ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.12.2020Справа № 910/3811/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Малого приватного підприємства "Елтранс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Пархоменко Олександр Вікторович
про стягнення 1 694 629, 54 грн.
Представники:
від позивача: Халупко М.Ю.;
від відповідача: Драган Я.С.;
від третьої особи: Крижанівська О.М.;
Мале приватне підприємство "Елтранс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 694 629, 54 грн, з яких 1 000 000, 00 грн - основного боргу, 637 280, 56 грн - пені та 57 348, 98 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 22/11/17 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 22.11.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 позовну заяву Малого приватного підприємства "Елтранс" - залишено без руху. Встановлено Малому приватному підприємству "Елтранс" строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
25.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Малого приватного підприємства "Елтранс" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.04.2020.
23.04.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що 15.02.2018 позивачем було повідомлено відповідача про відступлення Фізичній особі-підприємцю Пархоменко Олександру Вікторовичу права вимоги до відповідача щодо виконання ним грошового зобов'язання за договором № 22/11/17 від 22.11.2017 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), у зв'язку з чим, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право вимоги та, відповідно, право на звернення до суду з вказаним позовом. Проте, суд звертає увагу, що зазначений відзив не містить підпису представника.
Також, разом з відзивом на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" подало клопотання про залучення третьої особи, в якому просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Пархоменко Олександра Вікторовича.
У судовому засіданні 30.04.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 04.06.2020.
21.05.2020 до суду надійшло клопотання позивача про перенесення судового засідання (надіслане на електронну пошту суду), в якому у зв'язку з участю представника позивача в іншому судовому засіданні, призначеному у Києво-Святошинському районному суді Київської області, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
02.06.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що Мале приватне підприємство "Елтранс" не передавало і не відступало право вимоги за договором поворотної фінансової допомоги № 22/11/17 від 22.11.2017 та відповідний договір з Фізичною особою-підприємцем Пархоменко Олександром Вікторовичем не укладало.
У судовому засіданні 04.06.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" про залучення третьої особи - задоволено. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Пархоменко Олександра Вікторовича. Зокрема, підготовче засідання відкладено на 23.07.2020.
22.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про залучення документів до матеріалів справи.
Також, 22.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшло клопотання про виклик свідків та витребування доказів, в якому він просить суд викликати в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Крім цього, у клопотанні позивач просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" та Фізичної особи-підприємця Пархоменко Олександра Вікторовича оригінали документів, згідно переліку наведеного у клопотанні.
23.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Пархоменко Олександра Вікторовича надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких третя особа зазначає, що відповідно до п 1.2 та п.4.1 укладеного договору про відступлення права вимоги від 15.08.202018 до Фізичної особи-підприємця Пархоменко Олександра Вікторовича, як нового кредитора перейшло право вимоги на суму 1 000 000,00 грн., отже первісний кредитор втратив будь-які права та вимоги до боржника.
У судовому засіданні 23.07.2020 розглянувши клопотання позивача про виклик свідків, оскільки показання свідка викладаються ними письмово у заяві свідка, та приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні відповідні заяви свідків з підтвердженням про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.
Також, судовому засіданні 23.07.2020 судом було частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано Фізичну особи-підприємця Пархоменко Олександра Вікторовича надати оригінали наступних документів: оригінал договору про відступлення права вимоги від 15 лютого 2018 року, оригінал спірного договору поворотної фінансової допомоги №22/11/17 від 22 листопада 2017 року, оригінал платіжних доручень №368, № 379 та інші документи щодо укладеного договору відступлення права вимоги від 15 лютого 2018 року.
Крім цього, у судовому засіданні 23.07.2020 судом було оголошено перерву до 20.08.2020.
20.08.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Пархоменко Олександра Вікторовича надійшла заява, в якій він просить суд залучити до матеріалів справи показання свідка ОСОБА_2.
Також, 20.08.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Пархоменко Олександра Вікторовича надійшла заява про неналежність доказів.
У судовому засіданні 20.08.2020 судом було продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та оголошено перерву до 01.10.2020.
01.10.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про залучення показань свідка ОСОБА_1 до матеріалів справи.
У судовому засіданні 01.10.2020 судом оголошено перерву до 05.11.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/3811/20 призначено на 03.12.2020.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 03.12.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, Господарський суд міста Києва
22.11.2017 між Малим приватним підприємством "Елтранс" (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" (далі - позичальник) укладено договір № 22/11/17 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), умовами якого передбачено, що позикодавець надає позичальнику кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики), а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1. договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 1 000 000, 00 грн. Поворотна фінансова допомога надається позикодавцем не пізніше ніж через 7 (сім) календарних днів із дати підписання такого договору.
Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2. договору).
Згідно п. 2.4. договору, поворотна фінансова допомога надається терміном до 16.04.2018 (включно).
Пунктом 7.2. договору передбачено, що позикодавець має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це позичальника за 15 робочих днів.
Відповідно до п. 8.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повернення поворотної фінансової допомоги (позики).
Жодна із сторін не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди другої сторони (п. 8.3. договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов'язань за договором № 22/11/17 від 22.11.2017 Малим приватним підприємством "Елтранс" була надана Товариству з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" поворотна фінансова допомога у розмірі 1 000 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 368 від 23.11.2017 та № 379 від 29.11.2017.
Проте, як зазначає позивач, відповідач надану фінансову допомогу у визначений договором строк не повернув, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" утворилась заборгованість у розмірі 1 000 000, 00 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 654 від 06.02.2020, в якій позивач зазначив, що всупереч умовам договору отримана фінансова допомога не була повернута в термін, передбачений договором - до 16.04.2018, у зв'язку з чим вимагав повернути грошові кошти у розмірі 1 000 000, 00 грн, яка отримана відповідачем 13.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення коштів у розмірі 1 000 000, 00 грн. у визначений договором № 22/11/17 від 22.11.2017 строк, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 1 000 000, 00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 637 280, 56 грн - пені за період з 17.04.2018 по 14.03.2020 та 57 348, 98 грн - 3 % річних за період з 17.04.2018 по 14.03.2020.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Суд зазначає, що укладений між сторонами договір № 22/11/17 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 22.11.2017 за своєю правовою природою є договором позики.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором № 22/11/17 від 22.11.2017 Малим приватним підприємством "Елтранс" була надана Товариству з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" поворотна фінансова допомога у розмірі 1 000 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 368 від 23.11.2017 та № 379 від 29.11.2017.
Проте, як зазначає позивач, відповідач надану фінансову допомогу у визначений договором строк не повернув, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" утворилась заборгованість у розмірі 1 000 000, 00 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2018 між Малим приватним підприємством "Елтранс" (далі - первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Пархоменко Олександром Вікторовичем (далі - новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором щодо виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 000 000, 00 грн за договором № 22/11/17 від 22.11.2017 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), укладеного між Малим приватним підприємством "Елтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" (далі - боржник).
Відповідно до п. 1.2. договору, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за договором № 22/11/17 від 22.11.2017 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) у розмірі 1 000 000, 00 грн.
З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п. 1.3. договору).
Підписання цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за основним договором (п. 2.1. договору).
За умовами п. 2.2. договору, одночасно з підписанням цього договору первісний кредитор надсилає повідомлення до боржника про відступлення прав вимоги за основним зобов'язанням. Обов'язок направлення повідомлення боржнику покладається на первісного кредитора.
Відповідно до п.п. 4.1. та 4.2. договору, розмір відступлених прав вимоги становить 1 000 000, 00 грн. Інші розрахунки за цим договором між сторонами не передбачені.
З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги № 16/2018 від 15.02.2018, в якому позивач повідомив відповідача про укладення договору відступлення права вимоги від 15.02.2019 згідно якого позивач передав право вимоги грошового зобов'язання за договором № 22/11/17 від 22.11.2017 у розмірі 1 000 000, 00 грн на користь Фізичної особи-підприємця Пархоменко Олександра Вікторовича.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За приписами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, саме Фізична особа-підприємець Пархоменко Олександр Вікторович, як новий кредитор, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 15.02.2018 та згідно ст.ст. 512, 513 Цивільного кодексу України, отримав право вимагати від відповідача сплати грошових коштів у розмірі 1 000 000, 00 грн., за договором № 22/11/17 від 22.11.2017.
При цьому, суд не приймає до уваги заперечення позивача щодо укладення договору про відступлення права вимоги від 15.02.2018, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/9439/13 та від 28.01.2020 у справі № 910/9158/16.
Проте, на момент винесення судового акту, суду не надано доказів оскарження позивачем договору про відступлення права вимоги від 15.02.2018, як і не надано доказів визнання такого договору недійсним, а тому останній є обов'язковим до виконання.
При цьому, у судовому засіданні 20.08.2020 судом було оглянуто оригінал договору про відступлення права вимоги від 15.02.2018, укладеного між Малим приватним підприємством "Елтранс" та Фізичною особою-підприємцем Пархоменко Олександром Вікторовичем, який підписаний представником позивача та скріплений печаткою Малого приватного підприємство "Елтранс".
Відповідно до п.101 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію" №736 від 19.10.2016 року документи і справи з грифом "Для службового користування" зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву. Шафи, сейфи, службові приміщення, сховища архіву повинні надійно замикатися і опечатуватися металевими печатками. Порядок виготовлення, ведення обліку, використання металевих печаток та порядок ведення обліку шаф, сейфів і ключів від них визначаються керівником установи. Зберігання документів і справ із грифом "Для службового користування" здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що саме позивач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, а тому за відсутності доказів втрати печатки Малим приватним підприємством "Елтранс", суд зазначає, що договір про відступлення права вимоги від 15.02.2018 скріплений печаткою підприємства позивача.
Крім того, суд зазначає, що наданий позивачем Звіт про результати правового аудиту Малого приватного підприємства "Елтранс" не спростовує наявність та чинність договору про відступлення права вимоги від 15.02.2018.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 15.02.2018 саме Фізична особа-підприємець Пархоменко Олександр Вікторович набув право вимоги до відповідача щодо сплати грошових коштів у розмірі 1 000 000, 00 грн. за договором № 22/11/17 від 22.11.2017, а тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 000 000, 00 грн.
Крім того, позовні вимоги Малого приватного підприємства "Елтранс" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" 637 280, 56 грн - пені за період з 17.04.2018 по 14.03.2020 та 57 348, 98 грн - 3 % річних за період з 17.04.2018 по 14.03.2020 відповідно до ст.ст. 611, 625 ЦК України також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Малого приватного підприємства "Елтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЧКО ТРЕК СІСТЕМС" про стягнення 1 694 629, 54 грн. не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 14.12.2020.
Суддя С. О. Щербаков