01.12.2020 Справа №607/14008/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря Сергун Т.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою АДРЕСА_1 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 але за даною адресою не проживав. Разом з померлим були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не є спадкоємцями першої черги. Постійним місцем проживання спадкодавця ОСОБА_5 було житло за адресою АДРЕСА_1 , де на час відкриття спадщини він постійно проживав разом із ним. На даний час, він єдиний подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
07 вересня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
06 листопада 2020 року від відповідачів надійшла заява про залишення заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право. У заяві зазначено, що має місце спір про право щодо спадкування будинку по АДРЕСА_2 , який належав батькам ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ОСОБА_5 не оформив спадщину після їхньої смерті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гриців О.Я. в судовому засіданні позовну заяву підтримали та просили задоволити, посилаючись на мотиви викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, щодо їх задоволення заперечили, вважать що позов слід залишити без розгляду. При цьому підтвердили, що ОСОБА_5 , незважаючи на те, що був зареєстрований по АДРЕСА_2 , фактично приблизно з 1991 року проживав зі своєю дружиною та сином за адресою АДРЕСА_1 , а за місцем реєстрації приїжджав тільки в гості.
Третя особа - приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Чопик І.Я. в судове засідання не з'явилася, хоча про день та час слухання справи, була повідомлена належним чином.
Заслухавши пояснення учасників та дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 27.03.1992 р., виданим відділом загс міськвиконкому м. Тернополя, актовий запис 859.
Житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_2 , станом на 01.07.1990 року належав колгоспному двору та складався з шести членів: голова двору ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_3 , 1962 року народження; син ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; онука ОСОБА_9 , 1989 року народження, що підтверджується довідкою №315 від 18.05.2020 року, виданою Білецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_5 , відкрилась спадщина на належне йому спадкове майно, а саме: 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 .
Спадкоємцями першої черги за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є його син - позивач ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_10 .
Відповідно до довідки в.о. старости Білецької сільської ради ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але за даною адресою не проживав.
Згідно акту обстеження №1 Білецької сільської ради від 19.05.2020р. ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але за даною адресою не проживав.
Відповідно до довідки в.о. старости Білецької сільської ради за адресою АДРЕСА_2 проживають та зареєстровані ОСОБА_3 ,1962 р.н. та ОСОБА_4 , 2001р.н.
Згідно довідки про склад сім'ї ДП «Люкс-Житло-1» ПП «Люкс» №241 від 20.05.2020 року та актом обстеження житлових умов про фактичне проживання від 20.05.2020 року за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_5 - батько ОСОБА_1 проживав без реєстрації до дня смерті.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що є дружиною померлого ОСОБА_5 . Зазначила, що ОСОБА_5 проживав до дня смерті разом із нею та сім'єю сина за адресою АДРЕСА_1 .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суду пояснили, що ОСОБА_5 був їх сусідом. Він постійно проживав до дня смерті за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду №607/8290/20 від 23.07.2020 р., яка набрала законної сили, заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 розглядалась в порядку окремого провадження та залишена без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ч.10 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. Уразі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008, № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є абсолютним доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Як зазначено у ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином особа, яка проживала разом із спадкодавцем на час його смерті без місця реєстрації має право у судовому порядку встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на момент його смерті.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Пленуму Верховного Суду України від 21.02.2018 року по цивільній справі №317/2329/15-ц та від 28.02.2018 року по цивільній справі № 633/344/16-ц.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та встановити факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, за адресою АДРЕСА_1 зважаючи на те, що цей факт має значення для позивача у зв'язку із тим, що підтверджує прийняття ним спадщини та надає йому можливість спадкувати після смерті батька.
Суд критично оцінює доводи відповідачів про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду у зв'язку існуванням спору про право, оскільки розгляд справи здійснюється в загальному позовному провадженні де і здійснюється розгляд спорів про право, а не в окремому провадженні.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" суд, -
Позов задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер року на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Повний текст рішення виготовлено 11.12.2020 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк