Справа № 560/1494/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
14 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
у провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року встановлено новий строк по виконанню рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/1494/19, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати в 30-денний строк з дня отримання цієї ухвали, безпосередньо до Хмельницького окружного адміністративного суду, звіт по виконанню рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, яке набрало законної сили 28 жовтня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області №968120133403 від 11 січня 2019 року, №968120133403 від 12 лютого 2019 року, №968120133403 від 22 квітня 2019 року, №968120133403 від 23 квітня 2019 року в частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 в розмірі 80 % та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплачувати довічно судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання в розмірі 88 % суддівської винагороди судді Полонського районного суду на підставі довідок виданих ТУ ДСА в Хмельницькій області №364 від 19 грудня 2018 року з 04 грудня 2018 року, №27 від 28 січня 2019 року з 1 січня 2019 року.
09 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19 виконано лише частково: здійснено нарахування ОСОБА_1 суми доплати до щомісячного грошового утримання лише за період з 28 жовтня 2019 року по 31 грудня 2019 року. Доплата за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, у сумі в сумі 44326,02 грн. за період з 04 грудня 2018 року по 27 жовтня 2019 року досі не виплачена відповідачем.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року суд задоволив заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 560/1494/19 та встановив судовий контроль по виконанню рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/1494/19, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати в 30-денний строк з дня отримання цієї ухвали, безпосередньо до Хмельницького окружного адміністративного суду, звіт по виконанню рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19.
20 жовтня 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов звіт про виконання судового рішення.
Встановлюючи новий строк для подання звіту, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року № 560/1494/19, яке набрало законної сили не виконано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Шаренок проти України" від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Як свідчать матеріали справи, 28 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо виплати заборгованості довічного грошового утримання нарахованого згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року.
Листом від 14 серпня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило заявника про те, що на виконання рішення суду за період з 04 грудня 2018 року по 27 жовтня 2019 року нараховано заборгованість в сумі 44326,02 грн., яку включено в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Відповідач також вказав на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративною суду від 22 липня 2020 року у справі № 640/5248/19 змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року: визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Таким чином, на переконання відповідача скасування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду створило правову невизначеність порядку здійснення виплат, зазначених у пункті 2 постанови Уряду № 649, яка може бути усунута шляхом прийняття відповідного нормативного акту.
Крім того, ГУ ПФУ в Хмельницькій області вказує на те, що згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень з порушеннями бюджетного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного відповідач вказав, що виплата заборгованості за рішенням суду за період з 04 грудня 2018 року по 27 жовтня 2019 року в сумі 44326,02 грн. буде здійснена при відповідному фінансуванні, що фактично вказує на те, що відповідач не виконав рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19.
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що здійснення перерахунку та нарахування пенсії є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суд зобов'язав Пенсійний орган не лише провести перерахунок, але й виплатити позивачеві повну суму перерахованої пенсії.
Так, механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначався Порядком 649.
Пунктами 1 та 2 цієї постанови було передбачене затвердження Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а також те, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Згідно з пунктом 3 безпосередньо Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Пунктом 4 Порядку визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Відповідно до пункту 5 Порядку для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (пункт 6 Порядку).
Пунктом 10 Порядку було передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінене, зокрема пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Отже, до 22 липня 2020 року Порядок №649 був чинний і боржник зобов'язаний був ним керуватись, тобто вчиняти певні активні дії з метою виконання рішення суду, зокрема: вести облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, подавати до Пенсійного фонду України документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника та інші документи і розрахунки згідно з Порядком, а комісія ПФУ повинна була розглянути ці документи та провести відповідну перевірку розрахунку.
Натомість відповідачем не доведено, що після 22 липня 2020 року будь-які дії з метою реалізації виплати позивачу належних сум були вчинені, крім здійснення розрахунку доплати довічного утримання та включення такої заборгованості до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що саме по собі не є беззаперечним доказом виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19, оскільки останнім, суд зобов'язував не лише здійснити перерахунок пенсій позивача, а й виплатити її, чого відповідачем на момент розгляду даного звіту здійснено не було.
Однак, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області дій, зокрема, направлення до Пенсійного фонду України звернення щодо виділення коштів на погашення заборгованості на виконання рішення суду, чи роз'яснення процедури здійснення таких виплат враховуючи скасування пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
Зважаючи на це, доводи відповідача щодо відсутності фінансових ресурсів не може вважатись обставиною, що виправдовує невиконання судового рішення.
Невиплата особі коштів з посиланням на їх відсутність без будь-яких належних доказів, які це підтверджують порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У справі "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. У справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Судова колегія вважає, що фактично ГУ ПФУ в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19 виконано лише частково: здійснено нарахування ОСОБА_1 суми заборгованості до щомісячного грошового утримання за період з 04 грудня 2018 року по 27 жовтня 2019 року в сумі 44326,02 грн.
Доплата за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19, в сумі 44326,02 грн. позивачу і досі не виплачена з посиланням на те, що скасування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду створило правову невизначеність порядку здійснення виплат, зазначених у пункті 2 постанови Уряду № 649, яка може бути усунута шляхом прийняття відповідного нормативного акту.
При цьому, відповідач вказує на те, що заборгованість за рішенням суду за період з 04 грудня 2018 року по 27 жовтня 2019 року в сумі 44326,02 грн. буде здійснена при відповідному фінансуванні, чим фактично визнає невиконання рішення суду на момент розгляду звіту.
На підставі викладеного, беручи до уваги невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19, яке набрало законної сили, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності встановити новий строк для подання звіту у 30-денний строк для суб'єкта владних повноважень на виконання судового рішення.
При цьому, вищевказаний строк надано відповідачу саме з метою належного та повного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №560/1494/19, а саме здійснення фактичної виплати ОСОБА_1 заборгованості в сумі 44326,02 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 14 грудня 2020 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.