Справа № 523/19210/20
Провадження №2-о/523/476/20
"15" грудня 2020 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
за участю секретаря судового засідання - Дзюба Г.І.
заявника - ОСОБА_1 , адвоката Матвєєва В.Ю.
заінтересованої особи - ОСОБА_2 , адвоката - Жуган Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно свого сина ОСОБА_2 . В обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на наступні обставини. Так, ОСОБА_2 є його сином та мешкає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання, ОСОБА_2 неодноразово вчиняв домашнє насилля щодо заявника ОСОБА_1 . В зв'язку з чим, заявник неодноразово звертався до поліції, проте здійснені поліцейськими заходи не змогли ефективно та невідкладно захистити заявника від насильницьких дій.
На підставі викладеного, заявник просить:
Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 терміном на 6 (шість) місяців:
1.Заборонити ОСОБА_2 перебування в місті реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
2.Заборонити ОСОБА_2 наближання на відстань 200 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що його син ОСОБА_2 за останній рік неодноразово вчиняв домашнє насилля щодо нього, а саме, постійно його провокує на конфлікти, ображає, погрожує, а також неодноразово застосовував щодо нього фізичну силу, у результаті чого він звертався до лікарні. В результаті дій сина, він не має можливості проживати у будинку, оскільки побоюються спричинення тілесних пошкоджень.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно між ним та його батьком ОСОБА_1 існує конфлікт, оскільки після того, як його батько повторно одружився, його дружина постійно провокує між ними конфлікти. За його думкою, його батько бажає будь-яким чином позбавити його права проживання в будинку. Він також заперечує нанесення батькові тілесних ушкоджень.
Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого 21 січня 1997 року на підставі рішення виконкому Суворовської райради народних депутатів за № 1010/3 від 21 грудня 1990 року.
Відповідно до довідки за № 557 від 27.06.2019 року у будинку заявника зареєстровано та проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який приходиться йому сином.
З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Суворовського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області із заявою про оформлення протоколу за ст. 1732 КУпАП (вчинення домашнього насильства) відносно свого сина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які ображали, штовхали, наносили тілесні ушкодження заявнику.
22.08.2020 року в Суворовський ВП м.Одесі надійшло повідомлення оператора «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 скоєно домашнє насилля, дебоширить син. Відносно гр. ОСОБА_2 був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 1732 КУпАП та проведена бесіда про недопущення домашнього насилля, також винесено терміново заборонний припис, а саме заборона в будь - який спосіб контактувати з гр. ОСОБА_1 , строком на 10 діб, що підтверджується довідкою про результати проведення перевірки інформації, викладеної в матеріалах ЖЄО № 31635,31646 від 22.08.2020.
30.09.2020 року Суворовський районний суд м.Одеси притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за скоєння домашнього насильства (постанова у справі № 523/14352/20) по відношенню до свого батька ОСОБА_1 .
Під час судового засідання, судом було оглянуто відеозапис з камер відеоспостережень, які надані заявником в якості доказу, з якого вбачається, що між сторонами був взаємних конфлікт, в ході якого як ОСОБА_2 , так само і ОСОБА_1 кидались один на одного у бійку.
Судом також встановленого, що 07.11.2020р. від ОСОБА_1 до органів поліції в який просить прийняти заходи щодо ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , який наніс тілесні ушкодження у вигляді забою та сінців в області обличчя.
Однак судом встановлено, що ОСОБА_2 не було притягнуто до відповідальності за даним фактом, а тому даний факт судом не приймається.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він став очевидцем того, що ОСОБА_2 двічі погрожував ОСОБА_1 причинити тілесні пошкодження.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 . Свідок пояснила, що ОСОБА_2 останнім часом постійно провокує батька на конфлікти, ображає його, здійснює фізичне насилля щодо батька, у зв'язку з чим, її чоловік був вимушений звертатись до лікарні. Вона також пояснила, що ОСОБА_2 07.11.2020р.. у приміщенні котельної побив ОСОБА_1 , наносив його удари в обличчя. Вона також знає, що ОСОБА_2 у серпні 2020р. кинув стілець у батька, у результаті чого у нього було розсічення голови.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 11 серпня 2020р. вона перебувала вдома, вона відчула крики та вийшла на вулиці не побачила, що ОСОБА_2 кидався на ОСОБА_1 з кулаками, проте бійки не було. 22 серпня 2020р. вона відчула крики та пішла на них, у приміщенні будинку в жилій кімнаті вона побачила ОСОБА_1 який був увесь у крові, окрім того сліди крові були по всій кімнаті. Вона бачила, що стілець у кімнаті був в крові, проте яким чином, наносились удари вона не бачила. 07 листопада 2020р. відчула крики бійки, після чого, вона вийшла у приміщення будинку, побачила ОСОБА_1 та мати ОСОБА_6 , які пояснили, що їх побив ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями та постійно ображає свого сина ОСОБА_4 , у тому числі нецензурної лайкою. В свою чергу, ОСОБА_2 є дуже порядною людиною. Вона також знає, що ОСОБА_1 побив дружину ОСОБА_3 . Свідок пояснила, що ОСОБА_1 також одного разу побив її чоловіка, у зв'язку з чим, був складений адміністративний протокол.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є колишньою цивільною дружиною ОСОБА_1 та матір'ю ОСОБА_2 . Свідок пояснила, що після фактично припинення стосунків з ОСОБА_1 , вона з сином залишилась проживати в частині будинку. Після того, як ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_6 , взаємовідносини між ними значно погіршились, оскільки нова дружина намагається будь-яким шляхом виселити її, а також сина з будинку. Основана мета ОСОБА_6 продати будинок, проте їй в цьому заважає проживання ОСОБА_2 та його сім'ї в будинку. Після чого, ОСОБА_6 постійно намагається створити конфлікту ситуацію між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Вона також пояснила, що у серпні 2020р. вона стала очевидцем того, що ОСОБА_1 ображав ОСОБА_2 , після чого забрав вагонку, яка належало сину, після чого вони між собою намагались кинутись у бійку, проте пошкоджень один-одному так і не спричинили.
Правові підстави ухваленого рішення.
Питання видачі обмежувального припису регулюється ЦПК України та Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII).
Відповідно до положень статті 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником, батьками та іншими законними представниками дитини, у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (пункти 1, 3 статті 350-2 ЦПК України).
Стаття 1 Закону № 2229-VIII визначає, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчинюються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною другою статті 3 Закону № 2229-VIII визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника (пункт 2 частини 1 статті 24 Закону № 2229-VIII).
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (частини 2, 3 статті 26 Закону № 2229-VIII).
Європейський суд по правам людини попередньо розглядав проблему домашнього насильства відповідно до статеи? 2, 3, 8 та 14 Конвенціі? (див., зокрема, рішення в справі «Талпіс проти Італіі?» (Talpis v. Italy), No 41237/14, п. 100, від 2 березня 2017 року). У всіх цих справах Суд встановив, що згідно з Конвенцією, органи державноі? влади мають позитивне зобов'язання розробити та застосувати належну нормативно-правову базу, що забезпечить ефективнии? захист від актів домашнього насильства (див., зокрема, рішення в справах «Беваква та С. проти Болгаріі?» (Bevacqua and S. v. Bulgaria), No 71127/01, п. 65, від 12 червня 2008 року; «А. проти Хорватіі?» (A. v. Croatia), No55164/08, п. 60, від 14 жовтня 2010 року; «Хаи?дуова проти Словаччини» (Hajduovaм v. Slovakia), No2660/03, п. 46, від 30 листопада 2010 року).
У зв'язку з цим Суд постановив, зокрема, що там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала неодноразових актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів (див., mutatis mutandis, рішення в справі «Ірина Смірнова проти Украі?ни», No1870/05, пп. 71 та 89, від 13 жовтня 2016 року). Якщо встановлено, що на конкретну особу націлені систематичні діі?, і за ними и?мовірно и?тимуть подальші випадки насильства, окрім реагування на конкретні випадки, органам влади може бути запропоновано вжити відповідних заходів загального характеру для боротьби з основною проблемою та запобігання жорстокому поводженню в маи?бутньому (див. рішення у справах «Дордевіч проти Хорватіі?» (Рorрevicм v. Croatia) No41526/10, пп. 92-93 та 147-49, ЄСПЛ, 2012 р.; та ОСОБА_9 ?, цитоване вище, там само).
Суд вважає, що дійсно між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникають постійні конфлікти на підставі особистої неприязні, але вони мають взаємний характер. В той же час, враховуючи вік ОСОБА_1 , суд вважає, що ОСОБА_2 мав можливість уникнути конфліктної ситуації, проте повидив себе агресивно щодо батька.
Суд, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважає, що дійсно є підстави для застосування обмежувального припису, проте даний припис повинний забезпечити дієвий, ефективний та невідкладний захист заявника, при дотриманні розумного балансу між захистом особи, яка постраждала від домашнього насильства, а також кривдником.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає зі своєю сім'єю за адресою АДРЕСА_1 , іншого житла він не має. Отже застосування такого обмежувального припису яку заборони перебування у місці реєстрації фактично позбавить житла ОСОБА_4 .
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте користуються різними частинами будинку.
Суд вважає, що в даному випадку необхідно застосувати тимчасове обмеження у вигляді заборони ОСОБА_2 наближання на відстань 50 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 12,81,82,263,265,350-1,350-6 ЦПК України,
1. Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.
2. Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).
3. Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_4 терміном на 6 (шість) місяців:
Заборонити ОСОБА_2 наближання на відстань 50 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію рішення суду направити до Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області для взяття кривдника на профілактичний облік та до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя