про залишення позовної заяви без руху
14 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/3971/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕН" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003650722 від 28.10.2020 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севатополі;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003660722 від 28.10.2020 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севатополі.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить захистити порушені права шляхом скасування двох податкових повідомлень-рішень відповідача: №00003650722 від 28.10.2020 року на суму 735858,75 грн та №00003660722 від 28.10.2020 року на суму 1 108 830,00 грн.
Тобто, позивач звернувшись до суду з даним позовом, фактично, вбачає порушення своїх прав двома рішенням відповідача.
Вимога про скасування рішення №00003650722 від 28.10.2020 року є вимогою майнового характеру, оскільки оскаржене рішення визначає податкове зобов'язання позивача, отже впливає на його майновий стан.
Рішенням №00003660722 від 28.10.2020 року зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Суд зазначає, що таке податкове повідомлення-рішення містить підстави для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і породжує обов'язок платника вчинити виправлення у показниках податкової звітності, що матиме наслідком позбавлення платника права на використання суми цього від'ємного значення для зменшення фінансового результату податкового (звітного) періоду та може призвести до збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток при розрахунку об'єкта оподаткування в подальших звітних податкових періодах, що, в свою чергу, впливає на майновий стан платника податків, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають вартісній оцінці та відносяться до вимог майнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалах від 13 січня 2016 року у справі № 826/9049/14 та від 15 січня 2016 року у справі № 2а-14011/11/2670.
Таким чином, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру.
Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з двома вимогами майнового характеру - судовий збір становить 27670,33 грн (11037,88 грн + 16632,45 грн=27670,33 грн):
- за вимогу про скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №00003650722 від 28.10.2020 року на суму 735858,75 грн - 11 037,88 грн (735858,75 грн*0,015 =11 037,88 грн).
- за вимогу про скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №00003660722 від 28.10.2020 року на суму 1 108 830,00 грн- 16 632,45 грн (1108830,00 грн*0,015=16632,45 грн).
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи судом встановлено, що позивачем надано платіжне доручення №1532 від 19.11.2020 року на суму 21020,00 грн.
Таким чином, на даний час сума недоплаченого судового збору становить 6650,33 грн. (27670,33 грн - 21020,00 грн.=6 650,33 грн).
Окрім зазначеного, приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Натомість, позивач не зазначив в позові власної офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.
Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання строку на подання заяви про усунення наступних недоліків:
- подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 6650,33 грн.;
- подати до суду належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням власної офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/3971/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій