14 грудня 2020 р. Справа № 440/3847/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії , -
21.07.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - ліквідаційна комісія Управління МВСУ в Полтавській області) щодо неналежного розгляду його заяви від 19.06.2020 року з урахуванням фактів, викладених у висновку експерта № 536;
- визнати протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у його заяві від 19.06.2020 року з урахуванням фактів, викладених у висновку експерта № 536;
- зобов'язати ліквідаційну комісію Управління МВСУ в Полтавській області повторно розглянути його заяву від 19.06.2020 року з урахуванням фактів, викладених у висновку експерта № 536;
- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області щодо не проведення розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року з ним - оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області з урахуванням обставин, зазначених в заяві від 19.06.2020 року та висновку експерта № 536;
- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області щодо не складання актів за формою "Н-5" та "Н-1" по факту нещасного випадку, який стався 18.02.2015 року з ним - оперуповноваженим сектору карного розшуку Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області з відображенням нещасного випадку у період проходження служби при виконанні службових обов'язків в зоні проведення АТО по його заяві від 19.06.2020 року з урахуванням фактів, викладених у висновку експерта № 536;
- зобов'язати ліквідаційну комісію Управління МВСУ в Полтавській області скласти акти за формою "Н-5" та "Н-1" по факту отримання ним поранення при виконанні службових обов'язків 18.02.2015 року під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в с. Логіново Донецької області внаслідок збройної агресії Російської федерації проти України, з урахуванням фактів, викладених у висновку експерта № 536.
Також, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про йог виконання та прийняти рішення з урахування наданої ним практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів, наданої практики Європейського суду людини та захистити його порушені права на Національному рівні.
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що його звернення від 19.06.2020 року про проведення розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з ним 18.02.2015 року та складання актів за формою «Н-5*» та «Н-1*» відповідачем не розглянуто по суті, питання викладені в ньому не вирішені та проігноровані, що є прямим порушенням вимог Конституції України та Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР).
Заперечуючи проти вимог ОСОБА_1 , у відзиві на адміністративний позов ліквідаційна комісія Управління МВСУ в Полтавській області вказує, що відповідь на заяву позивача від 18.06.2020 року надана листом від 15.07.2020 року № К-2997л.к. 17.07.2020 року, в якій повідомлено, що як на сьогоднішній день так і на момент розгляду звернень позивача, акти розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 18.02.2015 року під час перебування в зоні АТО - є чинними, а повторне його проведення буде можливим у разі набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року по справі № 440/2763/19.
Також, відповідач зазначив, що під час повторного розслідування нещасного випадку на виконання вищевказаного судового рішення комісією буде обов'язково взято до уваги наданий позивачем висновок експерта № 536, а також іншу медичну документацію, яку позивач неодноразово надсилав до УМВС.
Крім того, відповідач зазначав, що експертом у висновку № 536 зроблено висновок про те, що ті види захворювань, що діагностовано позивачу, могли утворитись в результаті однократної ударної дії повітряної хвилі та осколків при вибуху вогнепального снаряду, які діяли з достатньою силою, можливо в строк та при обставинах, вказаних в постанові. Однак, вказані висновки експерта не можуть слугувати безумовною підставою для проведення розслідування нещасного випадку, оскільки це не передбачено Порядком № 1346, а акти про результати розслідування проведеного раніше є чинними.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року (рішення ухвалено за правилами письмового провадження) відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Висновок суду вмотивований тим, що відповідач під час розгляду звернення позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законодавством України, як це передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, і жодним чином не порушив прав позивача, оскільки відповідачем розглядалися питання порушені у зверненні, в листах відповідача вказано на неможливість призначення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 18.02.2015 року, із зазначенням підстав неможливості його призначення.
Також, суд зазначив, що питання повторного розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року з позивачем вже було предметом судового розгляду в межах вказаної справи, за наслідками якої 25.05.2020 року прийнято рішення Полтавським окружним адміністративним судом у справі № 440/2763/19. Оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року в адміністративній справі № 440/2763/19 оскаржено відповідачем в апеляційному порядку, дане рішення не набрало законної сили, а відтак, акт ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* № 10 від 02.07.2019 року та акт про розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року близько 07 год 00 хв УМВС України в Полтавській області, форми Н-5* від 02.07.2019 року є чинними і підстави для призначення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 18.02.2015 року, у відповідача відсутні
Стосовно клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати в установлений судом строк звіт про виконання рішення суду, суд зазначив, що оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.
Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеним доводам у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін. Крім того, відповідач повідомив, що 05.10.2020 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року по справі № 440/2763/19 набрало законної сили. На виконання вказаного судового рішення16.10.2020 року УМВС видано наказ про призначення розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 18.02.2015 року. За наслідками повторного проведення розслідування комісія дійшла висновку про те, що нещасний випадок (поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. При цьому, комісією взято до уваги висновок експерта № 536 від 04.06.2020 року та надану позивачем додаткову медичну документацію. 22.10.2020 року затверджено акт розслідування нещасного випадку № 13 форми «Н-5*» та акт форми «Н-1*», примірники яких ОСОБА_1 отримав того ж дня особисто.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого УМВС України в Полтавській області 25.07.2015 року (а.с. 34).
Позивач під час проходження служби в УМВС України в Полтавській області згідно посвідчення про відрядження № 274, відряджався в Донецьку область на територію проведення АТО строком з 20.01.2015 року до 21.02.2015 року.
Перебування ОСОБА_1 у період із 20.01.2015 року по 22.02.2015 року у службовому відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької області підтверджено довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданою Краматорським міськвідділом ГУМВС України в Донецькій області № 1/4437 від 20.02.2015 року.
Наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 року № 625 о/с "По особовому складу" згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).
Зі слів позивача, 18.02.2015 під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в с. Логвіново Донецької області виник обстріл колони, яка рухалась до м. Артемівськ Донецької області, під час якого він отримав поранення у вигляді ЗЧМТ (контузії головного мозку), залишився металевий об'єкт (осколок) в підшкірних відділах лівої лобної області.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 703186, з 18.12.2019 року ОСОБА_1 встановлено ІІ група інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання (а.с. 33).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 року у справі № 816/1543/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволений частково.
Визнано протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області, що полягає у не проведенні розслідування нещасного випадку, про який ОСОБА_1 повідомив зверненням від 02.02.2018 року.
Зобов'язано УМВС України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку, про який ОСОБА_1 повідомив зверненням від 02.02.2018 року (а.с. 53-63).
На виконання рішення суду наказом ліквідаційної комісії Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області від 05.04.2019 року № 1 призначено розслідування нещасного випадку із колишнім дільничним офіцером поліції сектору превенції Великобагачанського БП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_1 .
За результатами розслідування 02.07.2019 року складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року близько 07 год. 00 хв УМВС України в Полтавській області форми Н-5*, в якому зазначено, що комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків та акт № 10 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* (а.с. 166-172).
Не погодившись з вказаними актами, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області, в якому просив: визнати неправомірним та скасувати акти про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* № 10; визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року форми Н-5* від 02.07.2019 року; зобов'язати відповідача провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з позивачем 18.02.2015 року; зобов'язати відповідача скласти акти за формою Н-1 та Н-5, в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків у зоні проведення АТО.
За результатами розгляду справи Полтавським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 15.10.2019 року у справі № 440/2763/19, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року, яким позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування актів, зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 440/2763/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 року у справі № 440/2763/20 скасовано і направлено справу на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року у справі № 440/2763/19 позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування актів, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано акт Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* № 10 від 02.07.2019 року та акт про розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року близько 07 год 00 хв УМВС України в Полтавській області, форми Н-5* від 02.07.2019 року.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року з ОСОБА_1 та скласти акти у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Порядок № 1346).
Висновком експерта № 536 від 04.06.2020 року встановлено, що згідно даним наданої медичної документації на ОСОБА_1 у останнього був встановлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма з контузією головного мозку та поверхневі шрами в ділянці лобу зліва, які є результатом поверхневих ран, які в подальшому ускладнились післятравматичною енцефалопатією (післятравматичні ділянки астрогліальні мікрорубці в коркових, підкоркових відділах лобних, скроневих, тім'яній долях гемісфер головного мозку), післятравматичним гіпертензівно-лікворним синдромом в вигляді правобічної бівентрикулярної неоклюзійної внутрішньої гідроцефалії та вираженої зовнішньої гідроцефалії, локальні атрофічні зміни кори лобних скроневих долей обох гемісфер головного мозку - посттравматичного характеру, вегето-судиною дистонією по змішаному типу, хронічною двобічною сенсо-невральною приглухуватістю, які могли утворитись в результаті однократної ударної дії повітряної хвилі та осколків при вибуху вогнепального снаряду, які діяли з достатньою силою, можливо в строк та при обставинах, вказаних в постанові (а.с. 65-73).
18.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області із заявою про проведення розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з ним 18.02.2015 року та складання актів розслідування за формою Н-5* та Н-1*, в яких зазначити про те, що нещасний випадок у вигляді поранення стався у період проходження служби при виконані службових обов'язків в зоні проведення АТО в наслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. До заяви ОСОБА_1 додав копію висновку експерта № 536 (а.с. 35-45).
15.07.2020 року ліквідаційною комісією надано відповідь (лист № К-2997л.к.), де ОСОБА_1 повідомлено про відсутність правових підстав для призначення повторного розслідування нещасного випадку, який трапився з ним 18.02.2015 року, та складання відповідних актів.
В обґрунтування відсутності правових підстав для призначення повторного розслідування відповідачем зазначено, що розслідування нещасного випадку, який трапився з позивачем 18.02.2015 року, було проведене ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області у порядку, визначеному наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року по справі № 440/2763/19, відповідно до якого позивач просить надати акти розслідування форми Н-1* та Н-5*, на даний час не набрало законної сили та у межах строку, встановленого КАС України, оскаржене в апеляційному порядку. Також повідомлено, що у разі набрання вказаним судовим рішенням законної сили, членами ліквідаційної комісії УМВС будуть вжиті усі необхідні заходи, спрямовані на його виконання. У тому числі, під час проведення потворного розслідування нещасного випадку, буде врахована належним чином завірена копія висновку судово-медичної експертизи (а.с. 47).
19.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до УМВС в Полтавській області із зверненням про проведення розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з ним 18.02.2015 року та складання актів розслідування за формою Н-5* та Н-1*, в яких зазначити про те, що нещасний випадок у вигляді поранення стався у період проходження служби при виконані службових обов'язків в зоні проведення АТО в наслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. До звернення ОСОБА_1 додав копію висновку експерта № 536 та копію посвідчення УБД (а.с. 148-153).
За наслідками розгляду вказаного звернення від 19.06.2020 року, УМВС України в Полтавській області листом від 17.07.2020 № К-3014л.к. повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 18.02.2015 року з аналогічних підстав, зазначених у листі відповідача від 15.07.2020 року №К-2997л.к.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом № 393/96-ВР.
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Статтею 15 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з приписами статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до приписів статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як установлено судом, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявами від 18.06.2020 року та від 19.06.2020 року, у яких просив ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ним 18.02.2015 року та скласти акти розслідування за формою Н-5* та Н-1*, в яких зазначити про те, що нещасний випадок у вигляді поранення стався у період проходження служби при виконані службових обов'язків в зоні проведення АТО, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (а.с. 35-45, 148-153).
Позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що саме лист ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 15.07.2020 №К-3002л.к. є відповіддю на його звернення від 19.06.2020 (а.с. 47).
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідь, оформлена листом від 15.07.2020 №К-3002л.к., не стосується звернення ОСОБА_1 від 19.06.2020, а надана на інше звернення позивача від 18.06.2020 року /а.с. 35-45/, що підтверджується змістом самого листа, у якому зазначено, що цей лист підготовлено за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 18.06.2020 року /а.с. 47/.
Матеріалами справи підтверджено, що листами від 15.07.2020 за вих. № К-2997л.к. та № К-3002л.к, від 17.07.2020 рок № К-3014л.к. ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області проінформовано ОСОБА_1 , що відповідачем в межах компетенції розглянуто звернення заявника аналогічного змісту щодо відсутності правових підстав для призначення повторного розслідування нещасного випадку, який трапився з ним 18.02.2015 року, оскільки дане розслідування вже проведене ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області у Порядку № 1346. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року по справі № 440/2763/19, відповідно до якого позивач просить скасувати акти розслідування форми Н-1* та Н-5*, на даний час не набрало законної сили та у межах строку, встановленого КАС України, оскаржується в апеляційному порядку. Також повідомлено, що у разі набрання вказаним судовим рішенням законної сили членами ліквідаційної комісії УМВС будуть вжиті усі необхідні заходи, спрямовані на його виконання. У тому числі, повідомлено, що під час проведення потворного розслідування нещасного випадку, буде врахована належним чином завірена копія висновку судово-медичної експертизи.
