Ухвала
11 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 359/2568/18
провадження № 61-17140ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_4 , державний реєстратор Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочума Олеся Сергіївна, Публічне акціонерне товариство «Комерційний індустріальний банк», про визнання договорів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: визнати недійсним договір іпотеки до кредитного договору № 014/9408/74/49513, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 , посвідчений 27 листопада 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований в реєстрі за № 4557; скасувати рішення державного реєстратора Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочуми О. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 грудня 2017 року, індексний номер 38882187, на підставі якого ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений 22 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований в реєстрі за № 748.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2020 року позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки до кредитного договору № 014/9408/74/49513, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 , посвідчений 27 листопада 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований в реєстрі за № 4557. Скасовано рішення державного реєстратора Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочуми О. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 грудня 2017 року, індексний номер 38882187, на підставі якого ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , посвідчений 22 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П., зареєстрований в реєстрі за № 748.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року (повний текст якої складено 16 жовтня 2020 року) апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
16 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 228,80 грн, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306305655637, заявник отримала вказану ухвалу 03 грудня 2020 року.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником здані на пошту 04 грудня 2020 року. Вимоги ухвали заявником виконано.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 вказала, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1732цс15.
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
ОСОБА_1 заявила клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року, посилаючись на те, що у зв'язку з набранням оскаржуваною постановою апеляційного суду законної сили підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2018 року щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, якщо ОСОБА_6 будуть вчинені дії щодо відчуження квартири іншій особі, право власності на спірну квартиру буде зареєстровано на підставі іншого правочину, ніж оспорюваний договір купівлі-продажу, що унеможливить скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду та відновлення порушених майнових прав. Зупинення дії оскаржуваного судового рішення на час перегляду справи в касаційному порядку істотно не порушить права ОСОБА_6 , тому що у випадку залишення постанови апеляційного суду без змін, вона знову зможе вчиняти всі необхідні дії щодо спірного нерухомого майна.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для такого зупинення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Судове рішення про відмову в задоволенні позову не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин, які існували між сторонами на час пред'явлення позову. Скасування рішення місцевого суду та відмова в задоволенні позову апеляційним судом призводить до того, що правовідносини повертаються до стану, який існував між сторонами перед зверненням до суду. Заявивши клопотання про зупинення дії постанови апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, заявник фактично просить поновити дію рішення місцевого суду, однак метою вирішення питання про зупинення дії судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з дією судового рішення. Враховуючи наведене, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Що стосується заявленого в касаційній скарзі клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то відповідно до статей 403 та 404 ЦПК України таке питання вирішується при розгляді справи по суті в касаційному порядку, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року.
Витребувати з Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 359/2568/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_4 , державний реєстратор Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області Кочума Олеся Сергіївна, Публічне акціонерне товариство «Комерційний індустріальний банк», про визнання договорів недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 11 січня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
В. О. Кузнєцов