Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
07 грудня 2020 р. справа № 520/13179/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання - Пузіковій А.С.,
за участі:
представника позивача - Соловей Г.В.,
представника відповідача - Милейко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (код ЄДРПОУ 30036332, вулиця Єнакіївська, 2- Є, м.Харків, 61158) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Держмитслужби від №UA807000/2020/001994/2 від 24.09.2020 року;
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Держмитслужби №UA807170/2020/01075 від 24.09.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «Велотрейд» надав повний комплект документів, що підтверджують вартість товару, однак Слобожанська митниця Державної митниці служби України склала Рішення про коригування митної вартості товарів від №UА807000/2020/001994/2 від 24.09.2020 року, чим підняла вартість. Позивач зазначає, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Таким чином, відповідач безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Через канцелярію суду 26.10.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 24.09.2020 року до ВМО «Центральний» Слобожанської митниці Держмитслужби ТОВ "Велотрейд" (30036332) була подана митна декларація за номером №UА807170/2020/049239 на товар: «Частини до велосипедів: ободи для колес, виготовлені з алюмінію: НLOС... Виробник: "ТАNGSHАМ JINНЕNGTONG ВІСYCLE РАRТS СО., LТD". Разом з митною декларацією ТОВ «Велотрейд» було надано, зокрема, наступні документи, зазначені в графі 44 вказаної МД: за кодом «d 0271» - пакувальний лист №НТ-УТ03-20 РL від 20.07.2020; за кодом « 0380» - рахунок-фактура (інвойс) (Соmmегсіаl invoice) №NТ-УТ03 від 20.07.2020; за кодом «d0705» - коносамент (ВILL оf 1аdіпg) №SHWS220070905 від 30.07.2020; за кодом « 0862» - декларація про походження товару (DECLARATION OF ORIGIN) №НТ-VТ03-20 від 20.07.2020; за кодом «d2721» - залізнична накладна для внутрішнього сполучення №41127721 від 23.09.2020; за кодом «d3004» - рахунок-фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3753 від 21.09.2020; за кодом «d3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2109-3 від 21.09.2020; за кодом « 3016» - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 10.09.2020 №10/09/2020/04; за кодом « 3022» - некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість від 12.08.2020 №серт. ССРІТ №20130260/000356; за кодом «d4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 14 від 20.07.2020; за кодом «d4104» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується - №НТ 09/09-18 від 03.09.2018; за кодом «d4207» - договір про надання послуг митного брокера №22 від 25.07.2017; за кодом «d9000» - інші некласифіковані документи - акт зваж.конт №49986 від 18.09.2020; за кодом «d9000» - інші некласифіковані документи - акт зваж.конт №49987 від 18.09.2020; за кодом «d9000» - інші некласифіковані документи - техн. опис від 24.09.2020; за кодом «d9610» - копія митної декларації країни відправлення №021720200000230419 від 26.07.2020. Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807170/2020/049239 від 24.09.2020 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів. Відповідно до вимог частини 3 статті 53 МКУ була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. За результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів наданих разом з МД №UА807170/2020/049239 від 24.09.2020 року було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МК України. З огляду на викладене, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості Слобожанської митниці Держмитслужби №UА807000/2020/001994/2 від 24.09.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01075 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для їх скасування відсутні.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що наявність в базі даних ЄАІС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ч.2 ст.71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованими.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2018 року між ТОВ «Велотрейд» та Таngshan Jinhengtong Вісуссle Раrts СО, (Китай) було укладено Контракт № НТ-03/09-18 поставки продукції.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Контракту № НТ-03/09-18 від 03.09.2018 року Продавець зобов'язується поставити велосипеди, їх частини і комплектуючі велосипедів, а Покупець їх прийняти і оплатити на умовах, визначених цим Контрактом.
Для митного оформлення товару позивачем визначено митну вартість товару за ціною товару (основний метод визначення митної вартості) згідно ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України, та розраховано митну вартість Товару: по МД №UА807170/2020/049339 від 24.09.2020, виробник: Таngshan Jinhengtong Вісуссle Раrts СО Країна виробництва: Китай, заявлений до декларування Товар (31 графа), а саме: частини до велосипедів - ободи для колес, виготовлені з алюмінію з відомості про вартість товару у сумі 929 194 .28 грн., з яких платежів 92919,43 грн. (10% мито) + 204 422,74 грн. (ПДВ). Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість товару: 929 194.28 грн..
На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України набав до Харківської обласної митниці обов'язкові документи: декларацію митної вартості МД №UА807170/2020/049339 від 24.09.2020, Контракт № НТ-03/09-18 від 03.09.2018 року між ТОВ «Велотрейд» та Таngshan Jinhengtong Вісуссle Раrts СО. (Китай), Додаток №14 від 20.07.2020 року на загальну суму 26248.60 доларів США, Інвойс №НТ-VТ03-20 від 20.07.2020 року, копія Договору №204018-119 від 04 січня 2018 року про надання транспортного експедирування, укладеного між ТОВ «Хіллдом Логістікс» та ТОВ «Велотрейд», копія Рахунку на оплату №3753 від 21.09.2020 року від ТОВ «Хіллдом Логістікс», копія Довідки про транспортно-експедиційні витрати №2109-3 від 21.09.2020 ТОВ «Хіллдом Логістікс», звіт про оцінку майна 10/09/2020/04 від 10.09.2020 Регіонального торгівельно - виробничого підприємства «Гранід» у формі ТОВ, Договір про надання послуг митного брокера з ФОП - ОСОБА_1 , Сертифікат від 12.08.2020 №201302ВО/000356. виданого ССРІТ/ССООІС Республікою КНР на англійській мові та китайській мові.
З наявних матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807170/2020/049339 від 24.09.2020 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.
Відповідно до вимог п.5.ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом.
За результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів наданих разом з МД №UА807170/2020/049239 від 24.09.2020 року було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МК України.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості Слобожанської митниці Держмитслужби №UА807000/2020/001994/2 від 24.09.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації.
24.09.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001994/2 за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до ст.ст.60,61 МК України та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2020/01075.
На підставі рішення про коригування митної вартості товару, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2020/01075.
З метою уникнення простою транспортних засобів та дефіцитну товару у виробництві, декларантом оформлено товар у вільний обіг під гарантію в порядку ч.7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: № UА807170/2020/049339 від 24.09.2020року.
Дослідивши наявні матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, документи надані позивачем чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
Надаючи правову оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень в межах спірних правовідносин, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За результатами аналізу положень ч. 3 ст. 53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 МК України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
При проведенні консультації, повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митним органом не обґрунтовано вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.
Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.
Відповідно до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд зазначає, що відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару в розмірі 2,24 USD/кг або 1.23USD/шт значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні раніше, а саме: найнижча ціна подібного товару за кодом УКТЗЕД, що відповідає коду товару декларанта, оформленого в митному відношенні митницями Держмитслужби - 5,01 USD/кг або 2,75 USD/шт .
Суд зазначає, що факт надання позивачем документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах №21-262а12 від 11.09.2012 року та №21-91а12 від 29.05.2012 року.
Крім того, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.
Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Суд зазначає, що для визначення митної вартості товару за другорядним методом відповідачем, в якості джерела цінової інформації було обрано визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів). Під подібними (аналогічними) товарами, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються та вважаються комерційно взаємозамінними.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що МД №500110/2020/1179 від 12.09.2020 року, МД №500020/2020/226768 від 17.09.2020 року використано в якості джерела цінової інформації, була прийнята саме внаслідок самостійного визначення контролюючим органом митної вартості товару.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.
Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 року у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 року у справі № 804/7761/16.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд відмічає, що позивачем було надано митні декларації попередніх оформлень, як аналогічних товарів, так і аналогічного виробника від 26.06.2020 року, однак вказану інформацію відповідач не було прийнято до уваги під час аналізу подібних товарів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що митним органом взято в якості джерела цінової інформації використано недостовірну інформацію, що унеможливлює її використання під час визначення митної вартості товару, що ввозився на територію України позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних рішень.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених у справі обставин та з огляду на приписи норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Держмитслужби №UA807170/2020/01075 від 24.09.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Держмитслужби від №UA807000/2020/001994/2 від 24.09.2020 року.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (код ЄДРПОУ 30036332, вулиця Єнакіївська, 2- Є, м.Харків, 61158) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Держмитслужби від №UA807000/2020/001994/2 від 24.09.2020 року.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Держмитслужби №UA807170/2020/01075 від 24.09.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-Б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (код ЄДРПОУ 30036332, вулиця Єнакіївська, 2- Є, м.Харків, 61158) судовий збір у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 15.12.2020 року.
Суддя Біленський О.О.