14 грудня 2020 року
Київ
справа №160/7132/19
адміністративне провадження №К/9901/32166/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року
у справі №160/7132/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №148-д від 22 липня 2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року скасовано та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
26 листопада до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №160/7132/19.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, посилаючись на те, що правовідносини у цій справі є проблемними, засадничими, раніше ґрунтовно не досліджуваними питаннями права, відповідь на які нададуть нового, уніфікованого розуміння та застосування права для сторін як по даній справі, так і для невизначеного кола суб'єктів правовідносин, оскільки законодавством не передбачено норм щодо переміщення робочого місця державного службовця до іншого населеного пункту у випадку, коли до сфери обслуговування державного органу належить декілька адміністративних територіальних одиниць без зміни спеціальності, кваліфікації, посади, посадових обов'язків, розміру заробітної плати, пільг, переваг соціально-побутового забезпечення, тобто, без змін умов трудового договору.
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове для особи, яка подає касаційну скаргу, тобто про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а» та «»в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім цього, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду в правовідносинах стосовно питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: чи є переведення та чи веде до зміни істотних умов державної служби, що потребує згоди працівника, переміщення робочого місця державного службовця до іншого населеного пункту у випадку, коли до сфери обслуговування державного органу належить декілька адміністративних територіальних одиниць.
За таких обставин скаржник, вважаючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, підставою касаційного оскарження, зазначає конкретні норми права щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження, що потребує перевірки судом касаційної інстанції.
Таким чином, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, що свідчить про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи свідчать про наявність підстав для касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої цієї статті, що потребує перевірки Верховним Судом під час касаційного розгляду справи в межах доводів касаційної скарги.
Також, у касаційній скарзі відповідачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання зазначено, що скаржник отримав копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції 17 серпня 2020 року, а касаційну скаргу було вперше направлено до Верховного Суду 04 вересня 2020 року.
Проте, ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику у зв'язку з не усуненням недоліків касаційної скарги, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду від 29 вересня 2020 року.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102931349780) копія ухвали Верховного Суду від 09 листопада 2020 року отримана скаржником 18 листопада 2020 року.
24 листопада 2020 року скаржником повторно направлено касаційну скаргу до Верховного Суду.
Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами.
Відповідно до вимог частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Керуючись статтями 12, 328, 329, 330,334 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, Суд-
1. Клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №160/7132/19.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/7132/19.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду