ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про заміну сторони виконавчого провадження
14 грудня 2020 року м. Київ № 640/27221/20
Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву та додані до неї матеріали Державної іпотечної установи про заміну сторони виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса,
До суду надійшла заява від представника Державної іпотечної установи про заміну стягувача у виконавчому провадженні №52502577 по виконавчому напису №1120 від 01.08.2013, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) на Державну іпотечну установу (код ЄДРПОУ 33304730) за зверненням ПАТ «Комерційний банк «Надра» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 11.11.2020 року призначено судове засідання по справі з розгляду заяви заявника про заміну сторони виконавчого провадження та витребувано від заявника докази відкриття виконавчого провадження №52502577 за виконавчим написом нотаріуса від 01.08.2013 №1120.
У судове засідання заявник та заінтересовані сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що в силу положень статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши подану заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні та додані до неї документи, судом встановлено наступне.
01 серпня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною видано виконавчий напис №1120 за зверненням кредитора в особі ПАТ «Комерційний банк «Надра» (далі - Банк) до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є забезпеченням виконання зобов'язання за кредитним договором №52/П/63/2006-840 від 19.12.2006 р.
Згідно даного виконавчого напису приватний нотаріус Кобелєва A.M. запропонувала звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельна ділянка площею 0,2000 га.; земельна ділянка площею 0,2268 га.; земельна ділянка площею 0,1999 га.; земельна ділянка площею 0,2000 га.; земельна ділянка площею 0,1999 га., цільове призначення яких будівництво та обслуговування жилого будинку, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Займище. Зазначені земельні ділянки були передані ОСОБА_1 в іпотеку Банку в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №52/П/63/2006-840 від 19.12.2006 р. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вище зазначених земельних ділянок, приватний нотаріус запропонувала задовольнити вимоги Банку.
21 травня 2020 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Комерційний банк «Надра» укладено Договір відступлення прав вимоги №б/н (далі - Договір), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстраційним номером 1436.
Відповідно до Договору, Сторони уклали цей Договір на виконання умов укладеної між сторонами Мирової угоди від 18.05.2020 року в господарській справі №910/19158/16, яка знаходилась в провадженні Господарського суду міста Києва за позовом ДГУ до Банку про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави майнових прав №7/1-3 від 15.10.2008 року.
Відповідно до п. 1 Договору передбачено, що Первісний кредитор (за Договором Первісний кредитор виступає - Банк) відступає, а Новий кредитор (за Договором виступає - ДІУ) набуває всі права вимоги Банку до заставодавців/іпотекодавців та/або поручителів та/або майнових поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржника, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін та доповнень до них, згідно Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Права вимоги.
Згідно інформації, яка міститься під порядковим номером №116 в Додатку № 1 до Договору, є боржник ОСОБА_1 за Кредитним договором № 52/П/63/2006-840 від 19.12.2006 року, згідно Договорів іпотеки б/н від 19.12.2006 року іпотекодавцями виступають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а згідно Договору поруки № б/н від 19.12.2006 року поручителем боржника є ОСОБА_2 .
Відповідно до п.2 Договору новий кредитор/іпотекодержатель/заставодержатель в день настання відкладальної умови, визначеної в п. 14.1 цього Договору, а саме - набрання законної сили ухвали Господарського суду м. Києва в справі №910/19158/16 про затвердження Мирової угоди, набуває усі права кредитора за Основними договорами.
Таким чином, згідно умов Договору - ДІУ стала Новим кредитором/іпотекодержателем/заставодержателем за Кредитним договором № 52/П/63/2006-840 від 19.12.2006 року де боржником є ОСОБА_1 , внаслідок того, що 01.08.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною видано виконавчий напис №1120 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації вище зазначених земельних ділянок, де сума не виконаних зобов'язань боржника перед Банком складає 2 504 202, 47 грн. ДІУ є новим стягувачем та стороною виконавчого провадження № 52502577.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року №6-122цс13 зазначено, що відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, визначених статті 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги), а згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (надалі - Закон № 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч. 1 ст. 15 Закону № 1404-VІІІ).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 1404-VІІІ стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ч. 5 цієї статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Суд враховує, що ні норми Закону України "Про виконавче провадження", ні норми інших процесуальних кодексів не встановлюють, що такі справи підлягають розгляду у порядку іншого судочинства.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17 дійшла висновку, що в порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов'язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. В свою чергу, спори, пов'язані з виконанням рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) мають бути вирішені адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 287 КАС України.
Отже, нормами Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та статей 264 (в редакції КАС України до 15.12.2017 р.), 379 КАС України (в редакції КАС України після 15.12.2017 р.), зазначила, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного та застосовуючи аналогію закону суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні №52502577 по виконавчому напису №1120 від 01.08.2013, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) на Державну іпотечну установу (код ЄДРПОУ 33304730) за зверненням ПАТ «Комерційний банк «Надра» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви Державної іпотечної установи у повному обсязі.
Керуючись статтями 241, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
1. Заяву Державної іпотечної установи про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
2. Заміни стягувача у виконавчому провадженні №52502577 по виконавчому напису №1120 від 01.08.2013, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) на Державну іпотечну установу (код ЄДРПОУ 33304730) за зверненням ПАТ «Комерційний банк «Надра» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
4. Копію ухвали надіслати Державній іпотечній установі, ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 379 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.
Суддя Вєкуа Н.Г.