З тексту відповідей вбачається, що відповідачем розглядалися питання порушені у зверненні, в листах відповідача вказано на неможливість призначення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 18.02.2015 року, із зазначенням підстав неможливості його призначення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідь на звернення ОСОБА_1 містить рішення відповідача по суті звернення.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області щодо неналежного розгляду заяви від 19.06.2020 року з урахуванням фактів, викладених у висновку експерта № 536, невжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у заяві від 19.06.2020 року з урахуванням фактів, викладених у висновку експерта № 536 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву від 19.06.2020 року з урахуванням фактів, викладених у висновку експерта № 536 є необґрунтованими, у зв'язку із чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області про не проведення розслідування за фактом нещасного випадку, не складання актів за формою "Н-5" та "Н-1" по факту нещасного випадку, який стався 18.02.2015 року, та зобов'язання скласти акти за формою "Н-5" та "Н-1" по факту отримання поранення позивачем при виконанні службових обов'язків 18.02.2015 року під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в с. Логіново Донецької області внаслідок збройної агресії Російської федерації проти України, з урахуванням фактів, викладених у висновку експерта № 536, колегія суддів зазначає наступне.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України був розроблений Порядок № 1346.
За приписами пункту 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Пунктом 2.2 Порядку № 1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Відповідно до пункту 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
Пунктом 3.9 Порядку № 1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час:
- припинення або запобігання злочинам або правопорушенням;
- вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку;
- несення постової чи патрульної служби;
- виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій;
- виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні;
- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час;
- підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору;
- проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах;
- використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу;
- провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;
- прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами;
- прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Згідно з пунктом 3.10 Порядку № 1346, комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок:
- безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);
- спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;
- травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого);
- раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування;
- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
За приписами пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:
- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
- унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;
- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;
- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що відповідач, у відповідності до вимог Порядку № 1346, на підставі відповідної заяви потерпілого, зобов'язаний призначити розслідування нещасного випадку, створити комісію, отримати, дослідити та оцінити належні документи та іншу необхідну інформацію і за наслідками розслідування прийняти відповідні Акти.
Колегія суддів наголошує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року в адміністративній справі № 440/2763/19, визнано протиправними та скасовано акт ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* № 10 від 02.07.2019 року та акт про розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року близько 07 год 00 хв УМВС України в Полтавській області, форми Н-5* від 02.07.2019 року; зобов'язано ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року з ОСОБА_1 та скласти акти у відповідності до вимог Порядку № 1346.
Як наслідок, питання повторного розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року з позивачем вже було предметом судового розгляду в межах вказаної справи, за наслідками якої 25.05.2020 року прийнято рішення Полтавським окружним адміністративним судом у справі № 440/2763/19.
Колегія суддів зазначає, що оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року в адміністративній справі № 440/2763/19 не набрало законної сили, а відтак, акт ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* № 10 від 02.07.2019 року та акт про розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року близько 07 год 00 хв УМВС України в Полтавській області, форми Н-5* від 02.07.2019 року є чинними і підстави для призначення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 18.02.2015 року, у відповідача відсутні.
У зв'язку з відсутністю у відповідача підстав для призначення повторного розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 18.02.2015 року, в тому числі з урахуванням висновку експерта № 536, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління МВСУ в Полтавській області щодо не проведення розслідування за фактом нещасного випадку, не складання актів за формою "Н-5" та "Н-1" по факту нещасного випадку, який стався 18.02.2015 року, зобов'язання провести розслідування по заяві від 19.06.2020 року не підлягають задоволенню.
З урахуванням того, що відповідачем фактично не проведено повторного розслідування стосовно нещасного випадку, що стався 18.02.2015 року з ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що вимога про зобов'язання скласти акти за формою Н-1* та Н-5* заявлена позивачем передчасно та є формою втручання в повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, колегія суддів зазначає, що 05.10.2020 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року по справі № 440/2763/19 набрало законної сили. На виконання вказаного судового рішення16.10.2020 року УМВС видано наказ про призначення розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 18.02.2015 року, за наслідками розгляду якого комісія дійшла висновку про те, що нещасний випадок (поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. При цьому, комісією взято до уваги висновок експерта № 536 від 04.06.2020 року та надану позивачем додаткову медичну документацію. 22.10.2020 року затверджено акт розслідування нещасного випадку № 13 форми «Н-5*» та акт форми «Н-1*», примірники яких ОСОБА_1 отримав того ж дня особисто.
Крім наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування положень ч. 1 ст. 382 КАС України, оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги позивача означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова