10 грудня 2020 р.Справа № 520/4222/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Бартош Н.С. , Бершова Г.Є. ,
за участю секретаря судового засідання - Олійник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Сагайдак В.В., м. Харків) від 18.08.2020 року (повний текст рішення складено 18.08.2020 р.) по справі №520/4222/2020 за позовом Фермерського господарства "Альянс" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Фермерське господарство "Альянс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 27.02.2020 р. №1469325/31374476;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 27.11.2019 р., подану Фермерське господарство "Альянс" за датою подання до реєстру.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної є протиправним, а рішення є неправомірним, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства. У зв'язку із чим просив позов задовольнити.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних від 27.02.2020 р. №1469325/31374476 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 27.11.2019 року.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 27.11.2019 р., подану Фермерським господарством "Альянс" датою її фактичного подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Фермерського господарства "Альянс" (вул. Молодіжна, буд. 1 А,с. Роздольне, Зміївський район, Харківська область,63450, код ЄДРПОУ 31374476) суму сплаченого судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Фермерського господарства "Альянс" (вул. Молодіжна, буд. 1 А,с. Роздольне, Зміївський район, Харківська область,63450, код ЄДРПОУ 31374476) суму сплаченого судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
До початку судового розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у випадку здійснення розгляду справи, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що не можливо забезпечити присутність у судовому засіданні представника з причини відрядження до міста Київ для захисту прав та інтересів іншого клієнта.
Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, відмовлено.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Учасниками справи доказів в обґрунтування заявленого клопотання до суду не надано.
При цьому, клопотання від імені представника позивача з підстав, що вона буде зайнята по іншій справі у Харківському апеляційному судді, не є підставою для відкладення, оскільки позивач мав право особисто прибути в судове засідання або направити іншого свого представника.
Колегія суддів зауважує, що явка позивача в судове засідання судом обов'язковою не визнавалася, учасники справи не позбавлені права подати додатково письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів правомірності своїх дій, які не були раніше подані до суду, якщо б вважало це за необхідне.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що згідно договору поставки №27/11 від 27.11.2019 року, який укладено між позивачем (постачальник) та ТОВ «Украгропротект» (покупець) (надалі - договір), постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2019 р. (кукурудзу 3 класу), загальною вартістю товару з ПДВ 3379196,16 грн. (з них ПДВ - 563199,36 грн.). (а.с.67)
Про реальність господарської операції між позивачем та контрагентом свідчать наступні документи:
1). підписаний тристоронній акт приймання-передачі №ВМ190000027від 27.11.2019 року щодо отримання на збереження ТОВ «Власівський Мірошник» кукурудзи 3 класу для ТОВ «Украгропротект»; (а.с.69)
2). договір складського зберігання №24 від 22.11.2019 р., укладений між ТОВ «Власівський мірошник» (зерновий склад) та ФГ «Альянс» (поклажодавець), предметом якого є кукурудза кількістю 2000 тон; (а.с.70-74)
3). договір поставки засобів захисту рослин №09/8 від 30.11.2018 року, укладений між ТОВ «Украгропротект» та ФГ «Альянс», специфікації до нього №1 від 30.11.2018, №5 від 28.12.2018, №6 від 28.12.2018 року,№7 від 28.12.2018 р.; (а.с.87-98)
На підтвердження виконання умов договору позивачем надані:
- видаткові накладні №1309 від 18.03.2019 року, №5647 від 29.05.2019 року за договором №09/8 від 30.11.2018 р. (а.с.99, 100)
- товаро-транспортні накладні №РТ 1309 від 18.03.2019 року, №РТ5647 від 29.05.2019 року, №РТ3757 від 25.04.2019, що підтверджують придбання та транспортування ФГ «АЛЬЯНС» насіння кукурудзи у ТОВ «Украгропротект» (а.с.101-103).
4). договір поставки №2501/2019-м від 25.01.2019 року, укладений між ТОВ «Украгроресурс» (постачальник) та ФГ «Альянс» (покупець), специфікації до нього №1, №2, №3 від 25.01.2019 р. про постачання мінеральних добрив; (а.с.105-111)
На підтвердження виконання умов договору позивачем надані:
- видаткові накладні №670 від 24.04.2019, №1312 від 22.08.2019 року, відповідно договору №2501/2019-м від 25.01.2019 р. (а.с.112-113)
- товаро-транспортні накладні №Р1312/3, №Р1312/1,№Р1312/2 від 22.08.2019 року, накладна залізничного транспорту від 16.04.2019 р., що підтверджують придбання ФГ «АЛЬЯНС» добрива у ТОВ «Украгроресурс»;(а.с.114-120)
5). договір №2195 постачання нафтопродуктів від 09.09.2019 року, укладений між ТОВ «Мозир Україна» (постачальник) та ФГ «Альянс» (покупець) (а.с.121-125)
6). договір купівлі-продажу №65 від 27.11.2017 року, укладений між ТОВ «ОвісТрейд» (продавець) та ФГ «Альянс» (покупець), предметом якого є нафтопродукти, масла (мастила) та автохімія (а.с.126-130)
На підтвердження виконання умов договору позивачем надані: видаткова накладна №5761 від 14.08.2019 року та товаро-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів №2465 від 18.04.2019 р., що підтверджують придбання ФГ «Альянс» дизельного палива у ТОВ «ОвісТрейд», видаткова накладна №2943 від 03.04.2019 року, №14784 від 11.11.2019 р., що підтверджують придбання ФГ «Альянс» запасних частин у ТОВ «АГРІСТАР» (а.с.131-137)
7). Також позивачем було укладено договори оренди транспортних засобів від 27.12.2018 №2570 та від 22.11.2019 року №2553, договір №8069-Піс від 01.04.2019 р. на технічне обслуговування та ремонт сільськогосподарських машин, що підтверджують користування ФГ «АЛЬЯНС» транспортними засобами, якими здійснюється поставка. (а.с.138-147)
Оплата за товар (кукурудзи 3 класу в кількості 960 тонн на суму 3 379 196,16 гривень, в тому числі ПДВ - 563 199,36 гривень) за договором поставки №27/11 від 27.11.2019 року, ФГ «АЛЬЯНС» здійснювалася ТОВ «УКРАГРОПРОТЕКТ» шляхом зарахування зустрічних вимог - зобов'язання за договором поставки №27/11 від 27.11.2019 на суму 3 379 196,16 грн. припинилися шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями за договором поставки №09/8 від 30.11.2018 року на суму 3 379 196,16 грн.
У зв'язку з чим, позивачем 27.11.2019 року на отримувача ТОВ «Украгропротект» (як платника ПДВ) була виписана податкова накладна №18 на загальну суму 3379196,16 грн., в т.ч. ПДВ 563199,36 грн. (а.с.21)
Вказана податкова накладна направлена для реєстрації в ЄРПН. Згідно квитанції від 13.02.2020 року №9334326256 реєстрацію податкової накладної зупинено за наступною мотивацією: «Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK від 27.11.2019 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=7:0260%, "Р'-7606988.62. Додатково повідомляємо - Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису).». (а.с.22)
Згідно рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.02.2020 року за №1469325/31374476, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 27.11.2019 р. з таких підстав: ненадання платником податків копій документів, а саме первинних документів, документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити) та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. (а.с.24)
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Фермерське господарство "Альянс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що на час складання позивачем спірних податкових накладних та прийняття контролюючим органом рішення про зупинення їх реєстрації, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117).
Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.
Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
У спірний період Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС України від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01.
Зі змісту долучених до матеріалів справи копій квитанцій судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність переліченої вище податкової накладної, складеної позивачем критеріям ризиковості платника податку, визначених п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".
Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу, слід зазначити, що пунктом 1 листа ДФС від 07 серпня 2019 року № 1962/99-99-29-01-01 "Критерії ризиковості платника податку" визначені критерії ризиковості платника податків, а саме:
1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби України (далі - ДФС);
1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;
1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;
1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;
1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.
Таким чином, п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено перелік обставин, за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податку.
Однак, надіслані позивачу квитанції містять лише загальні посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податку без деталізації критерію, якому відповідає платник податків.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати, а лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
До того ж, суд звертає увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.
Слід також врахувати, що акти, які затверджують критерії ризиковості платників податку та здійснення операцій мають на меті закріплення норм права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси платників податків, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.
Подібні правові висновки щодо правозастосування у даній категорії спорів викладено у численних постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, постанові від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, постанові від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18.
Згідно із пунктом 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року за № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
В ході розгляду справи встановлено, що після зупинення реєстрації ПН/РК позивачем були подані документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Такими документами, в силу п.14 Порядку №117 є договори з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; інші документи, наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
При цьому, судом встановлено, що подані позивачем для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Крім того, колегія суддів враховує, що у якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних у ЄРПН зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято такі посилання контролюючого органу з огляду на те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили конкретизованих відомостей ані про критерій ризиковості платника податків, ані щодо пропозиції надати конкретні документи, які б були достатніми для реєстрації податкових накладних.
Разом з цим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність спірних рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.
Відповідно до абзацу третього пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Так само, пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДФС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН датою їх подання.
При цьому, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тож, застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДФС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України.
Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16.
Разом з тим, у рішенні від 30.01.2003 N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Крім того, у рішенні від 10.04.2008 у справі "Вассерман проти Росії" Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.
Згідно з п. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обов'язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями п. 2 ч. 2 КАС України, який покладено відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, останній не виконав.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року по справі № 520/4222/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді Н.С. Бартош Г.Є. Бершов
Повний текст постанови складено 15.12.2020 року