Справа № 560/3934/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
14 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.05.2020 №220650001789 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи з 01.01.1983 по 11.05.1983, з 12.05.1983 по 12.04.1985, з 22.08.1992 по 07.06.2004, з 01.11.2003 по 07.06.2004 до пільгового стажу; зобов'язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 03.03.2020.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.08.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням ГУ ПФУ у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Рішенням від 12.05.2020 №220650001789 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на підземних роботах.
Листом від 01.06.2020 №2200-0301-8/22325 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про прийняте рішення. Зазначило, що період роботи з 01.01.1983 по 11.05.1983 не зарахований до пільгового стажу, оскільки позивач працював зварщиком-слюсарем. Період з 12.05.1983 по 12.04.1985 не зарахований до пільгового стажу, оскільки позивач проходив військову службу. Період роботи з 22.08.1992 по 07.06.2004 не зарахований до пільгового стажу, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць. Період роботи з 01.11.2003 по 07.06.2004 не зарахований до пільгового стажу, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що робота, яку виконував позивач протягом періодів, зазначених у трудовій книжці, дає йому право на пільгову пенсію, позивач досягнув пенсійного віку 55 років, загальний стаж роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботі, передбаченій списком №2, а тому позивач має пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 03.03.2020.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Частиною 1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 зі змінами та доповненнями передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.2 ч. ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків.
Також, відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Розділом XXXII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, передбачалися газозварювальники та їх підручні, електрозварники та їх підручні.
Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року, передбачалася посада «електрозварник».
Постановою Кабінету Міністрів №162 від 11 березня 1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені електрозварники та газозварники.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів в України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1,2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Тому необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач у 1983 році, у період з 1985 року по 2004 рік працював зварщиком. Вказані записи в трудовій книжці не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень.
Щодо посилання відповідача на відсутність уточнюючих довідок та атестації робочих місць, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а висловила правову позицію, у відповідності до якої непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Доводи апелянта про те, що період з 01.01.1983 по 11.05.1983 не підлягає зарахуванню, оскільки позивач працював зварником-слюсарем, що не передбачено Списком №2, колегія суддів відхиляє, оскільки однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до списків, що діяли в період такої роботи. Вимоги щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Враховуючи те, що з ухваленням постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», яка врегулювала відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці, а також на підставі змін, внесених наказом Держстандарту України від 15.04.2002 № 230 додатка «В» Класифікатора професій ДК 003 - 95, затвердженого наказом Держстандарту України від 27.07.95 №257, періоди роботи працівників за похідними професіями, в тому числі утвореними за допомогою похідного слова, можуть зараховуватись до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Тобто професія "зварник-слюсар" відповідає професії електрозварник, газозварник і робота за цією професією надає право на пільги і компенсації.
Разом з тим, робота позивача на посаді зварщика та нарахування заробітної плати у спірні періоди підтверджується архівною довідкою від 18.02.2020 №359, виданою Комунальною установою Дунаєвецької районної ради «Трудовий архів».
Крім цього, позивач у період з 15.05.1983 по 12.04.1985 проходив строкову військову службу, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 .
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Абзацом другим частини першої статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа (……) працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Статтею 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" встановлено, що час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що в період з 12 травня 1983 року по 12 квітня 1985 року позивач проходив військову службу у Радянській армії, до якої був призваний з роботи зварщика-слюсаря.
Отже, період проходження позивачем строкової військової служби за зазначений період також підлягає включенню до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За вказаних обставинах, погоджується із висновком суду першої інстанції ,що періоди роботи позивача з 01.01.1983 по 11.05.1983, з 12.05.1983 по 12.04.1985, з 22.08.1992 по 07.06.2004, з 01.11.2003 по 07.06.2004 мають бути зараховані до пільгового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Як правильно було встановлено судом першої інстанції, 15.02.2020 позивач досягнув пенсійного віку 55 років. Відповідно до матеріалів пенсійної справи має загальний стаж роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботі, передбаченій списком №2.
При цьому, маючи загальний страховий стаж не менше 30 років, а також досягнення позивачем 55 років, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.05.2020 №220650001789 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 таку пенсію підлягають задоволенню.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.