань про залишення позову без розгляду, суд не знайшов підстав для залишення позову у справі № 910/6814/17 без розгляду, зокрема на тій підставі, що позов заявлений у справі №910/18503/19 було подано пізніше ніж той, який розглядається в даній справі, також судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 30.11.2020 судом було відкладено розгляд справи по суті у зв'язку із неявкою предстаників позивача та третьої особи у судове засідання, а також з урахуванням поданого третьою особою клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 14.12.2020 представники прокуратури та позивача вимоги позову підтримали повністю, представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.
Відповідач наголошував на тому, що ним вже було виконано постанову апеляційного суду, якою було задоволено вимоги позову у даній справі, а тому підстав для повторного притягнення Відповідача до відповідальності немає.
Представник третьої особи заперечував факт наявності у прокуратури підстав для звернення до суду з даним позовом та вказував, що даний позов було пред'явлено після спливу терміну дії гарантії та зобов'язання за цією гарантією припинилося.
Представник третьої особи наголошував на тому, що в довіреності на підставі якої представник позивача звертався з вимогою від 12.01.2017 №286/8/166 щодо сплати гарантійного платежу прописано право на стягнення забезпечення виконання договорів по асигнуванням за 2017 рік, тоді як Договір №286/1/16/36 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу: олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) було укладено 15.12.2016 та строк його виконання до 25.12.2016, а отже видана довіреність не дає таких прав для звернення щодо виконання договору гарантії від 14.12.2016 №2594-1216/WOGv.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Між Публічним акціонерним товариством "АЙБОКС БАНК" (гарант) та Міністерством оборони України (бенефіціар) укладено гарантію від 14.12.2016 № 2594-1216/ WOGv (т. 1; а.с. 17), за якою гарант зобов'язався заплатити за ТОВ "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" (принципал) Міністерству оборони України кошти, що не перевищують 4642987,50 грн., за лотом 6, в якості забезпечення виконання договору, який буде укладено між бенефіціаром та принципалом згідно з протоколом № 75/469/7 засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо прийняття рішення про намір укласти договір за переговорною процедурою закупівлі палива рідинного та газу; олив мастильних (нафта, вугілля і нафтопродукти) від 02.12.2016.
Відповідно до абзацу 2 гарантії від 14.12.2016 №2594-1216/WOGv гарант, відповідно до вимог оголошення про проведення відбору учасників на закупівлю палива рідинного та газу; олив мастильних (надра, вугілля і нафтопродукти), бере на себе безвідкличні та безумовні зобов'язання виплатити бенефіціару суму визначену цією гарантією, у випадку невиконання (неналежного виконання) принципалом умов договору, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання ним: письмової вимоги бенефіціара з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням (неналежним виконанням) принципалом умов договору.
Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані банку в письмовій формі та в такий час, щоб банк мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність та всі зобов'язання банка втрачають силу.
Строк дії гарантії до 01 лютого 2017 року включно.
Також, 15.12.2016 між Міністерством оборони України (замовник) та ТОВ "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" (постачальник) було укладено договір №286/1/16/36 про постачання для державних потреб палива рідинного та газу: олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати у 2016 році паливо рідинне та газ; оливи мастильні (нафта, вугілля і нафтопродукти) (лот 6 - паливо дизельне Євро (арктичне) або еквівалент, а саме паливо дизельне ДТ-3-К5, клас 2) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України відповідно до специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з нижчевикладеною специфікацією. Загальна вартість продукції складає 92859750 грн.
Ціна договору становить: без ПДВ 77383125 грн., крім того ПДВ 15476625 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті становить 92859750 грн., у тому числі податок на додану вартість, вартість вантажних робіт в місцях завантаження та транспортні витрати. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 3.1 договору №286/1/16/36).
Відповідно до пункту 4.1 договору №286/1/16/36 розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим договором.
Згідно з пунктом 5.2 договору №286/1/16/36 постачання продукції одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України.
Пунктом 5.5 договору №286/1/16/36 встановлено, що договір вважається виконаним при умові постачання продукції не менше 99% від загального обсягу.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (пункт 10.1 договору №286/1/16/36).
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ АЕРО ДЖЕТ" не виконало зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів, у зв'язку з чим, Міністерство оборони України звернулось до ПАТ "АЙБОКС БАНК" з вимогою від 12.01.2017 № 286/8/166 щодо сплати гарантійного платежу у розмірі 4642987,50 грн., відповідно до умов банківської гарантії від 14.12.2016 № 2594-1216/ WOGv.
Вимога від 12.01.2017 № 286/8/166 була підписана Гулевичем В.В. директором Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, на підставі довіреності від 10.01.2017 № 220/16/д виданої виконуючим обов'язки Міністра оборони України Руснаком І.С.
До вказаної вимоги надано дві копії гарантій та дві копії довіреностей, які наявні у матеріалах справи.
30.01.2017 листом №319БТ/12-б/б-04 ПАТ "АЙБОКС БАНК" відмовив у виплаті гарантійного платежу, з посиланням на те, що вимогу підписано не уповноваженою особою. Зазначаючи про те, що на підтвердження повноважень Гулевича В.В. на підписання вказаної вимоги надано дві довіреності від 05.12.2016 № 220/395/д строк дії якої до 31.12.2016, тобто на момент звернення з вимогою вказана довіреність була не чинною. Також, надано довіреність від 10.01.2017 № 220/16/д , яка видана Гулевичу В.В. виконуючим обов'язки Міністра оборони України, який в свою чергу не має повноважень на вказану дію.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Приписами статті 200 ГК України передбачено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.
Згідно з ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше (ст. 561 ЦК України).
Статтею 562 ЦК України встановлено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Частиною 1 ст. 565 ЦК України передбачено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Судом встановлено, що вимога від 12.01.2017 № 286/8/166 підписана Гулевичем В.В. директором Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, на підтвердження повноважень якого надавалась довіреність від 10.01.2017 №220/16/д, видана виконуючим обов'язків Міністра оборони України Руснаком І.С.
Так, за змістом ст. 8 Закону України " Про центральні органи виконавчої влади" міністр як член Кабінету Міністрів України здійснює повноваження, визначені Законом України "Про Кабінет Міністрів України", зокрема, міністр як керівник міністерства представляє міністерство у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; визначає обов'язки першого заступника міністра, заступників міністра, розподіл повноважень міністра між першим заступником міністра та заступниками міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності; підписує накази міністерства; дає обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату міністерства доручення.
Абзацом 1 частини 4 статті 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено, що перший заступник, заступники міністра дають обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату міністерства та його територіальних органів (у разі утворення) доручення.
Вказані вимоги закону повною мірою відображені у Положенні про Міністерство оборони України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №671 від 26.11.2014.
З огляду на вищевказані вимоги закону, згідно з наказом Міністра оборони України від 30.12.2016 № 278 КП "Про тимчасове виконання обов'язків Міністра оборони України" у зв'язку з відпусткою Міністра, тимчасове виконання обов'язків Міністра оборони України з 31 грудня 2016 було покладено на першого заступника Міністра оборони України Руснака І.С., яким і було видано довіреність Гулєвичу В.В. для пред'явлення вимог та стягнення забезпечення виконання договорів на закупівлю продукції (товарів), в тому числі і нафтопродуктів.
Таким чином, з огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що на час перебування у відпустці Міністра оборони України, було наділено першого заступника Міністра оборони України Руснака І.С. повноваженнями Міністра оборони України, згідно з Законом України "Про центральні органи виконавчої влади".
Суд відхиляє твердження третьої особи на те, що в довіреності на підставі якої представник Позивача звертався з вимогою від 12.01.2017 № 286/8/166 щодо сплати гарантійного платежу прописано право на стягнення забезпечення виконання договорів по асигнуванням за 2017 рік, тоді як Договір №286/1/16/36 було укладено 15.12.2016 та строк його виконання до 25.12.2016, а отже видана довіреність не дає таких прав для звернення з вимогою щодо виконання договору гарантії від 14.12.2016 №2594-1216/WOGv, з наступних підстав.
За умовами Договору №286/1/16/36 від 15.12.2016 Третя особа мала поставити паливо дизельне у строк до 25.12.2016 включно, а Позивач в свою чергу мав розрахуватися за фактично поставлену продукцію протягом 30 банківських днів з дати надання постачальником до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених Договором, тобто такі розрахунки могли відбутися в 2017 році, що ніяким чином не визнає факту того, що вказана довіренсть не надає прав на для звернення з вимогою щодо виконання договору гарантії від 14.12.2016 №2594-1216/WOGv
Як вже було вказано вище, відповідно до гарантії від 14.12.2016 №2594-1216/WOGv будь-які вимоги або повідомлення стосовно гарантії мають бути надіслані банку в письмовій формі та в такий час, щоб банк мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність та всі зобов'язання банка втрачають силу. Строк дії гарантії до 01 лютого 2017 року включно.
Міністерство оборони України звернулось до ПАТ "АЙБОКС БАНК" з вимогою від 12.01.2017 №286/8/166 щодо сплати гарантійного платежу у розмірі 4642987,50 грн., відповідно до умов банківської гарантії від 14.12.2016 №2594-1216/ WOGv, тобто в межах дії гарантійного строку.
Посилання третьої особи на те, що з даним позовом прокурор звернувся після закінчення строку гарантії є безпідставним, оскільки з вимогою про виплату гарантії Позивачем було надіслано у строки дії гаранатії, а позов було пред'явлено на підставі відмови Відповідача у її виплаті.
Що ж стосується питання щодо пред'явлення даного позову Генеральною прокуратурою України в інтересах держави, то судом встановлено наступне.
Листом №10/2/3-210вих-17 від 23.02.2017 з штемпелем «вихідна кореспонденція» Генеральна прокуратура України повідомила Міністерство оборони України, що за наслідками вивчення стану виконання договорів на поставку дизельного палива для потреб Збройних Сил України нею було встановлено факт порушення виконання зобовязань за договором №286/1/16/36 від 15.12.2016, виконання якого було забезпечено договором банківської гарантії від 14.12.2016 №2594-1216/ WOGv, що стало підставою для захисту інтересів держави в особі Міністерства оборони України шляхом звернення із позовною заявою до суду про стягнення банківської гарантії з Публічного акціонерного товариства "Айбокс Банк".
Міністерство оборони України у своїх письмових поясненнях підтвердило, що вказаний лист №10/2/3-210вих-17 від 23.02.2017 був переданий до Міністерства оборони України нарочно у лютому 2017 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Викладені обставини підтверджують факт виконання прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а отже, у прокурара наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді в межах даного спору.
Суд дійшов висновку, що оскільки права та охоронювані законом інтереси Позивача за захистом якого звернулася прокуратура до суду, порушено відповідачем, то позовні вимоги про стягнення 4642987, 50 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Посилання Відповідача на те, що ним було виконано постанову суду апеляційної інстанції якою позов у даній справі було задоволено, а отже підстав для повторного притягнення Відповідача до відповідальності за даним спором відсутні, матеріали справи не знайшли відповідного підтвердження.
Зокрема, в матеріалах справи наявні накази видані на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 про задоволення позову у даній справі, яку пізніше було скасовано постановою Верховного Суду від 31.10.2018, та Відповідач звертався до Господарського суду міста Києва про поворот виконання рішення у даній справі, а саме за наказом про стягнення з відповідача на користь прокуратури 174112,03 грн., та в цій частині ухвалою суду від 11.06.2019 у поворот виконання рішення було видано наказ.
Вказана ухвала суду від 11.06.2019 не оскаржувалася та набрала законної сили, що в свою чергу надає Відповідачу можливість стягнути оплачені ним 174112,03 грн. з прокуратури.
Жодних доказів на підтвердження примусового стягнення чи добровільної сплати Відповідачем грошових коштів на суму гарантії матеріали даної справи не містять.
Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, статтями 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АЙБОКС БАНК " (03150, м. Київ, вул. Ділова, 9-А, код 21570492) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код 00034022) 4642987 грн. ( чотири мільйона шістсот сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім ) грн. 50 коп. банківської гарантії.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АЙБОКС БАНК" (03150, м. Київ, вул. Ділова, 9-А, код 21570492) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код 00034051; р/р №UA058201720343190001000000164 відкритий в Державній казначейській службі України (ДКСУ м. Київ) МФО 820172) 69644 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 81 коп. судового збору за подання позовної заяви, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору за подання скарги на ухвалу від 10.07.2017, 104467 (сто чотири тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 22 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 26.02.2018, 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу від 14.03.2019 та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. судового збору за подання касаційної скарги на постанову від 16.05.2019.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АЙБОКС БАНК" ( 03150, м. Київ, вул. Ділова, 9-А, код 21570492 ) на користь Міністерства оборони України 03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) 104467 (сто чотири тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 22 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 26.02.2018.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст підписано 15.12.2020
Суддя Сташків Р.Б.