Справа №519/965/18
2/519/61/20
14.12.20 року
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Барановської З.І., секретаря - Гнатюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів
Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 26.02.2018 позивач уклав з відповідачем договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 1700 доларів США (еквівалент 45560 грн,) та відповідач зобов'язувався їх повернути до 30.08.2018. Укладення договору позики підтверджується відповідною розпискою. Однак по сплину строку дії договору відповідач борг не повернув. З врахуванням інфляційних та трьох відсотків від простроченої суми загальна сума заборгованості по договору становить 45691 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 5600 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 24.10.2018 відкрито провадження та справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач, представник позивача в судове засідання не з'явилися, надавши до суду заяву, згідно якої просять справу розглядати уїх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати у його відсутність позовні вимоги визнає частково, не визнаючи витрати позивача на правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.02.2018 сторони уклали договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 1700 доларів США (еквівалент 45560 грн,) та відповідач зобов'язувався їх повернути до 30.08.2018.
Укладення договору позики підтверджується відповідною розпискою (а.с.27).
Однак по спливу строку дії договору відповідач борг не повернув.
Відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » в зв'язку з укладенням шлюбу.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Таким чином, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч.ч.1, 4 ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Частинами 1, 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Згідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем проведено розрахунок відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України згідно якого загальна сума заборгованості по договору від 26.02.2018 становить 45691 грн. в т.ч.: сума боргу за договором позики - 45560 грн., інфляційні 0 грн.; три відсотка річних від простроченої суми 131,06 грн.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погашення боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
На підставі ст.ст.137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 100 (4500+5600) грн. (квитанції від 26.09.2018 та від 18.04.2019) та судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 141, 265 ЦПК України, ст.ст.545,1046,1047 ЦК України, суд
Позов представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 45560 грн., три відсотка річних та інфляційні в розмірі 131 грн., а всього - 45691 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 100 грн.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І.Барановська