Провадження № 2/641/2085/2020 Справа № 641/7072/20
09 грудня 2020 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Вовк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить змінити розмір аліментів з твердої суми на ј частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на утримання доньки ОСОБА_3 , 2003 року народження, починаючи з дня подання позовної заяви та до повноліття дитини.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.09.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по вищевказаній цивільній справі в порядку спрощеного провадження.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначила, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.05.2013 року шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Московського районного суду м. Харкова по справі № 643/5464/13-ц від 31.05.2013 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 15.04.2013 року та до досягнення дитиною повноліття.
14.07.2014 року рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова було збільшено розмір аліментів, та вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 10.04.2014 року та до досягнення дитиною повноліття.
23.01.2019 року рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова було збільшено розмір аліментів, та вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1015 грн. щомісячно, починаючи з 10.04.2014 року та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначила, що на теперішній час значно погіршився її матеріальний стан, вона не працює та з 23.06.2020 року перебуває на обліку у Державному центрі зайнятості. Також вказала, що з 01.07.2020 року змінився прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, який становить на вказану дату 2318 грн. Просила змінити раніше визначений розмір аліментів з твердої грошової суми на аліменти у розмірі ј частки всіх видів заробітку відповідача. Враховуючи вищевикладене, позивач була вимушена звернутися з позовом до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що не заперечує свого обов'язку по утриманню дитини та сплати аліментів. Однак, він заперечує проти стягнення з нього аліментів в частці від заробітку (доходу), оскільки він не працює, у зв'язку з чим просить суд, визначити аліменти в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить близько 1200 грн.
Також, зазначив, що він не є інвалідом, стан здоров'я є задовільним, на утриманні має матір, яка є пенсіонером, на обліку в центрі зайнятості він не перебуває.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що згідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 19.08.2003 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 31.05.2013 року з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 400грн. щомісяця, починаючи з 15.04.2013 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12).
14.07.2014 року рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова було збільшено розмір аліментів, визначених рішенням Московського районного суду м.Харкова від 31.05.2013 року, що стягувалися з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 до 500грн. щомісяця, починаючи з 10.04.2014 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13).
Рішенням Комінтернівським районним судом м. Харкова 23.01.2019 року по справі № 641/5658/18, було збільшено розмір аліментів, визначених рішенням Комінтернівським районним судом м. Харкова від 14.07.2014 року, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1015 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття (а.с. 14).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Так, відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно частини другої статті 182 СК України (у редакції, чинній до моменту прийняття Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року №2037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до постанов Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають значення.
При визначенні розміру аліментів на утримання дітей, суд виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.
Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.
При цьому факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Такий правовий висновок міститься в постанові КЦС ВС у справі №755/14148/18 від 25.09.2019 року.
Відповідно до ст. 183 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, офіційно не працевлаштований, згідно до матеріалів справи інших утриманців або інших аліментних зобов'язань не має, доказів, які свідчать про наявність у нього захворювань та потреби в лікуванні не надано.
Доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитину (доход дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби ), відповідачем також не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку відповідача відповідає положенням ст. 181 СК України, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 84,105 СК України, ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 січня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі :
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя: М. Ю. Онупко