11 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4977/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Боженко Н.В.) по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та скасування припису, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень, просив: визнати дії відповідача щодо складання припису незаконними та скасувати складений відповідачем припис.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.04.2019 отримав припис головного спеціаліста управління торгівлі та контролю за розміщенням фасадних конструкцій Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради № 00029 про усунення порушень у сфері благоустрою та реклами м. Дніпра, шляхом очищення поверхні фасаду будівлі від самовільно розміщеної рекламної конструкції «Ізумруд» в термін до 10.05.2019 року. Зазначений припис вважає протиправним, оскільки розміщена табличка (вивіска) має інформаційний характер щодо розміщення назви, виду діяльності «ювелірний магазин» і графічного логотипу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вважає помилковою позицію відповідача, що така інформація є рекламою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради № 00029 від 26.04.2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що припис від 26.04.2019 року № 00029 є протиправним, оскільки вивіска розташована на декоративному елементі фасаду будівлі та не закликає громадян на придбання товарів та послуг саме у позивача, розмір вивіски не перевищують 2 кв.м., вивіски носять інформаційний характер, що в даному приміщенні знаходиться «Ізумруд», при цьому вивіска розміщена на зовнішній поверхні будинку не вище першого поверху, біля входу в таке приміщення.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Відповідачем, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача щодо доведеності порушення позивачем пункту 19.2.1 Правил благоустрою и. Дніпро та правомірність винесення припису про усунення порушень у сфері благоустрою та реклами шляхом очищення поверхні фасаду будівлі від самовільно розміщеної рекламної продукції « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Також судом не враховано, що знак для товарів і послуг «Ізумруд» не належить позивачу, оскільки дія свідоцтва припинена, а тому конструкція «Ізумруд» не може вважатися вивіскою.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26 квітня 2019 року головним спеціалістом управління торгівлі та контролю за розміщенням фасадних конструкцій Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради за результатами здійснення заходів контролю за додержанням законодавства у сфері благоустрою та реклами за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 67 складено припис № 00029, у зв'язку із порушенням вимог пп. 19.2.1 Правил благоустрою міста Дніпра.
Відповідно до вимог припису позивачу запропоновано було усунути виявлені порушення у 5 денний строк, шляхом очищення поверхні фасаду будівлі від самовільно розміщеної рекламної конструкції «Ізумруд», та попереджено, що вимоги припису є обов'язковими для виконання, ігнорування цього припису тягне за собою адміністративну відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 03.07.1996, який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, відповідно до статті 1 якого реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Положеннями частини 6 статті 9 Закону України «Про рекламу», встановлено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Таким чином, законом чітко передбачено, що не можуть вважатися рекламою знаки для товарів і послуг, які розміщені на зовнішньому фасаді приміщення.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про рекламу», розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 19.2.1 Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2013 № 44/43, розташування засобів зовнішньої реклами на території міста здійснюється на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, наданих у порядку, встановленою міською радою.
Відповідно пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2003 року № 2067: спеціальні конструкції тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами; вивіска чи табличка елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.
Таким чином, інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб'єктом, не є рекламою у розумінні частини 7 статті 8 та частини 6 статті 9 Закону України «Про рекламу», оскільки підпадає під визначення «вивіска» чи «табличка».
Розміщені на конструкціях позивача словосполучення «Ювелірний магазин» та «Ізумруд» не містять індивідуалізації, не містять закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається підприємством, а тому не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
Доводи відповідача, що знак для товарів і послуг «Ізумруд» не належить позивачу, оскільки дія свідоцтва припинена, не свідчать про те, що ця вивіска є зовнішньою рекламою, оскільки інформація на вивісці не призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів до конкретного товару. При цьому, як слідує із змісту припису відповідачем вимагалося усунення порушення шляхом очищення поверхні фасаду будівлі від самовільно розміщеної саме рекламної конструкції.
Таким чином, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що така вивіска не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами, відповідно, припис Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 26.04.2019 № 00029 є протиправним.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров