Єд. унік. № 243/10860/20
Провадження № 1-кп/243/1015/2020
Іменем України
15 грудня 2020 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 3 Слов'янського міськрайонного суду м. Слов'янська Донецької області кримінальне провадження внесеного до ЄРДР за №12020055510000654 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаївка, Слов'янського району, Донецької області, громадянина України, українеця, одруженого, офіційно не працевлаштованого, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 . Раніше не судимого,-
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
Угода про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Слов'янської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 досягнута під час судового розгляду даного кримінального провадження.
Згідно ч.3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Так з обвинувального акту вбачається, 27.10.2020 в денний час доби, приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_4 проходив біля магазину «Єва», який розташований по вул. Миру, м. Миколаївка, Донецької області, де на землі побачив поліетиленові пакети з речовиною рослинного походження. Оскільки ОСОБА_4 раніше вживав особливо - небезпечний наркотичний засіб, і в цей же час на вказаному місці у нього виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, 27.10.2020 о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій з метою особистого вживання, підняв із землі поліетиленові пакети з речовиною рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, поклав до чоловічої сумки чорного
кольору, яка була при ньому, тим самим незаконного придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, для особистого вживання, без мети збуту.
Вказані два поліетиленові пакети з речовиною рослинного походження коноплею поклав до чоловічої сумки чорного кольору, яка була при ньому та направився за місцем мешкання, тим самим незаконно почав зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, для особистого вживання, без мети збуту.
27.10.2020 року в період часу з 16 годин 30 хвилин по 16 годин 40 хвилин співробітниками поліції Слов'янського ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області біля будинку № 1 по вул. Миру, м. Миколаївка, Донецької області був проведений огляд особистих речей ОСОБА_4 , в ході проведення якого, було виявлено речовину рослинного походження масою 13,64 г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (у перерахунку на суху речовину складає 12,46 г), яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (у формі проступку) за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
27.11.2020 року укладено угоду між сторонами кримінального провадження, а саме прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 про визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження та кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.
Прокурор ОСОБА_3 та захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості, з огляду на те, що вказана угода відповідає вимогам кримінального і кримінально-процесуального законодавства.
У зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що під час досудового провадження між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 було досягнуто та підписано угоду від 27 листопада 2020 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за змістом яких ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на один рік, із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації злочину та щодо узгодженої міри покарання у виді обмеження волі строком на один рік. Шляхом вивчення матеріалів кримінального провадження, опитування сторін угоди, суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування
насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Окрім цього, судом обвинуваченому роз'яснено норми ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, якої він досяг з прокурором ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 .
Таким чином, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належить відповідно до вимог ст. 12 КК України є кримінальним проступком, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження даної угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді обмеження волі строком на один рік, із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, з покладенням на ОСОБА_4 обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта, у зв'язку з проведенням в Донецькому Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при МВС України судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що складають - 1 307,60 гривень відповідно до ст. 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, ст.ст.374, 474, 475 КПК України, -
Затвердити угоду від 27 листопада 2020 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 про визнання ним винуватості у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з обвинуваченогоп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи № 3/12-1057 від 20.11.2020 року в Донецькому Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при МВС України судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 коп.
Речові докази, які згідно квитанцій № 159 передані на зберігання до камери схову речових доказів Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, а саме: суха речовина масою масами 5,25 г., 4,66 г., 0,15 г. (канабіс) - знищити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1