Справа № 461/5451/20 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 33/811/1449/20 Доповідач: Галапац І.І.
02 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Лисюка М.М. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2020 року, -
з участю представника
Галицької митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І.,
захисника правопорушника - адвоката
Лисюка М.М.,
правопорушника ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. 00 коп. з конфіскацією в дохід держави вилучених згідно протоколу про порушення митних правил №1171/20900/20 від 25 червня 2020 року грошових коштів в сумі 70 600 доларів США.
Також, постановлено стягнути з ОСОБА_1 420,40 грн. судового збору.
Згідно постанови судді, 24 червня 2020 року, близько 23:06 год., ОСОБА_1 , прямуючи з України в Республіку Польща через пункту пропуску «Краковець - Корчова», митного поста «Краковець», Галицької митниці Держмитслужби, в якості водія автомобіля марки «Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом із пасажиром ОСОБА_2 , обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.
Автомобіль було виведено зі смуги спрощеного митного контролю на майданчик поглибленого огляду транспортних засобів та товарів.
В ході проведення митного огляду автомобіля марки «Volkswagen Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також особистих речей ОСОБА_1 та пасажира ОСОБА_2 в салоні автомобіля серед особистих речей водія та пасажира без ознак приховування виявлено грошові кошти, а саме: долари США на загальну суму 93 200 (дев'яносто три тисячі двісті), що згідно з курсом Національного банку України станом на 24 червня 2020 року становить 2 479 846,96 грн. Вказану валюту у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було встановлено під час перерахунку в службовому приміщенні митниці в їх присутності. У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що 81 900 доларів США із 93 200, що були виявлені під час митного огляду належать йому, громадянин ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях вказав, що йому належать 11 300 доларів США.
Валюта в еквіваленті суми 10 000 (десять тисяч) Євро (а саме: по 11 300 (одинадцять тисяч триста) доларів США, згідно з курсом Національного банку України, станом на 24 червня 2020 року - 300 963,00 гривень України), що становить дозволену до вивезення норму готівки визначену постановою Національного банку України №3 від 02 січня 2019 року були повернуті громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто обрав форму проходження митного контролю через «зелений коридор» та намагався перемістити через митний кордон України готівку в кількості, що підпадає під обмеження відповідно до постанови правління НБУ №3 від 02 січня 2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», чим порушив вимоги ст.471 Митного кодексу України.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Лисюк М.М. покликається на те, що постанова винесена з порушенням матеріального та процесуального законодавства, суперечить ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, є незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував клопотання захисту про застосування відносно ОСОБА_1 лише основного адміністративного стягнення за ст. 471 МК України у виді штрафу у розмірі 1 700 грн., а вилучені 70 600 доларів США не конфісковувати.
Вважає, що конфіскація грошових коштів буде порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і таке покарання, на думку апелянта, буде непропорційним переслідуваній меті і покладатиме на особу індивідуальний та надмірний тягар.
Наголошує, що призначаючи стягнення, суд не взяв до уваги відсутність законних заборон та обмежень, щодо вивезення за межі України громадянами валюти.
Крім цього акцентує, що судом не враховано дані про особу ОСОБА_1 .
Просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львів від 15 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 і застосувати щодо нього штраф без конфіскації валюти.
30 листопада 2020 року захисник правопорушника - адвокат Лисюк М.М. подав зміни до апеляційної скарги, в яких просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львів від 15 вересня 2020 року у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, а вилучені кошти, у відповідності до ч.3 ст. 528 МК України повернути останньому, як законному володільцю.
Зазначає, що судом першої інстанції невірно відображено в постанові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин справи.
Акцентує, що у працівників митниці не було законних та обґрунтованих підстав для складення протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , оскільки останній був поставлений в умови, за яких був змушений прямувати через смугу «зелений коридор» і працівниками митниці не забезпечено можливості ОСОБА_1 здійснити митне декларування валюти, про наявність якої він повідомляв.
Наголошує, що судом проігноровано той факт, що ОСОБА_1 , за умови надання йому можливості заповнити митну декларацію, міг безперешкодно перевезти через митний кордон існуючу у нього готівку, оскільки гроші отримані ним легально, про що свідчать надані суду документи, а саме договір позики від 20 червня 2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і розписка до нього.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 на постійній основі (більше п'яти років) здійснює перевезення громадян та їх передач між Україною та Швецією і жодного разу не порушував митне законодавство України.
Заслухавши, виступ захисника правопорушника - адвоката Лисюка М.М. та пояснення правопорушника ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу зі змінами, думку представника митниці про її заперечення та залишення постанови судді без зміни, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення №461/5451/20 та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим та підтверджується матеріалами справи №461/5451/20, зокрема протоколом про порушення митних правил №1171/20900/20 від 25 червня 2020 року (а.с.1-4); службовою запискою (а.6); поясненнями ОСОБА_1 ; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25 червня 2020 року з фотоматеріалами (а.с.15-22); описом предметів від 25 червня 2020 року (а.с.23-36); витягом з АСМО «Інспектор» (а.с.37-43).
Наведеним у оскаржуваному рішенні доказам місцевий суд дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії правопорушника ОСОБА_4 за ст. 471 МК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до положень ст. 471 МК України, порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Санкція зазначеної норми за своєю конструкцією є абсолютно визначеною. В даному випадку, конфіскація є обов'язковим додатковим видом стягнення при переміщенні через митний кордон України товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України.
Згідно визначення, наведеного в п.57 ч.1 ст. 4 МК України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Пунктом 6 постанови Правління НБУ № 3 від 02 січня 2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» визначено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Аналогічну суму готівки (в еквіваленті), що дозволяється перемішувати без письмового декларування при перетині митного кордону України, встановлено і ч.1 ст. 8 Закону України "Про валюту і валютні операції".
Таким чином, законодавством України встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України готівки в сумі понад 10 000 Євро (в еквіваленті), відтак, до ОСОБА_1 у відповідності до санкції ст. 471 МК України, судом першої інстанції, вірно застосовано штраф, як основний вид стягнення, та конфіскація безпосереднього предмету правопорушення, як обов'язковий додатковий вид стягнення.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що призначене судом І інстанції ОСОБА_1 стягнення, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП та приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП України апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Лисюка М.М. залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. 00 коп. з конфіскацією в дохід держави вилучених згідно протоколу про порушення митних правил №1171/20900/20 від 25 червня 2020 року грошових коштів в сумі 70 600 доларів США - без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати
з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду Галапац І.І.