14 грудня 2020 р.Справа № 532/845/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції Безклинського Максима Івановича на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Тесленко Т.В., м. Кобеляки, повний текст складено 24.09.20 року по справі № 532/845/20
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції Безклинського Максима Івановича треті особи Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
05 травня 2020 року до Кобеляцького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Яковенко Олександр Васильовича, до поліцейського роти № 3 взводу № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавські області ДПП Безклинського Максима Івановича, третя особа: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач вказував, що адміністративне стягнення застосоване безпідставно та не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, тому прохав скасувати постанову серії ДПО18 № 993862 від 24.04.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ст. 132-1 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.09.2020р. позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Яковенко Олександр Васильовича, до поліцейського роти № 3 взводу № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавські області ДПП Безклинського Максима Івановича, третя особа: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено. Визнано постанову серії ДПО18 № 993862 від 24.04.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.132-1 КУпАП протиправною та скасувати її. Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції поліцейським роти № 3 взводу № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавські області ДПП Безклинським Максимом Івановичем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо незаконного висновку інспектора поліції про перевищення габаритів транспорту позивача допустимих меж, не дотримано вимоги чинного законодавства та позбавлено позивача можливості скористатися своїм правом на захист, а також про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваної постанови. Зазначає, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Просить колегію суддів прийняти до уваги, що в адміністративному позові позивач підтверджує, що в місці, час та дату, вказані в оскаржуваній постанові, він здійснював рух на, вказаному вище, транспортному засобі та був зупинений працівниками поліції, якими під час перевірки документів водія та здійснення замірів було встановлено, що його ширина перевищувала максимально дозволену. Зазначає, що пояснення позивача, щодо відсутності у поліцейського необхідних повноважень, щодо здійснення габаритно-вагового контролю не заслуговують на увагу, не спростовують факт вчиненого правопорушення, а саме керування ним трактором NEW HOLLAND Т8.390. номерний знак НОМЕР_1 з негабаритними дисковими боронами True Tanolem (комбінований агрегат), ширина якого становила 4,7 м, що перевищує допустиму 2.6м. без дозвільного документу на участь в дорожньому русі ТЗ, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого уповноваженими органами Національної поліції. Вказує, що позивач в порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС України не додає належних та допустимих доказів, в підтвердження доводів наведених в адміністративному позові. Посилається на рішення Верховного суду від 14.02.2018 року по справі 536/583/17, від 17.05.2018 року по справі № 753/4366/17, від 14.03.2018 року по справі №760/2846/17. Зазначає, що вимога позивача про визнання постанови протиправною не може підлягати задоволенню, оскільки, статтею 286 КАС України встановлено вичерпний перелік повноважень місцевого загального суду як адміністративного за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Враховуючи викладені обставини просить скасувати рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.09.2020 року по справі №532/845/20. Прийняти нову постанову у справі, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Яковенко Олександра Васильовича до поліцейського роти №3 взводу №1 БПП в місті Кременчук УШІ в Полтавській області ДПП Безклинського Максима Івановича, третя особа Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправно та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити. Справу розглянути за відсутності відповідача.
Від представника позивача, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з доводами апеляційної скарги апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись на електронні адреси, які містяться а матеріалах справи.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутня належна доказова база, яка підтверджує факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовує правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та необхідності її скасування..
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно постанови серії ДПО18 за № 993862 від 24 квітня 2020 року, ОСОБА_1 о 17 год. 50 хв. 24.04.2020 на 64 км а/ш Полтава-Олександрія, а саме в с. Андрійки, Козельщинського району Полтавської обласі, керуючи трактором колісним NEW HOLLAND T8.390, н/з НОМЕР_1 , з негабаритними дисковими боронами True-Tanolem (комбінований агрегат), ширина яких 4м 70см, що перевищує допустиму норму 2м 60см без відповідного дозволу Національної поліції, згідно п. 22.5 ПДР України, вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 грн (а.с. 9).
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), Законом України "Про автомобільні дороги", який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 1061, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 1162, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 1644, статтею 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 1811, частина перша статті 182, статті 183, 184, 1892, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з особливостями, встановленими цим Кодексом
Відповідно до ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі по тексту - ПДР), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, викладені в Правилах проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі по тексту - Правила № 30).
У відповідності до п.2 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п.4 Правил № 30).
Відповідно до п.3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.
За визначенням пп.4 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів , вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі по тексту - Порядок здійснення габаритно-вагового контролю) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до п.5 Порядку № 1007/1207 працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю:
- здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху (у разі невиконання водієм зупинки на вимогу посадових осіб Укртрансінспекції);
- здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку.
- у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.
До повноважень працівників підрозділів МВС не віднесено здійснення габаритно-вагового контролю. Натомість, такі повноваження надано виключно посадовим особам Укртрансінспекції.
Відповідно до пп. пп.3-9 п.4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:
- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху;
- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;
- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю;
- у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС;
- у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю;
- реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів;
- при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.01.2019 р. у справі № 539/655/17.
Згідно з п.20 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
У відповідності до п.п.12,13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Відповідно до п. 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю за результатами точного габаритно-вагового контролю водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
Відповідно до вищезазначених правових норм, доказом того, що транспортний засіб, яким керував Позивач, належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Однак, матеріали адміністративного провадження не містять жодного із викладених вище документів, більше того, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого.1 ст. 132-1 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у оскаржуваній позивачем постанові та не підтверджується жодними іншими доказами.
Наданим відповідачем відеозаписом зафіксовано факт замірювання рулеткою ширини вантажу (дискової борони True-Tanolem (комбінований агрегат)) , який перевозив транспортний засіб позивача.
Колегія суддів зазначає, що габаритно-ваговий контроль, в розумінні діючого законодавтва, щодо зазначеного вище транспортного засобу не проводився.
Жодного документального підтвердження факту перевищення шириною вантажу (дискової борони True-Tanolem (комбінований агрегат)) габаритів у 260 см, встановлених Правилами дорожнього руху, відповідачем не надано, не наведено ані у запереченнях на позов, ані в апеляційній скарзі.
При цьому, з відеозапису не вбачається, якою саме є фактична ширина даного культиватора.
Згідно пояснень відповідача та наданого ним відеозапису, вимірювання великогабаритного вантажу здійснювалося за допомогою приладу - рулетки, проте, доказів дотримання п. 12 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю щодо відповідності вимірювальних засобів відповідачем не надано.
При цьому, як зазначалось вище, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється виключно у встановленому законом порядку Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції, за результатами якого водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.
У даному випадку, твердження відповідача про перевищення трактором колісним NEW HOLLAND T8.390, н/з НОМЕР_1 , який перевозив великогабаритний вантаж (дискової борони True-Tanolem (комбінований агрегат)) габаритних показників не підтверджені належним чином у передбачений законом спосіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів, які б достовірно підтверджували факт перевищення транспортним засобом під керуванням позивача габаритів, установлених законодавством.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що порушення позивачем п.22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 132-1 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами.
З наданого відповідачем відеозапису, що приєднаний до матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно заперечував проти вчинення ним правопорушення та вказав, що інспектор не має права самостійно здійснювати заміри габаритів його транспортного засобу з колісними боронами, оскільки цим займаються відповідні органи на спеціально відведених територіях, тобто оскаржив дії відповідача.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.01.2019 у справі № 539/655/17.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 993862 від 24.04.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що відповідно до п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 габаритно- ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекокц її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції, колегія суддів зазначає наступне.
Суд не заперечує право уповноважених підрозділів Національної поліції здійснювати габаритно-ваговий контроль, проте, в даному випадку відсутні докази проведення даного контролю належними засобами, та в установленому порядку з видачею відповідної довідки, як то передбачено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю.
З урахуванням вищезазначеного, відсутності доказі вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відсутність доказів здійснення відповідачем належного габаритно - вагового контролю, доводи апеляційної скарги стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Що стосується доводів апелянта з приводу того, що до адміністративного позову не додано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, колегія суддів зазначає, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення у цій справі покладено саме на відповідача у справі.
Безпідставними суд апеляційної інстанції вважає і посилання заявника апеляційної скарги на те, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом, оскільки вказані доводи не можуть бути підставою для висновків щодо обґрунтованості оскарженого рішення, так як виконання патрульним поліцейським своїх обов'язків у відповідності до Закону України Про Національну поліцію, не позбавляє останнього обов'язку обґрунтувати належними доказами прийняті ним рішення.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на рішення Верховного суду від 14.02.2018 року по справі 536/583/17, від 17.05.2018 року по справі № 753/4366/17, від 14.03.2018 року по справі №760/2846/17колегія суддів до уваги не приймає.
Дані рішення Верховного суду не стосуються випадків коли відсутні належні докази вчинення самого правопорушення, а в даному випадку підставою прийняття рішення судом апеляційної інстанції є відсутність належних доказів вчинення правопорушення.
З урахуванням вищезазначеного, відсутності належних доказі вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доводи апеляційної скарги стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.
Враховуючи вищенаведене, інші доводи сторін щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваної постанови, з урахуванням відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не впливають на вирішення справи по суті.
Щодо посилань відповідача на те, що вимога позивача про визнання постанови протиправною не може підлягати задоволенню, оскільки, статтею 286 КАС України встановлено вичерпний перелік повноважень місцевого загального суду як адміністративного за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому колегія суддів зазначає, що прийняття судом першої інстанції рішення в частині визнання протиправною постанову серії ДПО18 № 993862 від 24.04.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.132-1 КУпАП не призвело до неправильного вирішення справи по суті, оскільки постанова серії ДПО18 № 993862 від 24.04.2020 підлягає скасуванню, як протиправна.
Таким чином, колегія суддів приходить до виснову, що визнання оскаржуваної постанови, в резолютивній частині рішення, протиправною не може бути підставною для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.09.2020 року по справі № 532/845/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло