Справа № 686/7720/19
Провадження № 22-ц/4820/1739/20
07 грудня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Садік Н. Д.,
з участю: представника відповідача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/7720/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року (суддя Приступа Д. І., повне судове рішення складено 17 вересня 2020 року) у справі за позовом Хмельницької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
21 березня 2019 року Хмельницька міська рада, звертаючись у суд із вказаним позовом, зазначала, що відповідач з 2014 року є власником нежитлового приміщення площею 151,6 кв. м по АДРЕСА_1 . Рішенням сесії міської ради ОСОБА_3 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Проект землеустрою на затвердження до міської ради не надходив. З часу оформлення права власності на нежитлове приміщення відповідач не оформив право на земельну ділянку і користується нею без правовстановлюючих документів. Плату за користування земельною ділянкою не вносить. За результатами обстеження комісія установила, що на земельній ділянці знаходиться приміщення, вона не огороджена, має вільний доступ зі сторони АДРЕСА_2 . Земельна ділянка не сформована. Ліцензійна організація установила, що для обслуговування приміщення, власником якого є відповідач, використовується земельна ділянка площею 146 кв. м. У період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року Хмельницька міська рада недоотримала орендну плату за використання цієї земельної ділянки у розмірі 34934,88 грн.
Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_3 34934,88 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Хмельницької міської ради 34934,88 грн безпідставно збережених коштів.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_3 заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2019 року скасовано, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Хмельницької міської ради 34934,88 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 і 1921 грн судового збору.
ОСОБА_3 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення. Суд не взяв до уваги те, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 не сформована, їй не присвоєний кадастровий номер, а тому вона не може бути об'єктом цивільних прав. На цю земельну ділянку не розроблялась технічна документація та не затверджувалась нормативна грошова оцінка. Наданий позивачем витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не стосується окремої ділянки, а сформований із розрахунку середньої (базової) вартості 1 кв. м земель у м. Хмельницькому із цільовим призначенням для обслуговування нежитлового приміщення. Зазначений документ не може підтверджувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на якій розміщений належний йому об'єкт нерухомого майна. Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вона має розглядатися за правилами господарського судочинства. Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки був наданий йому як ФОП.
У відзиві представник Хмельницької міської ради просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача не визнала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що відповідач на підставі договору іпотеки від 25 лютого 2014 року є власником нежитлового приміщення загальною площею 151,6 кв. м по АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано у встановленому законом порядку.
Відповідно до рішення двадцять сьомої сесії Хмельницької міської ради № 24 від 23 грудня 2005 року ФОП ОСОБА_3 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлового приміщення.
Проект землеустрою на затвердження до міської ради не надходив.
На запит Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Головне управління ДФС у Хмельницькій області надало інформацію про те, що ОСОБА_3 зобов'язання по оплаті за земельну ділянку по АДРЕСА_1 не декларує, податок не сплачує.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 16 квітня 2018 року, проведеного головними спеціалістами відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходиться приміщення, земельна ділянка не огороджена, має вільний доступ зі сторони АДРЕСА_2 .
На підставі цих відомостей управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради нарахувало 34934,88 грн недоотриманого доходу від орендної плати за землю у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, який мав би сплатити відповідач у випадку виконання чинного законодавства України та укладення договору оренди землі.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що особа, яка використовує земельну ділянку без достатньої правової підстави, і за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частинами 1 і 2 статті 120 ЗК України у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, які кореспондуються із статтею 377 ЦК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
При застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин суд першої інстанції правильно відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України урахував висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц і від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.
За розрахунком позивача (а.с. 23) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року розмір орендної плати за користування ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 146 кв. м з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки землі за 1 кв. м складає 34934,88 грн (2016 рік - 12956,04 грн, 2017 рік і 2018 рік - по 10989,42 грн).
Нормативна грошова оцінка землі (земельна ділянка по АДРЕСА_1 ) підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 12).
Площа земельної ділянки під нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 146 кв. м визначена за результатами проведеної ФОП ОСОБА_4 інвентаризації земель під час здійснення землеустрою (а.с. 20).
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки і розміру коштів, які підлягають стягненню, оскільки позовні вимоги підтверджені наведеними вище документами і не спростовані відповідачем.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_3 не зазначив який розмір земельної ділянки використовується ним для обслуговування належного йому нежитлового приміщення та не надав доказів на спростування доводів позивача з огляду на те, що з часу виникнення права власності на нерухоме майно у нього виник обов'язок оформити право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомості. Однак цього обов'язку він не виконав та не вчинив будь-яких дій, спрямованих на оформлення права власності або права користування вказаною земельною ділянкою.
Отже, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для ОСОБА_3 як землекористувача спірною земельною ділянкою є оренда плата, яка останнім безпідставно не була сплачена на користь Хмельницької міської ради.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 не сформована та інформація про неї не внесена до Державного земельного кадастру як на підставу для відмови у позові, не заслуговує на увагу, оскільки відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави і за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею.
Підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, не було, так як представник ОСОБА_3 у засіданні апеляційного суду пояснив, що земельна ділянка не використовувалась відповідачем як підприємцем для здійснення господарської діяльності у період, за який позивач просить стягнути кошти, і не використовується тепер, хоча згідно з рішенням сесії міської ради № 24 від 23 грудня 2005 року дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки наданий ФОП ОСОБА_3 .
У постанові від 15 травня 2019 року у справі № 686/19389/17 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької діяльності, потрібно встановити факт ведення діяльності нею як фізичною особою-підприємцем на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Правовідносини сторін щодо користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , яка належить міській раді, виникли з відповідачем як фізичною особою. Тому справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Аргументи щодо законності та обґрунтованості судового рішення, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу, є слушними.
Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2020 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта