Справа № 686/915/19
Провадження № 22-ц/4820/1959/20
15 грудня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Купельського А.В. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Мазурок О.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області, ГУ ДКС України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.
Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає вказану ухвалу незаконною.
Зазначає, що наявне в матеріалах справи повідомлення від 13 жовтня 2020 року позивача про призначення справи на 6 листопада 2020 року на 11 год., сфальсифіковано. Як зазначає апелянт, 13 жовтня 2020 року він у приміщення Хмельницького міськрайонного суду не заходив, тому не міг знати, що 6 листопада 2020 року відбудеться судове засідання. Отже, про розгляд справи 6 листопада 2020 року його належним чином повідомлено не було.
Крім того, судом було порушено норми процесуального права щодо розгляду справи, оскільки не було враховано клопотання відповідача ГУ ДКС України у Хмельницькій області розглянути справу без його участі, яке надійшло до суду після проведення судового засідання.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУНП в Хмельницькій області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 листопада 2020 року - без змін.
Вважає, що Хмельницький міськрайонний суд вірно дослідив обставини та виніс законну і обґрунтовану ухвалу.
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснювалось.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, відзиву, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
До основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, віднесено: розумність строків розгляду справи судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 128 ЦПК України визначено порядок повідомлення учасників справи у судове засідання. Зокрема, суд викликає учасників справи у судове засідання, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», рішенні від 7 липня 1989 року, заява №11681/85, п. 35) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не з'явився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений ч. 4 ст. 74 ЦПК України (попередньої редакції) (ст. 128 чинного ЦПК України).
У разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, належним чином і в установленому порядку повідомленої про дату судового засідання, питання про можливість судового розгляду вирішується з урахуванням вимог ст. ст. 169 ЦПК України (попередньої редакції) (ст. 257 чинного ЦПК України).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що неявка позивача (заявника) або його представника, за відсутності заяви про розгляд справи без їх участі, унеможливлює вирішення спору по суті.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та відсутні перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що у січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до ГУНП в Хмельницькій області, ГУ ДКС України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, просив стягнути на його користь з державного бюджету України 500 000 грн. моральної шкоди, завданої посадовими особами органів державної влади (а. с. 2-31).
3 вересня 2020 року судове засідання у даній справі призначено на 7 жовтня 2020 року (а. с. 155), про що був повідомлений позивач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 167).
З довідки секретаря судового засідання вбачається, що в судове засідання, призначене на 7 жовтня 2020 року на 09 год. 20 хв., сторони не з'явились, розгляд справи відкладено на 6 листопада 2020 року на 11 год. 00 хв. (а. с. 170).
Згідно повідомлення від 13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повідомлений про явку в судове засідання 6 листопада 2020 року об 11 год. 00 хв. (а. с. 171).
Ухвалою місцевого суду від 6 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області, ГУ ДКС України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що в судові засідання, які відбулися 7 жовтня та 6 листопада 2020 року позивач, який повідомлений належним чином, не з'явився до суду, не повідомив про причину неявки та він нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.
Посилання апелянта, що наявне в матеріалах справи повідомлення від 13 жовтня 2020 року, позивача про призначення справи на 6 листопада 2020 року на 11 год., сфальсифіковано, і що про розгляд справи 6 листопада 2020 року його належним чином повідомлено не було, є необґрунтованим та є припущенням апелянта, що не підтверджується жодними доказами. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Крім того, апелянт надав разом з апеляційною скаргою копію витягу з журналу відвідувачів Хмельницького міськрайонного суду, вул. Героїв Майдану, 54, в якому зазначено, про його відвідування приміщення суду об 11 годині 04 хвилини 13 жовтня 2020 року (а. с. 186).
Твердження апелянта, що 13 жовтня 2020 року він у приміщення Хмельницького міськрайонного суду не заходив, тому не міг знати, що 6 листопада 2020 року відбудеться судове засідання, також не доводить підроблення підпису ОСОБА_1 на повідомленні від 13 жовтня 2020 року та не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Хмельницький апеляційний суд не бере до уваги та вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права щодо розгляду справи, оскільки не було враховано клопотання відповідача ГУ ДКС України у Хмельницькій області розглянути справу без його участі, яке надійшло до суду після проведення судового засідання.
Як встановлено судом, в судові засідання, які відбулися 7 жовтня та 6 листопада 2020 року позивач, який повідомлений належним чином, не з'явився до суду, не повідомив про причину неявки та він нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно залишив позов ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, внаслідок чого підстав для її скасування не вбачається.
Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2020 року.
Судді А.В. Купельський
Л.М. Грох
Т.О. Янчук