про залишення позовної заяви без руху
15 грудня 2020 року м. Рівне№460/9080/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№46)"
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№46)" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1065-25 від 02.10.2020 в розмірі 1 404 313,22 грн.;
- визнати протиправним і скасувати рішення про результати розгляду скарги №32589/6/699-00-06-03-01-06 від 16.11.2020.
Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність позовної заяви ст.160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.
Згідно з ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч наведеному, позивачем не додано до позовної заяви її копію та доданих до неї документів для надіслання їх судом відповідачу.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2102,00 грн. на одну особу.
Статтею 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України") вимога про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Враховуючи, що заявлена позивачем вимога може мати вплив на склад його майна, суд дійшов висновку, що позовна заява містить вимогу майнового характеру на загальну суму 1404 313,22 грн. (ціна позову).
Відтак, за вимогу майнового характеру позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 21 020,00 грн. (з розрахунку: 1 404 313,22 грн. * 1,5%= 21 064,70 грн., що більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Позовна вимога про визнання протиправним і скасування рішення про результати розгляду скарги №32589/6/699-00-06-03-01-06 від 16.11.2020 є самостійною позовною вимогою немайнового характеру.
За змістом п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за позовну вимогу немайнового характеру позивачеві належало сплатити 2102,00 грн.
Відповідно, загальний розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 23122,00 грн.
Разом з тим, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів сплати судового збору.
Згідно з вимогами ч.1, 2, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, вимогами ст.122 КАС України чітко визначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як встановлено судом, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 02.10.2020 №Ю-1065-25.
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч.1 ст.2 цього Закону).
Відповідно до абз.4, 5, 6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз.8 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, положення ч.4 ст.25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок.
При цьому, правове регулювання, наведене у абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з податковим органом не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДПС України платнику єдиного соціального внеску.
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. Оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абз.9 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI.
Висновки аналогічного характеру висловлені Верховним Судом у постанові від 08.08.2019 у справі №480/106/19.
Як встановлено судом, позивач оскаржив спірну вимогу в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Рішення за результати розгляду скарги позивача, Державною податковою службою України прийняте 16.11.2020.
У позовній заяві позивач вказує, що вказане рішення ДПС України ним отримано 24.11.2020.
При цьому, документального підтвердження отримання ним рішення про результати розгляду скарги №32589/6/699-00-06-03-01-06 від 16.11.2020 до матеріалів справи не долучає.
З даним позовом до суду позивач звернувся 04.12.2020, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції Рівненського окружного адміністративного суду.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду: копії позовної заяви та доданих до неї документів для надіслання їх судом відповідачу; документу про сплату судового збору у розмірі 23122,00 грн.; доказів на підтвердження отримання позивачем рішення про результати розгляду скарги №32589/6/699-00-06-03-01-06 від 16.11.2020; доказів на підтвердження того, що строк звернення до суду не пропущено або заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№46)" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін