10 грудня 2020 р.Справа № 520/2523/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Олійник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Бідонько А.В., м. Харків) від 01.07.2020 року (повний текст рішення складено 08.07.2020 р.) по справі №520/2523/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконною та скасувати вимогу від 10 лютого 2020 року № Ф- 12413-17 Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 29293,44 гривні до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо неприведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
- зобов'язати Головне управління ДПС України у Харківській області відкоригувати загальну суму заборгованості за платежем єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), шляхом її зменшення на суму заборгованості у розмірі 29293,44 гривні (двадцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто три гривні 44 копійки) та внести відповідні зміни про це до інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в тому числі інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області припинити нарахування ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та внести відповідні зміни в інформаційну систему органів доходів і зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкову вимогу від 10 лютого 2020 року № Ф- 12413-17 Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 29293,44 гривні, вважає протиправною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, оскільки податковий орган нараховує суму податку, яка вже визначалась у вже скасованих у порядку досудового оскарження податкових вимогах. В обґрунтування своїх доводів також зазначає, що до 01 липня 2004 року Позивач був зареєстрований як фізична особа підприємець та припинив свою діяльність у спосіб передбачений законодавством, у зв'язку з чим був знятий з відповідного обліку, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який був створений 01.07.2004 р., дані про Позивача, як фізичної особи- підприємця або реєстрації його припинення, відсутні. Отже, зазначає, що він не є страхувальником у розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та не має обов'язку щодо сплати єдиного соціального внеску, а отже, вимога про сплату боргу прийнята стосовно ОСОБА_1 необґрунтовано та безпідставно.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області № Ф- 1188-57 від 10 лютого 2020 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 29293,44 гривні .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок) гривень 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704).
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилаючись на законність формування та надіслання оскаржуваної вимоги. Зазначає, що позивачу як фізичній особі-підприємцю у період з 2017 року по 4 квартал 2019 року включно виникла заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у загальному розмірі 29293,44 грн.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 10.02.2020 року Головним управлінням ДПС у Харківській області винесена податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1188-57 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29293,44 гривень (далі - Вимога від 10 лютого 2020 року № Ф-1188-57) (а.с. 13).
Не погоджуючись із прийнятою податковою вимогою № Ф-1188-57 від 10.02.2020 року, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої виходив з того, що оскаржувана вимога від 10 лютого 2020 року № Ф- 12413-17 Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 29293,44 гривні до ОСОБА_1 винесена необґрунтовано та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України № 2464-VІ, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 3 Закону України № 2464-VІ визначає, що збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
На підставі вищезазначених норм колегія судів робить висновок, що платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є лише зареєстровані у передбаченому законодавством порядку фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. № 1162 затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01.01.2016 р., надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).
Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).
Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 р. № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в подальшому Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).
Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).
На підставі вищезазначених норм колегія судів робить висновок, що взяття на облік фізичних осіб - підприємців як платників єдиного внеску здійснюється у тому випадку, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі.
Суд апеляційної інстанції вказує на те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем та перебуває в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що передбачено вимогами Закону України № 755-IV.
Крім того, як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що податковим органом відносно ОСОБА_1 виносились вимоги про сплату єдиного соціального внеску, які ним оскаржувались в адміністративному порядку, а саме: вимогу від 05 лютого 2019 року № Ф-1188- 57 у розмірі 18276,72 гривень, вимогу від 17 травня 2019 року № Ф-1188-57 у розмірі 21030,90 гривень, вимогу від 04 листопада 2019 року № Ф-1188-57 у розмірі 26539,26 гривень (а.с. 15, 20, 29).
Зазначені вимоги були сформовані під одним порядковим номером Ф-1188-57, у яких літера «Ф» вказує, що вимога до фізичної особи - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , та один порядковий номер 1188-57 вказує на взаємопов'язаність цих вимог про сплату ЄСВ ( п. 4 розділу VI Інструкції №449) і підтверджує, що загальна сума нарахованого позивачу єдиного внеску у розмірі 29293,44 гривень за оскаржуваною по зазначеній справі вимогою від 10 лютого 2020 року № Ф- 1188-57 включає суму нарахування по єдиному внеску за усіма переліченими вище вимогами разом наростаючим підсумком.
Позивач тричі звертався зі скаргами на вищезазначені вимоги до податкового органу вищого рівня - Держаної фіскальної служби України (а.с. 16-17; 21-25; 30-34)
Під час розгляду ДФС України скарг позивача, органом доходів і зборів вищого рівня бралося до уваги, що згідно інформаційної системи органу доходів і зборів рахується заборгованість за ОСОБА_1 і що саме на підставі цих даних ГУ ДФС у Харківській області були сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Разом з цим, ДФС у своїх рішеннях за результатами розгляду скарг ОСОБА_1 визнавало, що оскаржувані вимоги сформовані з порушенням абз. З ч. 1 ст. 4, п.п. 1, 4, 5 та 5 1 ч- 1 ст. 4, абз. 2 ч. 4 ст. 5 Закону № 2464, в зв'язку з тим, що позивач не зареєстрований як фізична особа - підприємець згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, таким чином, вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Харківській області підлягали скасуванню (а.с. 18-19; 26-28; 35-37).
Крім того, ДФС України у своїх рішеннях тричі зобов'язувало ГУ ДФС у Харківській області, привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку ОСОБА_1 , з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства (рішення ДФС України від 15.04.209 року № 17863/6/99-99-11-05-02-25; від 07.08.209 року № 3798/6/99-99-11-05-02-25; рішення ДПС України від 18.12.209 року № 13475/6/99-00-08-06-01).
Тобто, зазначеними рішеннями ДФС України зобов'язувало відповідача виключити визначену вказаною податковою вимогою суми податкового боргу у розмірі : 18276,72 грн. згідно вимоги № Ф-1188-57від 05.02.2019 р.; 21030,90 грн., згідно вимоги № Ф-1188-57 від 17.05.2019 року та 26539,26 грн., згідно вимоги № Ф-1188-57 від 04.11.2019 року.
Колегія судів зазначає, що станом на час прийняття оскаржуваної вимоги ОСОБА_1 не є особою, яка зареєстрована як фізична особа - підприємець, а тому, в розумінні вимог чинного законодавства, у нього відсутній обов'язок сплати податку як платника єдиного внеску, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, судовим розглядом не встановлено та відповідачем не надано доказів на підтвердження фактичного ведення позивачем підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності у період, за який нараховано внесок від здійснення підприємницької діяльності.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
За приписами частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (надалі - Інструкція №449), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
За змістом пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Абзацом першим пункту 4 розділу VI Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Перевірки стосовно підприємницької діяльності позивача за період нарахування єдиного внеску не проводились.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач самостійно визначив зобов'язання позивачу зі сплати єдиного внеску за 2017 рік, 2019 рік шляхом проведення розрахунків на підставі абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI, тобто у розмірі мінімального страхового внеску.
Виходячи з приписів ст. 9 Закону №2464-VI відповідач мав право нарахувати внесок та сформувати вимогу про його сплату, на підставі: акта перевірки; звітності, що подається платником до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до закону нараховується внесок. Проте, позивач не подавав звітність, відповідач чи інший державний орган не проводив перевірку стосовно позивача, не витребовувались у позивача та не надавались відповідачеві бухгалтерські та інші документи.
Відомості з інтегрованої картки платника внеску не входять до переліку "інших документів", оскільки не підтверджують суми виплат (доходу). Такі відомості є підставою для призначення перевірки, під час проведення якої у платника внеску виникає право надати пояснення, що становить мінімальний стандарт права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Колегія суддів зазначає, що позивач станом на дату винесення спірної вимоги звітність не подавав, відповідач чи інший державний орган перевірку стосовно позивача, як суб'єкта підприємницької діяльності не проводив, будь-який акт перевірки не складався, не витребовувались в позивача та не надавались відповідачеві бухгалтерські та інші документи.
При цьому, суд зазначає, що згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, тобто з кожного з визначених Інструкцією джерел окремо.
Структура даної норми, з огляду на вживання у ній законодавцем сполучника "та", свідчить про те, що підставою для формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) може бути або акт документальної перевірки та облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, або звіт платника про нарахування єдиного внеску та облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів. Тобто, облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів не є самостійною підставою для формування вимоги про сплату боргу (недоїмки), оскільки така система призначена виключно для відображення відомостей, одержаних безпосередньо від платника або за результатами проведеної перевірки і є допоміжним джерелом при нарахуванні єдиного внеску.
Така позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №520/3939/19, яка підлягає врахуванню у даній справі згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що у відповідача відсутні нормативні підстави для нарахування позивача єдиного внеску за період за 2017-2019 роки, оскільки станом на час прийняття оскаржуваної вимоги ОСОБА_1 не є особою, яка зареєстрована як фізична особа - підприємець, а тому, в розумінні вимог чинного законодавства, у нього відсутній обов'язок сплати податку як платника єдиного внеску.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваної вимоги на суму недоїмки, яка в ній зазначена.
Таким чином, вимога ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 р. №Ф-12413-17 є протиправною та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
З урахуванням вищезазначеного, доводи відповідача про правомірність вимоги ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 1
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
.02.2020 р. №Ф-
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
є помилковими.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року по справі № 520/2523/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 15.12.2020 року