14 грудня 2020 р. Справа № 440/2077/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, її скасування та зобов'язання вчинити дії, -
17.04.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким фактично просить визнати протиправною відмову відповідача Міністерства оборони України (далі - МО України) у розгляді його заяви від 17.02.2020 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та зобов'язати відповідача розглянути означену заяву.
Позивач зазначає, що 01.07.2014 року йому встановлена П група інвалідності, причина інвалідності - поранення (контузії), захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при переобуваннях в країнах, де велись бойові дії. Позивач вважає, що відповідно до п. «б» ст. 16-2 Закону України 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII в редакції, що бала чинною на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі - Порядок № 975 в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , відповідач висловив свою думку з приводу наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги.
У відзиві на адміністративний позов не визначено правових підстав за яких Департамент фінансів МО України не передав на розгляд комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум заяву позивача від 17.02.2020 року (разом з висновком Полтавського обласного військового комісара щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу та доданими позивачем до своєї заяви документами).
Вважаючи вимоги адміністративного позову безпідставними, у поясненнях Полтавський обласний військкомат (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) погодився з відмовою МО України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Судовим рішенням визнана протиправною бездіяльність МО України щодо розгляду поданих позивачем та направлених Полтавським ОВК документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Відповідач зобов'язаний розглянути по суті заяву позивача від 17.02.2020 року.
В задоволені решти вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що законодавець поклав на відповідача обов'язок за результатами розгляду документів про призначення одноразової грошової допомоги прийняти одне з трьох можливих рішень: 1) про призначення одноразової грошової допомоги, 2) про відмову в її призначенні, 3) про повернення документів на доопрацювання.
Відтак, можливість повернення розпорядником бюджетних коштів документів про призначення одноразової грошової допомоги без реалізації не передбачена Порядком № 975. Натомість відповідач, ухиляючись від прийняття жодного із зазначених рішень, повернув документи відправнику без реалізації, що не відповідає вимогам Порядку № 975.
Також, суд зазначив, що супровідний лист Міністерства оборони України від 12.03.2020 року № 248/324/oгд, яким документи позивача повернуто на адресу Полтавського ОВК без реалізації, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі МО України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині, якою задоволені вимоги ОСОБА_1 та прийняти нове судове рішення про відмову в їх задоволені.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про подання позивачем до МО України оновленого пакету документів, оскільки вони відрізняються один від одного лише нотаріально посвідченими заявами начебто свідків отримання ОСОБА_1 поранення (контузії). Водночас, показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Судом встановлено, що позивач у період часу з 13.05.1987 року по 19.04.1989 року проходив строкову військову службу у лавах Радянської армії. Згідно з протоколом № 1552 від 10.06.2014 року ЦВЛК поранення (контузія) та захворювання, що маються у ОСОБА_1 , так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при переобуваннях в країнах, де велись бойові дії. Рішенням МСЕК з 01.07.2014 року ОСОБА_1 встановлена П група інвалідності, причина інвалідності - поранення, контузія, захворювання, що маються у ОСОБА_1 , так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при переобуваннях в країнах, де велись бойові дії.
Рішенням комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.11.2018 року № 111 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з неподанням ним документа, що свідчить про причини та обставини поранення.
Означене рішення позивачем ОСОБА_1 оскаржено в судовому порядку і рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року по справі № 440/2920/19, що набрало законної сили 15.11.2019 року, в задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
14.08.2014 року наказом № 530, зареєстрованим в Мінюсті України 20.10.2014 року за № 1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530 в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 4.8 Положення № 530 висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.
Якщо документи, необхідні для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, відсутні, уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, надають заявникам допомогу в їх розшуку.
Означені Положення № 530 кореспондуються з п. 13 Порядку № 795 про те, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Пунктом 4.9 Положення 530 встановлено, що заява та документи, що до неї додаються, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, подані з порушенням вимог Порядку виплати допомоги, розглядаються уповноваженим органом (військовою частиною, військовим навчальним закладом, військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу, установою, організацією та військовим комісаріатом (ТЦКСП)), що здійснює оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
17.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, до якої позивачем був наданий той же самий пакет документів, що і при подачі першої заяви, за винятком: заяви ОСОБА_2 , заяви ОСОБА_3 , підписи яких на заявах засвідчені нотаріально, а також засвідчених копій військових квитків означених громадян.
ІНФОРМАЦІЯ_4 військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначивши по те, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та встановивши, що заява та документи, подані ОСОБА_1 відповідають вимогам п. 11 Порядку № 975, скерував заяву позивача разом з поданими документами до Департаменту фінансів МО України.
Пунктом 7 Положення про Департаменту фінансів МО України, затвердженого наказом МО України № 242 від 17.05.2019 року, передбачено, що Департамент перевіряє в межах повноважень документи, які надійшли для розгляду Міноборони питання про призначення (відмову в призначені) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та разом з визначеними структурними підрозділами Міноборони здійснює погодження проекту рішення відповідної комісії.
Згідно із п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Абзацом другим п. 13 Порядку № 975 визначено, що розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Листом від 12.03.2020 року № 248/324огд заступника директора Департаменту фінансів МО України Галімським С. військовому комісару Полтавського ОВК повернуті «без реалізації» документи ОСОБА_1 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про необхідність обрання такого способу захисту порушеного права ОСОБА_1 як визнання протиправною бездіяльність МО України щодо розгляду поданих позивачем документів, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги та надані до апеляційної докази не підтверджують право Департаменту фінансів МО України виконувати функції розпорядника бюджетних коштів в розумінні абзацу 2 п. 13 Порядку № 975, тобто приймати рішення про повернення документів позивача ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача ОСОБА_1 від 17.02.2020 року про призначення одноразової грошової допомоги.
Право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту його прав, регламентовано ч. 2 ст. 9 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги позивача означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц